Як МВФ вбиває економіку України

Читати новину російською мовою, повідомляє Вести.

Поки зовнішні кредитори можуть впливати на НБУ, будь-які економічні плани нежиттєздатні.

Глава податкового комітету Верховної Ради України Данило Гетманцев заявив, що до початку грудня парламент не встигне проголосувати за законопроєкт про бюджет на 2021 рік. Затримка з прийняттям державного кошторису на наступний рік виникла, в тому числі й у зв'язку з необхідністю узгодити параметри документа з Міжнародним валютним фондом.

Від того, як надалі Україна буде вибудовувати співпрацю з МВФ, залежить не тільки бюджет 2021 року, але перспективи зробити в наступному році відновний економічний ривок, на який в Кабміні покладають великі надії.

Вашингтонський вояж

У період 8-13 листопада голова Національного банку України Кирило Шевченко перебував з офіційним візитом у Вашингтоні, де провів ряд зустрічей з пулом міжнародних кредиторів України. Крім переговорів з керівництвом МВФ, Шевченко зустрічався з представниками Світового банку (СБ) і Міжнародної фінансової корпорації (IFC).

В рамках офіційного візиту глава НБУ зустрівся з керівницею місії МВФ в Україні Іванною Владковою Голлар, виконавчим директором Полом Гілберсом і директором Європейського департаменту МВФ Альфредом Каммер. Під час переговорів глава Нацбанку акцентував увагу на готовності виконувати умови МВФ.

"МВФ - дуже важливий партнер України. Двосторонні засідання, що проводяться під час робочого візиту до Вашингтона, сприяли зміцненню наших тривалих позитивних відносин. НБУ як центральний банк прагне підтримувати свою незалежність і здійснювати реформи, певні в умовах МВФ. Ми будемо продовжувати проводити послідовну монетарну політику, спираючись на значний успіх, якого ми досягли в реформуванні банківського сектора країни. Ми цінуємо нашу постійну тісну співпрацю з МВФ, яка свідчить про те, що і НБУ, і сама Україна рухаються в правильному напрямку. Ми сподіваємося на збереження тривалих конструктивних відносин в найближчі роки", - цитує заяву Шевченка пресслужба НБУ за підсумками переговорів.

Зустріч глави Нацбанку з представниками СБ мала досить високий рівень представництва з боку кредиторів. Шевченко провів переговори з виконавчим директором групи СБ, в яку входить Україна, Куном Давідс, регіональним директором Світового банку у справах країн Східної Європи (Білорусь, Молдова й Україна) Арупом Банерджі, а також віцепрезидентом Світового банку у справах регіону Європи та Центральної Азії Ганною Б'єрде.

За підсумками зустрічі в НБУ відзначили ряд пріоритетних напрямків в рамках триваючих реформ банківського сектору України. Акцент був зроблений на таких питаннях:

• Реформування державного банківського та небанківського фінансового секторів ("спліт").
• Удосконалення системи врегулювання неплатоспроможних банків.
• Реформування національної платіжної системи.
• Впровадження наглядових технологій (SupTech).

На додаток до переговорів з МВФ і СБ голова правління Нацбанку зустрівся також з тимчасовим керівним директором і виконавчим віцепрезидентом Міжнародної фінансової корпорації (IFC) Стефані фон Фрідебург. IFC - це міжнародний фінансовий інститут, який входить в структуру Світового банку і займається питаннями забезпечення припливу приватних іноземних інвестицій в країни, що розвиваються.

Національний банк та IFC спільно працювали над створенням кредитного реєстру НБУ, підвищенням доступності фінансових послуг в Україні, зокрема, впровадженням нових фінансових продуктів і цифрових послуг, захистом прав споживачів.

Як повідомила пресслужба НБУ, "серед запланованих спільних проєктів - вдосконалення роботи громадського кредитного реєстру, посилення функції захисту прав споживачів, підвищення рівня фінансової грамотності, розробка Національної стратегії фінансової інклюзії України, поширення досвіду ЄС з віддаленої ідентифікації й верифікації клієнтів фінансових установ".

Загалом, в рамках вашингтонського вояжу глави НБУ відбулися повноцінні "оглядини" головного банкіра України міжнародними кредиторами. Головним завданням Шевченко на цьому шестиденному "кастингу" в США було розвіяти сумніви зовнішніх гравців в остаточній і беззастережну прихильність головного банкіра України лінії кредитно-грошової політики, рекомендованої МВФ.

Раніше писали про можливості в корені змінити політику НБУ в рамках умовної "монетарної революції", яка має на увазі відхід від стандартів МВФ і зосередження зусиль нацрегулятора на підтримку економічного зростання країни.

Три умови МВФ і заспокоєння кредиторів

Шевченко 13 листопада дав інтерв'ю "Голосу Америки", в якому підбив підсумки шестиденного візиту до Вашингтона. Ключовою темою бесіди з журналістами стали перспективи подальших переговорів з МВФ. За словами глави НБУ, поточна рамка переговорів з Фондом складається з трьох головних питань: параметри бюджету на 2021 рік, функціонування Нацбанку і збереження його незалежності, антикорупційна політика.

"Зрозуміло, що в МВФ виникло занепокоєння у зв'язку з останніми рішеннями по антикорупційній інфраструктурі в Україні. Є питання по бюджету на 2021. І є питання, які ми обговорюємо в рамках моєї відповідальності - про роботу Національного банку ... Сьогодні ми тут, в тому числі працюємо для того, щоб місія була швидше в Україні. Питання антикорупційної інфраструктури є поза мандата Нацбанку, тому я фізично не є учасником цих переговорів. Але я можу запевнити, що такі переговори є, і я сподіваюся, що вони будуть дуже ефективні для обох сторін", - зазначив Шевченко в розмові з "Голосом Америки".

Голова правління НБУ також висловив надію, що місія МВФ, від вирішення якої залежить виділення чергового траншу в рамках кредитної програми stand-by, відвідає Україну ще до кінця поточного року. На питання про можливість оперативно виконати вимоги МВФ, Шевченко відповів: "Так, якщо шляхи вирішення питань будуть напрацьовані, і ми з обох сторін почнемо ними рухатися, то я особисто в цьому питанні оптиміст - в України є всі шанси отримати місію МВФ до кінця цього року".

Важливим підсумком візиту глави Нацбанку до Вашингтона стало підтвердження роботи згідно з монетарною лінією МВФ і незмінності курсу НБУ, який проводили команди екскерівників нацрегулятора Валерії Гонтаревої і Якова Смолія.

"Ми працюємо в тому напрямку, в якому незалежні центральні банки повинні працювати. Наша монетарна політика залишилася незмінною. Наш курс на таргетування інфляції залишився незмінним. Багато хто чекав, що почнуться якісь різкі зміни, пов'язані з процентними ставками, з обліковою ставкою Нацбанку. Ми вже всі переконалися, і МВФ в тому числі що у нас немає змін у політиці Національного банку. Це стосується політики плаваючого курсу. Це стосується наглядових політик Національного банку. Турбота про зміну голови Національного банку пройшли. Тому мені здається, що зараз це питання вже не актуальний", - зазначив Шевченко в інтерв'ю американським журналістам.

Одним з ключових тез Шевченко можна вважати його заяву щодо можливості фінансування дефіциту бюджету за допомогою емісійного інструменту, простіше кажучи, - шляхом друкування грошей.

"Фінансування дефіциту бюджету шляхом емісії заборонено Законом про Національний банк. Це стаття 54 пункт 2. Я настільки часто статтю цитую, що дуже добре пам'ятаю її номер і назва ... Тому немає підстав для розмов, що Національний банк України буде друкувати гроші для фінансування дефіциту бюджету. Ні. Ми знову-таки повертаємося до питання незалежності Національного банку", - підкреслив глава НБУ.

В цілому, зовнішні кредитори можуть бути спокійні щодо передбачуваності поведінки Кирила Шевченка на посаді глави Нацбанку. Західні "партнери" отримали гарантії того, що Україна не буде змінювати кредитно-грошову політику, а економічна тактика посткризового періоду в Україні буде визначатися зовнішніми центрами впливу. Ніякого монетарного "розвороту над Атлантикою" з метою формування суверенної кредитно-грошової політики України не буде.

Перспективи відновлення під диктовку кредиторів

НБУ - це своєрідний пульт управління, за допомогою якого формується ряд найважливіших параметрів якості економічної картинки в країні. Але поки цим пультом "клацають" міжнародні фінансові структури, економічна програма буде колишньою.

Без процесу ослаблення впливу зовнішніх кредиторів на політику НБУ неможливо говорити про формування повноцінних концепцій антикризових заходів, які здатні забезпечити відновне зростання економіки України в наступному році. Без монетарного "пульта управління" влада не здатна регулювати принципово важливі питання можливостей і розміру додаткової грошової емісії та облікової ставки НБУ.

Якщо дуже грубо узагальнити, то Україна не може самостійно визначати кількість і вартість фінансового ресурсу, який можна направити на стимулювання економічного зростання. Поки кредитори узагальненого МВФ зберігають ключовий вплив на НБУ, будь-які економічні плани національного уряду України є просто нежиттєздатними.

Залежність політики Нацбанку від пулу іноземних кредиторів апріорі означає, що процес економічного відновлення залежить від зовнішніх гравців, які нав'язують сценарій забезпечення відновлювального зростання шляхом кредитів МВФ та інших організацій. В таких умовах ні на який реальний відновлювальне зростання можна не розраховувати, і сміливо забути про будь-які амбітні плани домогтися темпів зростання ВВП вище 3-4% в рік.

Продовження співпраці з МВФ і на умовах МВФ і урядові плани зі створення умов для відновного "економічного ривка" у 2021 році є просто взаємозаперечними моделями поведінки.

Роман Губрієнко