НБУ залишив облікову ставку без змін: що буде з інфляцією та зростанням ВВП
Сьогодні, у четвер 30 квітня, відбулося третє цього року засідання Правління Національного банку України з питань монетарної політики, на якому було ухвалено рішення залишити ставку НБУ незмінною на рівні 15% річних.
Про це на пресконференції керівництва НБУ оголосив голова Національного банку України Андрій Пишний.
Ставка 15% діє з 30 січня 2026 року.
Причиною, через яку облікову ставку було збережено на попередньому рівні, в НБУ називають бажання підтримати привабливість гривневих інструментів, стійкість валютного ринку та контрольованість інфляційних очікувань на тлі посилення цінового тиску. Належний рівень монетарних умов сприятиме поверненню інфляції на траєкторію сталого уповільнення до цільового рівня 5%.
Заявлено, що у випадку посилення ризиків для цінової динаміки НБУ буде готовий вжити додаткових заходів для стримування інфляційного тиску.
Ключовий фактор збереження стабільності
У квітні Європейський Союз розблокував фінансування для України в розмірі 90 млрд євро в рамках програми Ukraine Support Loan (USL). Надходження першого траншу заплановано на червень. Очікується й подальше фінансування за програмами Ukraine Facility від ЄС та Extraordinary Revenue Acceleration (ERA) від країн Групи семи у 2026–2027 роках, а також у рамках механізму розширеного фінансування (EFF) від МВФ у 2026–2029 роках.
Загалом у 2026 році прогнозується надходження понад 53 млрд доларів США міжнародної допомоги, а також 42 млрд доларів США у 2027 році та 22 млрд доларів США – у 2028 році. Такий рівень зовнішньої підтримки дасть змогу профінансувати всі критичні видатки бюджету та зберігати високий рівень міжнародних резервів (60-67 млрд доларів США у 2026-2028 роках), що забезпечить можливість НБУ підтримувати стійкість валютного ринку.
Фактори ризику
Головним ризиком для інфляційної динаміки та економічного розвитку залишаються наслідки російської агресії, однак суттєвий вплив матимуть і геополітичні події, зокрема, на Близькому Сході.
Атаки Росії на критичну інфраструктуру протягом останніх місяців уже призвели до суттєвих перебоїв в енергопостачанні, зростання витрат бізнесу та посилення інфляційного тиску. Ризики подальших руйнувань важливих енергетичних та логістичних об'єктів зберігаються.
Актуальними залишаються й інші ризики, прямо або опосередковано пов'язані з війною:
- виникнення додаткових бюджетних потреб на підтримання обороноздатності та відновлення;
- порушення ритмічності та/або зміна обсягу міжнародного фінансування;
- поглиблення негативних міграційних тенденцій та розширення дефіциту робочої сили на внутрішньому ринку праці.
Щодо війни на Близькому Сході: якщо вона буде тривалою, світові ціни на енергоресурси будуть вищими, а зовнішній попит на українську продукцію – нижчим. Це призведе до посилення інфляційного тиску в Україні та негативно позначиться на економічній активності.
Реакція валютного ринку
Після 14:00 котирування безготівкового долара на міжбанківському валютному ринку пішли вниз і на момент публікації статті опустилися до 43,80 на позиції «бід». За інформацією порталу «Курс України» Національний банк після 14:00 суттєво наростив інтенсивність своїх валютних інтервенцій, що й призвело до різкого падіння котирувань.
Паралельно знижуються цінники й на готівковому валютному ринку. У Києві, зокрема, цінник на продаж долара знизився до 43,79 грн.