Чи допоможе допомогу від держави вижити бізнесу
2020 рік можна назвати одним з найскладніших для вітчизняного бізнесу - карантинні обмеження, введені у зв'язку з епідемією коронавирусной інфекції, зміни в законодавство, які зобов'язують ставити касові апарати та інше, повідомляє Вести.
Проте кінець року ознаменувався деякою турботою держави про підприємців, правда, не про всіх.
Хто з українських підприємців зможе скористатися держдопомогою і що про неї думають взагалі
Повний карантин не для всіх - весняний досвід
Ще в березні 2020 роки після спалаху коронавірусної інфекції в Європі в Україні було введено карантин із забороною на ведення бізнесу. За винятком продажу товарів першої необхідності - продуктів і ліків, закриття сфери послуг та здійснення доставки додому з підприємств громадського харчування. У підсумку, діяльність бізнесу виявилася паралізована, і вже в кінці місяця Кабмін пішов на деякі послаблення, дозволивши роботу лікарів приватної практики, продавців засобів зв'язку, сфери послуг по ремонту побутових приладів, і цей список з часом розширювався.
Також в березні Верховна Рада прийняла два законопроекти, які повинні були полегшити долю бізнесу, скасувавши штрафи за порушення податкового законодавства до 30 квітня, податки на землю і нерухомість на той же період, ввівши двомісячний мораторій на перевірки і перенісши впровадження реєстраторів розрахункових операцій на 2021 рік замість осені поточного року.
З настанням літа і фактично скасуванням обмежень, які дотримувалися вкрай слабо, гострота моменту для бізнесу дещо спала - до осені.
Касові апарати з 2022 року і матеріальна допомога бізнесу
З погіршенням епідеміологічної ситуації через COVID-19 восени знову ввели обмеження у вигляді карантину вихідного дня, що завдало додатковий удар по бізнесу. А потім і зовсім пообіцяли ввести повний карантин з 8 січня.
Однак, як і навесні, бізнесу вирішили підсолодити карантинну пігулку і знову ініціювали зміни до законодавства для допомоги, причому в цей раз підтримка буде матеріальної.
У Верховну Раду 26 листопада надійшов законопроект №4429 "Про соціальну підтримку застрахованих осіб і суб'єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, введених з метою запобігання поширенню на території України на гострі респіраторні хвороби COVID-19, викликаної коронавірусів SARS-Co V-2". Документ, внесений за ініціативою президента Володимира Зеленського, припускав надання соціальної допомоги найманим працівникам, приватним підприємцям і юридичним особам у вигляді одноразової матеріальної допомоги в розмірі 8 тисяч гривень.
Також бізнес повинен був порадувати законопроект №4439-д "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку, та скасування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами про порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій в частини суми застосованих штрафних санкцій ".
Документ, поданий і прийнятий народними депутатами України в один день - 1 грудня, став відповіддю на невдоволення бізнесу, викликане наближенням термінів введення обов'язкового впровадження реєстраторів розрахункових операцій РРО для бізнесу, що працює на єдиному податку, з кешбеком - можливістю покупцеві отримати до 100% компенсації від своєї покупки при неправильному оформленні розрахункового чека. В рамках документа обов'язкове впровадження РРО було перенесено з 1 січня 2021 року на 2022 рік.
Обидва закони були оперативно підписані президентом Володимиром Зеленським та, здавалося б, бізнес може порадіти, що Україна пішла шляхом інших держав і під час карантину вирішила підтримати гривнею підприємців. На ділі ж все не так просто.
Підводні камені допомоги від держави
Законопроект №4439-д дав чергову відстрочку введення РРО для підприємців, що працюють як фізичні особи-підприємці (ФОП) на єдиному податку в II-IV групах. Тепер, у разі якщо їх річний дохід не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, з 1 січня звітного року - для 2021 року це будуть 1 млн 39 тисяч 60 гривень (4723 гривні 1 січня), установка РРО для ПП-ФОП II-IV груп єдиного податку в 2021 році буде необов'язковою.
Втім, якщо врахувати, що зараз цей ліміт щорічного доходу, який діє до 1 січня 2021 року становить 1 млн гривень, поступка депутатів виглядає мізерною.
Але і ця поступка не поширюється на продавців технічно складних побутових товарів, лікарських засобів, виробів медичного призначення, надання платних послуг у сфері охорони здоров'я, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Проте, перш список цих обмежень був значно ширший і включав інтернет-торгівлю, продаж секонд-хенду, роботу закладів харчування швидкого обслуговування і ряд інших.
Найсерйознішою поступкою стала повна відміна кешбека - можливості покупця отримати компенсацію за неправильно оформлений чек в розмірі суми покупки, що в свою чергу обмежить можливості покупців при придбанні неякісних товарів.
Допомога не для всіх
Ще більше підводних каменів в законопроекті №4429 про соцдопомогу найманим працівникам і підприємцям.
Так, стаття 2 законопроекту відмовляє в отриманні допомоги найманим працівникам, які працюють у ФОП, які не нарахували ЄСВ за третій квартал 2020 року і за родом економічної діяльності не підпадають під вимоги до одержувачів допомоги. А самі наймані працівники трудяться за сумісництвом або мають середню заробітну плату понад 30 тисяч гривень на місяць.
ПП-ФОП не можуть отримати 8 тисяч гривень допомоги, якщо мають реєстрацію менш 3 місяців або сплатили ЄСВ за себе в 2020 році менше ніж за 3 місяці, мають основний вид економічної діяльності, який на 31 жовтня 2020 роки не ставився до Переліку видів економічної діяльності , крім підприємців є ще і найманими працівниками, перебувають у стадії закриття.
Нарешті, щоб отримати обіцяні 8 тисяч гривень для найманого працівника або себе особисто, ПП-ФОП повинен займатися в якості основного одним з шести основних видів економічної діяльності, таким як:
- роздрібна торгівля, крім торгівлі автотранспортними засобами та мотоциклами;
- тимчасове розміщення;
- діяльність із забезпечення стравами та напоями;
- демонстрація кінофільмів;
- діяльність у сфері творчості, мистецтва та розваг;
- діяльність у сфері спорту, організація відпочинку та розваг.
Також закон говорить, що виплата одноразової матеріальної допомоги здійснюється на підставі заяв застрахованих осіб, поданих ними в електронній формі з використанням Єдиного державного веб-порталу електронних послуг (портал "Дія"). Однак відповідного бланка заяви на "Дії" поки немає.
Згідно зі статтею 7 закону порядок і форма заяви, а також, власне, здійснення виплат розробляється Кабінетом міністрів України.
Спасибі, звичайно, але краще б податки знизили
Як зізналися співрозмовники з числа вітчизняних бізнесменів, запропонована державна допомога виявиться мізерною, але все ж краще, ніж нічого.
"Введення повного карантину в березні серйозно вдарило по бізнесу. Після падіння числа покупців довелося шукати приміщення з більш дешевою орендою, розширювати перелік послуг, крім суші, пропонувати піцу, гриль-меню та інші страви, щоб утриматися на плаву", - зізнається власник невеликого суші-бару з Херсона Микола.
З введенням нового локдауну співрозмовник зізнається, що очікує нового удару, але все ж перенесення його з грудня на січень - правильне рішення.
"Новий рік - свято, до якого підприємці готуються заздалегідь і ведуть масову закупівлю заздалегідь, так що, якби карантин ввели з 24 грудня, багато хто з нас сильно постраждав би. Особливо ті, хто імпортує товари, наприклад, для приготування суші доводиться вести закупівлі необхідних інгредієнтів за долари, що з урахуванням його курсу "б'є" і без всякого карантину ", - говорить про новорічну специфіку Микола.
Подвійні відчуття у нього про одноразову компенсацію в 8 тисяч гривень.
"Витрати на оренду, оплату комунальних послуг, сплату податків на трьох найманих працівників - все це обходиться мені приблизно в 20 тисяч гривень на місяць, не рахуючи зарплати. Тобто з одного боку - ці 8 тисяч мені не сильно допоможуть, але з іншого - і зайвими, звичайно, не будуть. Але так чи інакше вже в цьому місяці мені доведеться підвищувати ціну на свій товар, щоб "не прогоріти", - зізнається Микола.
В цілому, як підсумував наш співрозмовник, він би вважав за краще зниження податків, так з 2018 року, за його словами, податки - на доходи, ЄСВ, військовий збір та інші, в розрахунку на одного найманого працівника зросли майже вдвічі - з 1100 до 2000 гривень .
Ще більш песимістично налаштований бізнесмен з Дніпра Вадим Гефтер, що займається наданням послуг громадського харчування та організацією свят.
"Як не парадоксально, введення повного локдауну навесні виявилося для мене болючим, але не смертельним - була повна ясність і можливість домовитися з персоналом, постачальниками і орендодавцями, у мене тоді все це вийшло, і до осені я протягнув непогано. Тепер ситуація погіршилася: за час обмежень впали доходи людей, а значить, і їх можливості, хвороба стала реальністю, і багато хто просто боятися йти туди, де багато людей, та й настрій впав - багатьом не до свят. У підсумку - важко домовитися з орендодавцем, оскільки повного локдауну немає , а значить, немає причин для зниження оренди, персонал починає подумувати про відхід в більш успішні заклади ", - розповів бізнесмен.
Разом з тим він підкреслює, що хоча і не бачить особливої турботи з боку держави в прагненні компенсувати бізнесу і найманим працівникам збитки, закриватися він поки не планує.
"Для підприємств громадського харчування 8 тисяч гривень компенсації - не просто мало, це мізерно мало. Якщо держава дійсно хоче допомогти бізнесу в умовах пандемії, необхідні комплексні рішення і програми, яких немає. Особисто я поки просто збираю борги, тому що в 2014 році я покинув Донбас, втративши свій бізнес, повірив в те, що почну тут нові бізнес і життя, і не хочу поки від цієї впевненості відмовлятися ", - зізнається Вадим Гефтер.
Нуль - для населення
Експерти, з якими спілкувалися оцінюють запропоновану державою допомогу бізнесу і останні ініціативи досить прохолодно, кажучи про явно недостатньому обсязі, і погано прописаних умовах, які не враховують специфіку вітчизняного бізнесу.
"Сам обсяг допомоги, який пропонують бізнесу - 15 мільярдів гривень, є всього 0,4% ВВП. Програмою з таким фінансуванням економіку не простимулюєш. Але головне - потенційних одержувачів серед тих, на кого ця допомога розрахована, буде небагато. Специфіка вітчизняного малого і середнього бізнесу - висока "тіньова" зайнятість, тобто більша його частина автоматично випаде з числа потенційних одержувачів цих 8 тисяч гривень. А під умови підходять скоріше працівники державних підприємств і з іноземним капіталом ", - говорить економічний експерт Олексій Кущ.
Також він звертає увагу на соціальну складову держдопомоги.
"Своїм рішення щодо підтримки підприємців Кабмін абсолютно" викреслив "зі сфери турботи держави соціально незахищені категорії населення - студентів, пенсіонерів, інвалідів, осіб, які перехворіли на COVID-19, які витратили на лікування в середньому 10 тисяч гривень", - додає співрозмовник видання.
Обережно до допомоги держави бізнесу закликає ставитися глава Національної ради економічного розвитку Олексій Дорошенко.
"Сама наявність такої підтримки, безсумнівно, позитивний сигнал для бізнесу. Але все ж ми поки маємо справу з прийнятим на папері законом, а не з реалізованим на практиці, і давати оцінку, що це дасть і чи дасть щось взагалі ця держдопомогу бізнесу - рано. Вже зараз можна говорити, що ця допомога виявиться для бізнесу недостатньою, і соціально-економічна ситуація в країні продовжить залишатися складною. Але свій внесок, безсумнівно, внесе ", - вважає експерт.
Так, за словами Дорошенка це може допомогти в боротьбі з поширенням коронавируса.
"Ми повинні розуміти, що 8 тисяч гривень - сума недостатня для багатьох підприємців, так і найманих працівників. А тому багато хто з них будуть порушувати строгий карантин, щоб заробити побільше, і ризикувати здоров'ям своїм та оточуючих - будемо реалістами. Але частина з тих, хто отримає цю компенсацію, вважатиме за краще залишитися вдома, так що свій внесок в дотримання карантину це внесе ", - відзначає експерт.