Податки на авто й відміна мораторію на перевірки: зміни

Читати новину російською мовою, повідомляє UBR.

У парламентському податковому комітеті висунули на голосування до Верховної Ради доопрацьований законопроєкт з правками до Податкового кодексу, який покликаний привнести в життя бізнесу і пересічних українців багато нового.

Транспортний податок

Законопроєктом передбачається змінити об'єкт оподаткування транспортним податком і обкладати легкові автомобілі не старше 5 років, середня ринкова вартість яких перевищує 200 розмірів мінімальної зарплати, встановленої на 1 січня звітного року (зараз - 375 мінзарплати або 1 млн 771 тис. грн).

Згідно з проєктом держбюджету, на 2021-й рік планується підвищення мінімальної зарплати з 1 січня до 6000 грн.

Таким чином, об'єктом оподаткування можуть стати легкові автомобілі не старше 5 років, середня ринкова вартість яких перевищує 1 млн 200 тис. Грн.

"Якщо цей законопроєкт буде прийнятий в цьому році, то відповідно законодавцем знову буде порушений принцип стабільності, закладений податковим законодавством, який передбачає неможливість зміни об'єктів оподаткування пізніше ніж за 6 місяців до нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила", - зазначив в бесіді податковий консультант Володимир Рак.

Скасування мораторію на перевірки

Бізнес найбільше торкнеться скасування мораторію на перевірки. Виняток становитимуть лише інспекції, які повинні були початися в період з 18 березня 2020 року - ці перевірки в план 2020 року не включені. Зараз це абсолютно нелогічно, вважають юристи.

"Мало того, що карантин продовжений і місцями посилені карантинні заходи, так потрібно враховувати, що навіть після скасування карантину невідомо, який час знадобиться бізнесу, щоб повернутися до попереднього стану", - зауважила в розмові керівник судової практики ЮК "Наказ" Наталія Чацкіс.

Податкової відкриють банківську таємницю

Ще одна важлива пропозиція в законопроєкті - практично безмежне розширення доступу податкової до банківської таємниці.

Зараз в законі "Про банки й банківську діяльність" мова йде про те, що податкова за своїм запитом може отримати інформацію про наявність рахунків у боржника. Законопроєкт же пропонує дати податковій інформацію про стан рахунків, рух по рахунку, залишок грошей на рахунку і наявність банківського сейфа.

"Навіщо це все? Щоб стягнути гроші з боржника за рішенням суду не потрібно знати про рух коштів на рахунку й операції, які проводилися бізнесом. Адже це не податкова перевірка і не спеціальна міра для встановлення будь-яких фактів (наприклад, легалізація доходів). Це стягнення конкретної суми боргу з боржника. Завдання пошуку і стягнення цієї суми боргу - робота виконавчої служби. Незрозуміло, чому податкова без законних перевірок, без рішення суду про доступ до інформації буде отримувати інформацію про всі можливі банківські операції суб'єкта господарювання", - додала Наталія Чацкіс.

В такій ситуації не буде ні обмеження по термінах (тобто податкова може отримати інформацію про рух коштів на рахунку за будь-який період часу), ні обмеження по сумі боргу (тобто виконуючи рішення суду про стягнення з компанії податкового боргу на пару тисяч гривень, можна отримати доступ до інформації про мільйонні угоди).

При цьому коло платників, до рахунків яких зможуть отримувати доступ, не обмежені суб'єктами господарювання, це можуть бути й рахунки фізичної особи.

"Необхідність такого нововведення обгрунтовується цілями стягнення податкового боргу, однак авторами законопроєкту не враховано, що таке стягнення з фізичних осіб здійснюється в порядку, визначеному законом "Про виконавче провадження". Тому втручання держави в банківську таємницю фізосіб в такому випадку не є нагальним і обгрунтованим", - зауважила нам член Асоціації правників України Руслана Пивоварова.

Обмеження врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток 7-ма роками

Серед іншого, передбачено обмеження обліку податкових збитків минулих років при обчисленні податку на прибуток 7 послідовними роками, починаючи зі звітного року, в якому виникли такі збитки.

Планується, що таке обмеження вперше буде застосовуватися за результатами декларування податку на прибуток за 2021 рік, з урахуванням податкових збитків, що виникли починаючи з 2014 року.

Таким чином, починаючи з 2021 року платники податку на прибуток будуть позбавлені можливості зменшити об'єкт оподаткування податком на прибуток на податкові збитки, які утворилися до 2014 року.

Також, і в наступних звітних періодах (роках) не буде можливості зменшити податок на прибуток, використавши збитки старше семи років.

"Це може призвести до того, що багато компаній, які отримали збитки у 2015 році у зв'язку з різким зниженням курсу національної валюти (внаслідок курсових різниць), не зможуть їх врахувати у зменшення прибутку, у зв'язку з поточною кризою в економіці, викликаним пандемією (відсутністю прибутку як такого)", - говорить Володимир Рак.

Це спровокує пошук схем по перенесенню збитків, за якими "підходить термін", на прибуткові компанії, або компанії будуть штучно формувати прибуток для використання таких збитків, а надалі "відігравати" угоди назад.

Прогнозовано, це призведе до збільшення кількості суперечок з контролерами щодо економічної доцільності та реальності здійснення таких угод і схем.

"В результаті задумка поповнити бюджет коштом старих збитків може не спрацювати на повну. Крім того, необхідність введення таких спірних обмежень в період поглиблення кризи, викликає певні сумніви", - помітив нам Володимир Рак.

Хай живе тоталітаризм

Відновлення перевірок в той час, коли бізнес на межі виживання, необмежений доступ до банківської таємниці навіть без особливих на те причин - все це, та й взагалі більшість ідей глави парламентського податкового комітету Данила Гетманцева, на думку юристів, межує з методами тоталітарного режиму.

"Як показує світовий досвід, наповнення державної скарбниці куди успішніше відбувається шляхом створення сприятливих умов для розвитку бізнесу, викорінення корупції, оптимізації податків і зниження тиску й уваги з боку державних органів. Як Україна планує залучати іноземні інвестиції, стимулювати бізнес, і, внаслідок, наповнювати казну з такими ідеями, мені незрозуміло", - зазначив нам керуючий партнер ЮК "Наказ" Філіп Орлов.