У США вважають, що Іран може оголосити себе ядерною країною до кінця 2025 року
Занепокоєння з приводу швидкого прогресу Ірану в ядерній сфері в США зростають. З'явилась інформація про те, що він може оголосити себе ядерною державою до кінця 2025 року. З посиланням на заяву голови Комітету з розвідки США та конгресмена-республіканця Майка Тернера, яку він зробив в етері CBS News, пише Олександр Білоус, РБК-Україна.
На його думку, Іран досяг значних успіхів у розвитку ядерної програми через "політичну стратегію нинішньої адміністрації США". Він підкреслив, що така ескалація є серйозною загрозою для глобальної безпеки й може докорінно змінити ситуацію у світі.
Ці заяви пролунали на тлі нещодавньої дискусії щодо ядерної політики Ірану, яку також зачіпав колишній президент, а нині кандидат на посаду голови держави Дональд Трамп. Нагадаємо, що саме він вивів США з ядерної угоди з Іраном у 2018 році.
За словами Тернера, адміністрація Трампа, проводячи кампанію максимального тиску на Іран, змогла обмежити можливості Тегерана у просуванні ядерної програми. Проте, як каже конгресмен, нібито "гнучкість" політики Джо Байдена дозволила Ірану відновити зусилля в цьому напрямку.
Він також заявив, що адміністрація Байдена "не відповіла належним чином" на ймовірні спроби Ірану втручатися в американські вибори, а також на інші акти агресії, що лише підвищило сміливість і активність Ірану на міжнародній арені.
Ядерна програма Ірану почалася ще в 1950-х роках у рамках програми "Атом для миру", ініційованої США. Після Ісламської революції 1979 року програма змінила курс. У 2000-х роках міжнародна спільнота висловила занепокоєння з приводу можливості Ірану розробляти ядерну зброю, що призвело до санкцій з боку ООН, США та ЄС.
У 2015 році Іран підписав спільний всеосяжний план дій (JCPOA) з групою міжнародних партнерів, включаючи США, ЄС, Росію, Китай і кілька інших країн. Документ мав на меті обмежити ядерну програму Ірану в обмін на зняття санкцій. Іран погодився скоротити запаси збагаченого урану, зменшити кількість центрифуг та дозволити міжнародні інспекції своїх ядерних об'єктів. Однак саме у 2018 році тодішній президент США Дональд Трамп вивів країну з ядерної угоди, заявивши, що вона є "недостатньо ефективною". Після цього він повернув американські санкції проти Ірану.
Вважається, що це призвело не лише до погіршення відносин між країнами, але й до того, що Іран почав більше придивлятися до співробітництва із Росією. Підозрюється, що в обмін на надання РФ військової допомоги, щоб продовжувати вести злочинну війну проти України, Іран міг отримати підтримку з боку Кремля своєї ядерної галузі.
Наразі Іран підтримує терористичне угрупування "Хезболла", а також "ХАМАС", тому є однією стороною конфлікту на Близькому Сході. Іран продовжує погрожувати Ізраїлю "відповіддю" за вбивство двох топ-ватажків цих угрупувань. Детальніше про загострення у цьому регіоні читайте у нашому матеріалі.
Також Тегеран продовжує своє злочинне співробітництво із Росією. Кремлівський диктатор Володимир Путін посилено виправдовує агресію Ірану проти Ізраїлю, адже Москва все ще отримує дрони та інше озброєння за дозволом іранського уряду. Також відомо, що Іран збільшив виробництво балістичних ракет та БПЛА після укладання договору із РФ про співпрацю.