Бюджет-2021: урізані найзначніші соціальні статті

Робота над скороченням дефіциту бюджету-2021 на вимогу МВФ дала дивний результат. У другому читанні великими скибками урізані найзначніші соціальні статті: Пенсійний фонд, освіта, інфраструктура на місцях. Але знайшлися гроші на центри креативної економіки, широкосмуговий інтернет в селах, центр зустрічей студентської молоді та створення служб підтримки осіб, які постраждали від гендерного насильства, повідомляє Обозреватель.

Не секрет, що на фінальний варіант проекту держбюджету-2021, який Верховна Рада проголосує 15 грудня, істотно повяліло традиційне наполягання МВФ - знизити дефіцит з 6% до більш прийнятного рівня. Про це говорили багато джерел. Зокрема, перший заступник голови фінансового комітету парламенту Ярослав Железняк.

Але після трьох тижнів перекроювання дохідних і видаткових статей до другого читання зуміли знизити дефіцит тільки на 0,5% за рахунок збільшення доходів на 21 млрд (до 1,09 трлн грн) і зниження витрат на 2,8 млрд (до 1,3 трлн ). Що в цьому рівнянні не так?

Прибрано дуже суттєві витрати. Все питання - які саме? На 4,9 млрд. Грн. (Мінус 52%!) Урізали фінансування Держфонду регіонального розвитку. Залишилося всього 4,5 млрд. Грн. Постраждали інфраструктурні проекти, в тому числі школи, амбулаторії, спортивні майданчики тощо Це великий удар по розвитку глибинки, поштовх якому дала децентралізація.

При цьому Асоціація міст України пропонує не зменшувати витрати на Держфонд регіонального розвитку, а навпаки підвищити їх з 9,4 млрд. Грн. (Як було в проекті бюджету, прийнятого 5 листопада) - до 14,2 млрд. Грн.

Освітня субвенція місцевим бюджетам урізана на 2,86 млрд грн. Перш за все, за рахунок економії на зарплатах. У першій редакції держбюджету збиралися підняти середню зарплату вчителів і викладачів (10,2 тис. Грн), яка відстає від середньої зарплати в економіці (12 тис. Грн.), На 20% з 1 січня 2021 року і ще на 10% з 1 липня 2021 року. Тепер цього не буде: зростання оплати праці вчителів зв'язали з підвищенням мінімальної зарплати, відкладеним до грудня 2021-го.

Витрати на капітальні вкладення в державні інноваційні проекти зменшені на 1,1 млрд. Грн. Витрати на МОЗ збільшили майже 4 млрд. Грн., Чим ми як би дуже пишаємося. Але при цьому на 60,6 млн. Грн. знизили витрати на боротьбу з епідеміями. Що дуже дивно в розпал COVID-19. Через це з грошима на виплати сім'ям лікарів, які заплатять життям або отримають інвалідність через COVID-19 виникла плутанина.

При загальному зростанні витрат на силовиків, витрати на Нацполіцію теж істотно знижені - на 362 млн. Грн. Це гарантує проблеми з матеріальним забезпеченням, економію на всьому, включаючи гроші на бензин для поліцейських автомобілів і як підсумок - дефіцит кадрів.

Але найбільше - 7,8 млрд грн. - забрали у Мінсоцполітики. А Пенсійному фонду дадуть на покриття дефіциту на 8,5 млрд грн менше, ніж у першому читанні. При цьому давно заплановано на 2021 рік підвищення пенсій одиноким людям старше 80 років, а з 1 березня 2021 року відбудеться індексація пенсій для 9 млн пенсіонерів, орієнтовно на 11%. У квітні планується автоматичний перерахунок для працюючих пенсіонерів з урахуванням розміру заробітної плати і стажу. Як при таких додаткових витратах вписатися в "мінус 8,5 млрд грн"? Очевидно, що грошей на пенсії в 2021 році не вистачить. У листопаді, ще до підвищення через прожиткового рівня, Пенсійний фонд взяв в Держказначейства позику в сумі 17 млрд. Грн. Не перший і не останній.

Зрізавши на пенсії, освіту і місцевій інфраструктурі, укладачі бюджету чомусь не пошкодував 70 млн грн на будівництво "Міжнародного центру зустрічей студентської молоді України та Республіки Польща". Які зустрічі в умови пандемії і перекритих кордонів ?!

Ще більш незрозумілі статті витрат - це створення центрів культурних послуг на 300 млн грн і центрів креативної економіки на 110 млн. Грн.Спорний питання - виділення місцевим бюджетам 274 млн грн на створення служб підтримки осіб, які постраждали від домашнього насильства за ознакою статі. Це, якщо б'є не тому, що багато випив, а за гендерною ознакою. Так, такі центри необхідні. Але можна було б і почекати хоча б на рік. Тим більше, що даною проблемою в Україні займаються численні благодійні фонди та міжнародні організації.

Але найзагадковіша стаття серед "нетипових" витрат - це 500 млн грн на широкосмуговий інтернет в селах. Сума чимала: на таку ж збільшили фінансування всієї системи МЗС з посольствами та консульствами за кордоном.

Але виглядає як чисто комерційна історія, яку загнали в бюджет під інтереси конкретних провайдерів в момент. І це в той час, коли є реальна небезпека, що до кінця року може не вистачити грошей на пенсії.

Ніхто не сперечається, що інтернет в глибинці потрібен. Але чому в проекті бюджету-2021 вирішили спочатку урізати витрати на місцеву інфраструктуру через Держфонд регіонального розвитку, а потім спеціально додали конкретно 500 млн грн на інтернет?

Адже загальновідомо, що багато місцеві громади, коли у них з'явилися кошти, замовляли прокладку оптоволоконних кабелів до опорних установам (сільрада, школа). А звідти інтернет розходився по дворах.

До того ж при роздачі ліцензій на частоти 4G мобільним операторам висувалося умова, щоб вони забезпечили покриття всієї території країни. Віддалених сіл, де не можна зловити сигнал хоча б на даху хати, вже практично не залишилося. А до кінця +2021-го майже всі вони будуть з мобільним зв'язком за рахунок установки додаткових вишок.

У соцмережах багато натяків на конкретних вигодонабувачів закладеного півмільярда. За словами Івана Пєтухова, голови Національної асамблеї громадського сектора України, розвиток мережі інтернет в країні забезпечується приватними компаніями, держава в це ніяких коштів не вклала. І 500 млн грн, які хочуть передбачити в бюджеті на наступний рік на розвиток інтернету в сільській місцевості, будуть просто корупційно привласнені.

А екс-депутат Борислав Береза нагадав, що раніше вже виділяли 700 млн на схожу програму - цифровізації сільських шкіл. В результаті за підсумками року освоєними виявилися лише 14 млн. 14 з 700! За словами екс-міністра МОН Анни Новосад все інше не вдалося використати з банальної причини "неспроможності на місцях".

PS В експертних колах з'явилася зовсім екстравагантна версія дивного перерозподілу видатків бюджету на статті не першої необхідності. Нібито до другого читання спеціально зрізали фінансування за захищеними статтями, які після остаточного затвердження заборонено змінювати в бік зменшення, і "накидали" грошей на різну нісенітницю, щоб в разі необхідності можна було потім перерозподілити ще раз. Якщо це так, то ідея дурна, оскільки все, що має підозрілих ознаки комерційних інтересів, як ті самі 500 млн грн на сільський інтернет, буде списано і витрачено набагато раніше, ніж справа дійде до першого секвестру.

Гліб Іванов