Карантинный бюджет: как будем жить в 2021 году

Карантинный бюджет: как будем жить в 2021 году

Поки частина українців обговорювала капелюх на головній ялинці, у політичних коридорах ділили гроші на наступний рік, робили одіозні призначення в міністерства та ігнорували малих підприємців. Чим все це обернеться в прийдешньому році?

Спроба ФОПів встановити на Майдані намети перетворилася на штурханину з правоохоронцями. Сльозогінний газ, кийки… Кілька людей опинилися у лікарнях. Відтоді центр Києва гуде від протестів малих підприємців.

Два тижні тому парламент вже поступився мітингувальникам - відтермінував введення касових апаратів на рік. Спроба Уряду домовитись і роздати малому бізнесу по 8 тисяч гривень та іншу карантинну допомогу - цим людям явно не достатньо. Переконують, для них це виглядає лише як відтермінування страти.

А тому вимагають від парламенту - ухвалити альтернативні закони.

За три квартали від Майдану Незалежності, у Верховній Раді розгорнувся бій між вимогами політиків і реальністю. Народні депутати вирішували - на що житиме країна в наступному році.

Із запізненням на два тижні від встановленого законом строку і фактично «під ялинку» депутати взялися за головний кошторис країни. Добре, що обійшлися без бюджетної ночі.

До другого читання Кабмін запропонував країні жити явно на більші гроші, ніж є в кишені. Дефіцит - тобто різниця між тим, що ми хочемо витратити, і тим що заробимо - склала рекордну суму - 240 мільярдів гривень. Це фактично означає - що кожна 5 гривня в бюджеті це неіснуючі гроші. Які десь треба позичити. Тому скептиків серед депутатів щодо фінансування цьогорічного дефіциту - вистачало.

«Цей бюджет я можу назвати лише космічним. Тому що в ньому є чорна діра - 240 мільярдів дефіциту. Це ті гроші, які ми з вами будемо віддавати за рахунок податків, за рахунок невиплачених пенсій, за рахунок невиконаних інфраструктурних проектів», - розповів ТСН.Тижню народний депутат Ярослав Железняк.

Щоб вистачило всім, багатьом довелося зменшити «порції». Під ніж пішли видатки на соціалку, в тому числі субсидії, Пенсійний фонд та громади.

У Кабміні логіка така: оскільки в наступному році збільшиться мінімальна заробітна плата, кожна українська родина відчує покращення доброту, а отже менше потребуватиме субсидій. З мінімальної зарплати мали б бути вищі відрахування в Пенсійний фонд, а відтак він потребуватиме менше уваги з боку держбюджету. А от де витрати зросли - так на офіс президента, апарат Верховної Ради та офіс генерального прокурора.

Депутати не були б собою, якби перед голосуванням бодай не спробували поторгуватись. Предмет торгу - субвенція на соціально-економічний розвиток окремих територій. Простими словами - така собі багаторічна годівничка для мажоритарників. Вона діє безвідмовно для збору голосів. І цей рік - не виняток.

Звичайно, довелося пожертвувати чеснішим інструментом - державним фондом регіонального розвитку, звідки напряму і прозоро гроші йшли на обласні проекти. То ж, аби мажоритарники натисли зелену кнопочку за бюджет, їм видали доступ до 50 мільйонів на округ.

Втім мажоритарників для успішного голосування за дефіцитний бюджет було недостатньо. Фракція Батьківщина погодилась підтримати такий Кошторис країни за двох умов.

«Чи дійсно в спецфонді буде захищена стаття - це доплати медикам. Щоб закрити питання про те, з якою заробітною платою увійдуть в наступний рік медики. Друга позиція - озвучити ту цифру, з якої стартує початківець вчитель», - розповів ТСН.Тижню народний депутат від цієї фракції Сергій Соболєв.

Як влада попрацювала з депутатами, продемонструвало табло - 286 - «за» - фактично, неформальна коаліція зі Слуг народу, двох депутатських груп та Батьківщини.

Та попри рекордні гроші на медицину і вибиті майже в останній момент додаткові мільйони на освіту, наступного дня - черговий протест. Під Кабмін вийшли лікарі з вимогою підвищити зарплату.

Зазвичай, критикувати проєкт бюджету - справа опозиції. Але цього разу критика лунає і з середини самого уряду - від міністра охорони здоров’я. Максим Степанов каже, що грошей дали вдвічі менше, ніж потребує галузь.

«Я хочу, щоб наші лікарі і медсестри отримували справедливу заробітну плату. Це 23 тисячі - лікарі, 17 - середній медперсонал, 12 тисяч – молодший», - заявив він.

На захист кошторису стає голова Верховної Ради Дмитро Разумков: «Ми виходили з того, що сьогодні має держава. Ми можемо написати 10-20-30 тисяч зарплати, але, на жаль, їх треба підкріпляти ресурсами».

Більш категоричними заявами у своєму відеозверненні був президент Зеленський. Ухвалення бюджету він назвав перемогою і звернувся до опозиції: «Я б назвав це політичним булінгом. Лавина фейків, маніпуляцій було стільки, що десь в куточку заплакав одинокий «кисєльов». Гроші на медицину - найбільше за часів незалежності України… У 21-му році прагнемо збільшення ваших, шановні медики, зарплат».

Щоправда, поки не дуже зрозуміло, з яких джерел. Хоч оптимізму додає заява представників місії МВФ про початок перегляду програми «стенд бай». Втім, подібні заяви від них ми вже чули.

А поки депутати зійшлися в одному - наступний рік буде складним. Тож, скоріше за все, цей варіант бюджету не остаточний. Та й суперечки у парламенті цього тижня не закінчились.

Скандування «Ганьба!», а потім звинувачення у кнопкодавстві й, як наслідок, нелегітимності нового призначення в уряді. Кадрова ротація в Кабміні пройшла під кодовою назвою «скандал». Міністерський пакет Банкової складався з чотирьох кандидатів.

Міністром у справах ветеранів стала генерал-майорка СБУ Юлія Лапутіна. Жінка з реальним бойовим досвідом. Не менш реальний, але аграрний досвід, має Роман Лещенко. Він був уповноваженим президента з питань землі, потім став головою Держгеокадастру. Тепер очолив міністерство агропромислового комплексу, яке доведеться фактично відроджувати. Бо новий міністр очолить те, що було з'єднано в єдине ціле з міністерством економіки.

Та якщо агарне відродження у Кабміні відбулося гладенько, то коли складав присягу новообраний міністр освіти, в залі кричали «Ганьба!». Сергій Шкарлет зайшов на посаду міністра з мінімально необхідною кількістю голосів - 226. І критичну нестачу підтримки навіть від провладної фракції Слуги народу заповнила проросійська ОПЗЖ.

Якщо раніше йому закидали зависокі як для освітянина доходи в декларації, плагіат і зв’язки із Партією регіонів, то сьогодні звинувачують вже у нелегітимності призначення. Представники Голосу запевняють - їхні колеги накнопкодавили.

«Коли в ложі знаходиться 5 людей, а через секунду, в момент голосування, там вже голосують 8 людей. Або, щонайменше 3 картки спрацювали. Не тільки ОПЗЖ, а й інші групи, вони не були у залі, але їхні картки спрацювали», - переконує ТСН.Тиждень Ярослав Железняк.

Та попри звинувачення, розбір ситуації на регламентному комітеті і обіцянки довести справу до суду, Шкарлет залишається на посаді, бо склав присягу.

Останній кандидат на призначення був принциповим для Банкової. Колишній топ-менеджер Нафтогазу Юрій Вітренко претендував не тільки на посаду міністра енергетики (відомство без постійного голови - вісім місяців поспіль), а ще й віце-прем’єра. Але депутатам не сподобались статки Вітренка. Точніше, його 5-ти мільйонна премія у доларах за виграш у російського Газпрому.

186 голосів «за» - і Вітренко полишає залу ні з чим. Втім до розгляду його кандидатури на посаду міністра, депутати ще повернуться. У січні.

Щоправда, у перший місяць року депутати працюватимуть аж один тиждень. За зимові канікули для себе вони теж проголосували. А куди поспішати? Країна, криза, протести, ковід і важкі рішення - якось зачекають.

Ірина Прокоф’єва

Загружаем комментарии..

Новости

analytics