Зрада або перемога: чи вигідне Зеленському перенесення зустрічі з Байденом
Ситуація в Афганістані і удар урагану по США є формальною, а частково - і реальною причиною подальшої затримки з зустріччю між президентами України і США. Втім, крім цих причин у Байдена є і особистий резон для зустрічі із Зеленським після 31 серпня, повідомляє Depo.ua.
До новин про чергове перенесення дати зустрічі між президентами США і України за останні два місяці всі, в загальному, звикли. І якщо стосовно Білого дому говориться про другу зміну дати, то для Банкової і цифру назвати-то складно. Адже спочатку там хотіли зустрітися з Байденом до зустрічі з Путіним 16 червня, потім йшлося про "кінець липня",
потім - "напередодні Дня Незалежності".
І ось тепер маємо фінальний варіант - 1 вересня.
Сумніватися в наявності вагомих підстав для перенесення зустрічі у американської сторони не доводиться. Погано підготовлена евакуація з Афганістану, яка супроводжується численними обстрілами і вибухами недалеко від аеропорту, так само як і удар стихій по Новому Орлеану, який також почав забирати людські життя в США, ймовірно, дійсно забирають весь час і сили Байдена і представників його адміністрації.
І ніякої геополітичної катастрофою подібне рішення, звичайно, не є. Хоча, ймовірно, російські ЗМІ і спробують переконати нас в зворотному, згенерувавши заголовки на кшталт "Зеленського не хочуть бачити у Вашингтоні".
Заголовки ці, очевидно, підхопить і певна частина української опозиції.
Втім, особливо реагувати на це не варто. Досить згадати, наприклад, що зустріч Байдена з прем'єр-міністром Ізраїлю Нафталі Беннет чотири дні тому також була перенесена на день через ситуацію в Афганістані. Що ні в кого не викликало сумнівів у стратегічному партнерстві між цими країнами. Так уже сталося, що, за іронією долі, два великих одержувача військової допомоги США - Ізраїль і Україна - не можуть зустрітися з Байденом через проблеми з третім, напевно, найбільшим за останні роки одержувачем цієї допомоги.
Але перенесення зустрічі із Зеленським саме на 1 вересня має для Джо Байдена і певний політичний сенс. Оскільки йому дуже хочеться підвести риску під хаотичним, кривавим і схожим на втечу виведенням військ США з Афганістану. Який, як відомо, завершиться саме 31 серпня.
Після чого президент США на наступний день зустрінеться з президентом країни, яка також отримувала американську військову допомогу, і хоча і не виграла поки війну - але цілком успішно протистоїть агресору, набагато більш потужному, ніж "Талібан".
Це буде, певною мірою, знаково. І дозволить хоча б частково змістити акцент громадської уваги, і розбавити заголовки в ЗМІ, значна частина яких зосереджена на Афганістані, українською тематикою.
Це дозволить похвалитися досягненнями в міжнародній військовій допомозі - і навіть, при необхідності, розповісти, як українці пліч-о-пліч з військовими США допомагали евакуювати з Кабула афганців, які могли найбільше постраждати від рук нової влади Афганістану. Простіше кажучи, за допомогою перенесення зустрічі із Зеленським на два дні Байден зможе хоч трохи заретушувати наслідки неоптимальні рішень адміністрації на міжнародній арені.
Що стосується інтересів України, то подібне перенесення зустрічі також частково може дати певні, нехай і невеликі, переваги. Оскільки Зеленський буде змушений на день довше перебуватиме у Вашингтоні (бо інші його зустрічі, ймовірно, вже не вдасться "переграти") американська сторона, усвідомлюючи власну провину в подібній ситуації, швидше за все, допоможе організувати якісь додаткові контакти і переговори для української делегації. Хоча б і в сонячній Каліфорнії, де Зеленський збирався зустрічатися з керівництвом ІТ-гігантів.
Більш того, риторика успішної військової допомоги Україні, яку, швидше за все, буде використовувати Байден, може підштовхнути адміністрацію чинного президента США до якихось додаткових бонусів в цій сфері для "більш зручних", ніж Афганістан союзників.
При цьому як в сфері оборони і співробітництва в області ВПК, так і в питаннях енергетичної безпеки, пов'язаних із запуском "Північного потоку - 2". Таким чином фактична поразка США в Афганістані і потреба чинного господаря Білого дому в термінової дипломатичну перемогу дають Володимиру Зеленському шанс досягти від свого візиту більшого, ніж це було заплановано спочатку.
Тарас Паньо