Що Байден хоче забрати в України

Адміністрація Байдена має намір відновити позиції, втрачені в Україні при Трампі, повідомляє Вести.

У США відбулася інавгурація новообраного президента Джозефа Байдена. Напередодні ж в Сенаті виступили кілька ключових кандидатів на вищі посади в країні - майбутній глава Держдепу Ентоні Блінкен і кандидат в "господарі" Пентагону Ллойд Остін.

Про Україну говорилося скупо. Однак з попередніх висловлювань впливових в Демпартії осіб, документів, підписаних колишніми послами США в Україні, а також "демократичних" ЗМІ можна скласти уявлення про ту політику, яку Сполучені Штати Байдена мають намір просувати щодо України.

Київ в реальній політиці

Якщо для адміністрації Трампа Україна була пріоритетним напрямком (і лише політичні скандали змушували його звертати на Київ пильну увагу), то у Байдена наш напрямок буде більш розвиненим.

По-перше, через знайомство з українським питанням всіх керівників Держдепу. Ентоні Блінкен і його заступник Вікторія Нуланд раніше працювали на нашому напрямку, а Блінкен і зовсім має українське коріння. По-друге, в силу особистої залученості Байдена.

"Він розуміє велику зацікавленість Америки в Україні. Як віцепрезидент, він висловив велику прихильність хорошим відносинам між США і Україною. На мою думку, адміністрація президента Байдена буде проводити саме таку політику, - висловився днями експосол США в Україні Джон Гербст. - при президенті Байдена не трапиться неприємних епізодів, як з припиненням військової підтримки при Трампі".

Політолог Руслан Бортник вважає, що при Байдені контроль Вашингтона над процесами всередині країни буде посилений. "Ряд поправок, мабуть, зроблять. Думаю, команда демократів зробить додаткові зусилля по десуверенізації: посилиться контроль за економічною та політичною елітою, активніше будуть використовуватися антикорупційні, інформаційні інструменти", - вважає Бортник.

Перший "дзвіночок" - звернення відразу чотирьох експослів США в Україні (Джон Гербст, Вільям Тейлор, Роман Попадюк і Стівен Пайфер) з натяком на перегляд обвинувального вироку генералу Віктору Назарову (засуджений за "недбале ставлення до служби", що призвело до збитого Іл-76 над аеропортом Луганська у 2014-му й загибелі 49 осіб).

"Рекомендується, щоб надалі суди над військовими посадовими особами, які стосуються рішень на поле бою й інших у воєнний час, здійснювалися військовим судом і журі військових з досвідом операцій", - йдеться в цьому зверненні.

"Але в Україні військові суди ліквідовані за настійною рекомендацією ЄС і Ради Європи", - нагадує відомий юрист Андрій Портнов (більш того, рекомендація була прямо записана в висновках Венеціанської комісії та Генеральної дирекції з прав людини Ради Європи).

"Насправді, в реальній політиці США потрібно відновити в Україні свій вплив. Як в економіці - транснаціональні компанії завжди цікавили земля і держмонополії, так і в політиці, яка за час адміністрації Трампа, який ставився до нас холодно, просіла. За цей час сюди "зайшли" Євросоюз, Британія, Ізраїль", - пояснив політолог-міжнародник Руслан Бізя.

Економіка

Економічна підтримка України продовжиться, у 2021 році ми отримаємо $317 млн по лінії Держдепу. Правда, цю допомогу закладав ще попередній кабінет міністрів - президента Трампа. З них:

• $ 145 млн - економічна підтримка / розвиток;
• $ 115 млн - військова допомога (збільшили до $ 225 млн в кінці 2020 року);
• $ 13 млн - боротьба з обігом наркотиків;
• $ 25 млн - пряма допомога країні;
• $ 6 млн - на боротьбу з тероризмом;
• $ 6 млн - на програми охорони здоров'я, USAID;
• $ 2,9 млн - на військову освіту, тренінги.

З суми в $ 225 млн на військову допомогу Україні $ 75 млн піде на летальну зброю. Рік тому обсяг допомоги Києву був більше на $ 50 млн, зараз велику суму дали на економічну підтримку в цілому - що логічно, враховуючи ту глибину кризи, в який скочується Україна через пандемію COVID-19.

"Але головна хитрість США в тому, що ці гроші в основному все одно будуть витрачені на американських громадян. Тих, хто приїде в Україну працювати в якості радників, керівників робочих груп, аналітиків, - розповідає виконавчий директор Українського дискусійного клубу Олег Пендзін. - Гроші, звичайно, підуть і на розробку законопроєктів, концепцій, аналітичних матеріалів, і їх навіть пишуть наші, "місцеві", експерти. Але різниця в співвідношенні зарплат американського і місцевого фахівця часто фантастична ".

На думку різних аналітиків, при Байдені можна чекати й посилення контролю за публічними фінансами - наприклад, на посади керівників великих державних монополій будуть призначатися представники "продемократичних" кіл (в народі - "соросята").

Військова підтримка

Серед пріоритетів співпраці сам Київ називає, перш за все, летальну зброю. І, за словами заступника голови ОП Ігоря Жовкви, в цьогорічному оборонному бюджеті США передбачено "ті ж обсяги військової допомоги, і, що важливо, збільшено фінансування постачання летального озброєння Україні".

Про "гарантії" надання Україні летальної зброї Джозеф Байден заявляв ще в ході виборчої кампанії. Перед слуханнями в Сенаті США, які пройшли днями, кандидат на посаду держсекретаря США Ентоні Блінкен ще раз уточнив: нова адміністрація підтримує це питання. Те ж сказав і кандидат на посаду глави Пентагону Ллойд Остін. "Він пообіцяв (у разі затвердження на посаді) продовжувати активно оцінювати потреби України в допомозі й, при необхідності, вносити корективи. Від України, заявляє він, потрібні "стійкий прогрес у сфері управління та антикорупційні реформи".

Питання Донбасу і Криму

Поки що особливого оптимізму в плані зрушень в питанні Донбасу і Криму немає. Київ наполягає на підключенні адміністрації Байдена до "Кримської платформі" - новий президент, або віцепрезидент Камала Харріс, запрошені на відповідний саміт, дату якого "вгадали" на 23 серпня - перед самим Днем незалежності.

Відповіді з боку Байдена поки немає, хоча ЛОМ-и з продемократичних ЗМІ в США на повний голос говорять про необхідність посилення протистояння з РФ саме по лінії Донбас / Крим.

"Відмова від України майже напевно буде означати зсув лінії фронту з Росією далі на захід - а це сценарій, який мав би" розворушити "американців всіх політичних поглядів, - пише аналітик CNN Майкл Боцюрків в авторській колонці. - Якщо Байден має намір вигнати демонів зовнішньої політики Трампа і його антидемократичних кроків ... Україна була б підхожим місцем для початку".

Аналітик закликає Байдена використовувати дипломатичний потенціал, щоб прискорити переговорний процес по Донбасу, а також відновити посаду спецпредставника Держдепу ("спеціального посланника") по Україні, а також Білорусі та Молдові. Втім, м'яч тут сьогодні швидше на боці Києва. І в ОП це розуміють - за словами заступника голови ОП Ігоря Жовкви, Банкова вже напрацьовує нову "дорожню карту" двосторонніх відносин, "яку можна почати реалізовувати вже у 2021 році".

Геополітика

В ході сенатських слухань Блінкен розписав ключові геополітичні напрямки:

Китай: буде головним противником. Блінкен позначив КНР як ключовий виклик для США (і, зрозуміло, згадав геноцид уйгурів - мусульманського етнічної меншини на північному заході країни, при цьому слово "геноцид" згадано вперше).

Росія: також названа серед головних загроз для США, зокрема, в космосі, проте в її відношенні висловлювання були згладжені. Акцент у виступі Блінкена зроблений на стримуванні будівництва "Північного потоку-2" (проте при цьому він згадав, що з РФ потрібно продовжити договір СНО-3 про стримування озброєнь).

Іран: Блінкен прямо сказав, що бажає продовження ядерної угоди (її зупинило попереднє керівництво), суть якої - у відмові Тегерана від розробки ядерної зброї в обмін на фінансові послаблення і сприяння в торгівлі нафтопродуктами.

Туреччина позначена як "союзник, який іноді поводиться не так, як треба", а ось Грузії вказали на можливість підключення до НАТО (про Україну в цьому плані - ні слова).

"Аятоли видихнути в момент, коли Байден проведе інавгурацію, це для них кінець санкцій і ядерна "угода". США ж тим самим руйнують союз між перськими монархіями і Ізраїлем, - каже політичний аналітик Руслан Бізя. - З Китаєм можуть бути підняті питання по Гонконгу, уйгурів, Тибету, територіальних суперечок у Південно-Китайському морі й т. п.

Що стосується РФ - США потрібно, щоб розпалася смичка між Китаєм і Росією, в перспективі - Європою. США потрібно зробити РФ пропозицію, від якого вона не зможе відмовитися. У тому числі можуть виторгувати РФ і України - політика судять по тому, що він робить: Нуланд з Сурковим в Калінінграді у 2016 році обговорювали саме це".

Тарас Козуб