Україна нарощує удари по нафтовій та військовій інфраструктурі РФ – Al Jazeera

Україна посилює далекобійні атаки по російській енергетичній, портовій і військовій інфраструктурі. Для Москви це вже не лише воєнна проблема: удари по нафтовій логістиці б'ють по доходах РФ, а ризик атак змушує Росію змінювати навіть символічний формат параду 9 травня.

За даними Al Jazeera, протягом останнього тижня Україна використала нові технологічні можливості для ударів по російських нафтосховищах, портах і НПЗ, зокрема по цілях на Уралі - приблизно за 1600 км від українського кордону. Президент Володимир Зеленський назвав це "новим етапом" застосування української зброї для обмеження воєнного потенціалу Росії.

Служба безпеки України повідомила про удар по нафтоперекачувальному та розподільчому об'єкту "Транснефти" у Пермі. За даними СБУ, це стратегічний вузол магістральної системи транспортування нафти: звідти сировину подавали на Пермський НПЗ і далі трубопроводами у чотирьох напрямках по Росії. Попередньо, за українською стороною, загорілися майже всі резервуари з нафтою.

Російське Міноборони підтвердило удар і заявило, що протиповітряна оборона нібито збила 98 українських безпілотників у різних регіонах. Представник президента РФ на Уралі Артем Жога після цього написав, що "Урал тепер у зоні досяжності", і закликав до пильності.

Кремль намагається подати атаки по нафтовій інфраструктурі як "терористичні", однак їхня логіка для України має чіткий військово-економічний сенс. Нафтова галузь залишається одним із ключових джерел доходів РФ, а удари по НПЗ, резервуарах, насосних станціях і портових потужностях знижують спроможність Росії конвертувати високі ціни на нафту у фінансування війни.

За словами Зеленського, внутрішні російські документи, які бачила українська зовнішня розвідка, свідчать про суттєве скорочення пропускної здатності російських нафтових портів. Приморськ на Балтійському морі втратив 13% потужності, Усть-Луга - 43%, а чорноморський Новоросійськ - 38%. Зеленський заявив, що ці російські оцінки можуть бути заниженими; за його словами, у березні втрати доходів РФ сягнули $2,3 млрд.

Вашингтонський Інститут вивчення війни, на який посилається Al Jazeera, оцінює, що лише у квітні Україна, ймовірно, здійснила щонайменше 18 ударів по російській нафтовій інфраструктурі. За оцінкою аналітиків, Україна поступово збільшує дальність, обсяг і інтенсивність таких атак, а їхній вплив на російський нафтовий експорт є непропорційно великим.

Паралельно Україна б'є і по військово-промислових цілях. Al Jazeera пише, що 24 квітня було знищено два виробничі об'єкти заводу "Атлант-Аеро" у Таганрозі Ростовської області, де виготовляють дрони "Молнія", які Росія застосовує для ударів по українських містах. Такі атаки мають прямий оборонний ефект: Україна намагається бити не лише по готовій зброї, а й по ланцюгах її виробництва.

Розширення українських можливостей уже впливає і на символічні події в Росії. Міноборони РФ оголосило, що військові курсанти та колона техніки не братимуть участі у цьогорічному параді до 9 травня "через поточну оперативну ситуацію". Це широко трактують як запобіжний захід через ризик українських ударів безпілотниками.

Україна при цьому намагається перетворити бойовий досвід на експортну перевагу. Міністр оборони Михайло Федоров заявляв, що 20% оборонних ресурсів країна спрямовує на нові технології. Українські виробники вже демонструють системи дистанційного керування дронами на сотні й тисячі кілометрів, а Київ просуває власні рішення у сфері ППО та безпілотних технологій на ринках Саудівської Аравії, Катару й ОАЕ.

Для України це означає більше, ніж окремі удари по російських об'єктах. Країна поступово формує власну далекобійну повітряну силу - дешевшу, гнучкішу й менш залежну від класичної авіації. Для Росії це створює нову проблему: тилові регіони, нафтова інфраструктура, оборонні підприємства й навіть головні пропагандистські ритуали більше не залишаються поза зоною війни.