Як в Україні розвивається інфраструктура для електрокарів
З кожним місяцем електромобілів в Україні дедалі більшає, що виводить на перший план розвиток зарядної інфраструктури. Нещодавно в країні було проведено масштабне дослідження, яке дає чітке уявлення про кількість та якість зарядних станцій, повідомляє РБК-Україна.
Про поточний стан зарядної інфраструктури в Україні розповідає автор дослідження, експерт транспортних інновацій, радник заступника міністра з питань розвитку електротранспорту в МІУ Марина Китіна.
Темпи електромобілізації в Україні наочно ілюструє споконвічне питання, що було першим – яйце чи курка. Чому повільно зростає кількість електромобілів? Тому що немає розвиненої інфраструктури. Чому немає достатньої кількості електрозарядних станцій? Тому що мало електрокарів.
Насправді, електромобілів у нашій країні вже багато, причому їхня кількість відчутно збільшується з кожним місяцем. Станом на 1 грудня 2021 року в країні налічувалося 32 662 "електрички" – порівняно з попереднім місяцем приріст склав 845 одиниць або на 2,6%. Це дуже гарний темп, який зберігається практично протягом усього 2021 року – наприклад, на 1 серпня в Україні було 29,4 тисяч електромобілів. Приріст за чотири місяці – 3,2 тисячі машин.
А ось із зарядною інфраструктурою поки що все не так райдужно. Та й точно підрахувати електрозарядні станції – те ще завдання із зірочкою. Якщо у випадку електромобілів достатньо написати запит до Головного сервісного центру МВС та отримати дані про реєстрації, то для зарядок такий моніторинг та облік на державному рівні відсутній.
Довелося контактувати окремо з кожною компанією-оператором, але далеко не всі готові ділитися інформацією. Хтось довго відповідає, а хтось зовсім ігнорує запити, керуючись малозрозумілими причинами. У підсумку на збір даних пішло більше місяця, але результат того вартий – адже тепер у нас хоча б у першому наближенні є розуміння, в якому стані зарядна інфраструктура в країні.
Перший висновок після обробки даних виявився невтішним: у порівнянні з минулим роком кількість станцій та зарядних портів (на кожній станції може бути кілька конекторів різних типів) зменшилася. Якщо на 1 серпня в Україні налічувалося 11,5 тис. точок підключення (або конекторів), то станом на 1 листопада – 7,8 тисячі (якщо точніше, 7787). А зарядних станцій – 3244. За минулий місяць ци цифри майже не змінилися.
Куди поділися майже 4 тисячі конекторів? У 2021 році український ринок зарядної інфраструктури помітно змінив свою конфігурацію – деякі оператори об'єдналися, інші залишили ринок та "забрали" із собою сотні зарядних станцій.
З іншого боку, цього року в Україні з'явилось кілька нових операторів. Серед них – навіть державна компанія Нафтогаз, яка вийшла на ринок зарядних станцій під брендом WeEnergy. Крім того, з'явилися перші зарядні станції стандарту GB\T, який використовують електромобілі китайського виробництва.
У результаті зараз сформувалася "велика трійка" гравців електрозарядної інфраструктури – це AutoEnterprise, EcoFactor і TOKA. Причому склалася дуже цікава геометрична прогресія: мережа AutoEnterprise за кількістю станцій вдвічі перевищує EcoFactor, а та, у свою чергу, вдвічі більша за TOKA. Інші 15 дрібніших операторів у сумі мають у своєму розпорядженні кількість станцій, порівнянну з мережею TOKA.
Зараз співвідношення кількості електромобілів до кількості точок підключення становить 4,2. Це дуже гарний показник, на рівні найкращих європейських країн. Ттакий же індекс у Нідерландах, а ось Польща з її сімома електромобілями на кожну точку підключення значно відстає.
Окрім кількості не менш важливою є "якість" зарядок – інакше кажучи, як багато зараз в країні "швидких" конекторів. Цифри такі: точок підключення змінного струму (AC) потужністю до 22 кВт (стандарти Type 1, Type 2, J1772) становить 5920, а постійного струму (DC) потужністю понад 22 кВт (стандарти CCS 1, CCS 2, CHAdeMO, GB\T) – 1837 .
Судячи з розподілу типу конекторів, деякі компанії чітко обрали європейську модель розвитку, інші підлаштовуються під специфіку українського ринку електромобілів з великою кількістю вживаних машин із США. А деякі грають на випередження й дивляться у бік Китаю – останніми місяцями імпорт нових та вживаних електрокарів із Піднебесної набирає обертів.
Отже, "швидких" конекторів 24% – на кожен з них припадає три "повільні". Один до трьох – це багато чи мало? З одного боку, середньоєвропейський показник у 2020 році становив 1 до 9 (на "швидкі" зарядки припало 11,1% від загальної кількості). З іншого – збільшення кількості DC-точок є критично важливим для прискорення темпів електромобілізації України. Адже ємність батарей у нових моделях електромобілів постійно зростає, досягнувши сьогодні 70-80 кВт*год. Також є електрокари з ємністю батареї близько 100 кВт*год (та сама Tesla, наприклад).
Поява на ринку зарядної інфраструктури нових операторів та запуск перших зарядок китайського стандарту GB\T дозволяє сподіватися (хочеться сказати "розраховувати"), що найближчими роками "швидких" станцій стане відчутно більше. Без цього темп електромобілізації України може уповільнитися.