Росія змінює "м'ясні штурми" на малі групи: чим це небезпечно для фронту
Як повiдомляє The Telegraph, російська армія все частіше відходить від великих «м'ясних» атак і переходить до дій малими групами по кілька осіб, які намагаються непомітно проникати між українськими позиціями, закріплюватися в укриттях і створювати загрозу засідок.
За оцінкою видання, колишній підхід із масовими атаками стає менш ефективним через насичення фронту дронами й засобами спостереження, тому Росія шукає більш приховану тактику. У публікації йдеться про перехід до груп приблизно по чотири людини, яких складніше виявити до контакту.
Схожі зміни українські військові фіксували й раніше на різних ділянках фронту. За даними ArmyInform, на Покровському напрямку російська важка техніка й артилерія тримаються щонайменше за 10 км від лінії фронту, а піхота намагається заходити в міжпозиційний простір малими штурмовими групами. Один із українських військових описував російський сценарій як поєднання ударів по логістиці та просування невеликих піхотних груп.
RUSI також описував схожу схему: російські бійці зазвичай намагаються інфільтруватися групами по дві-п'ять осіб, використовуючи маскування від тепловізорів, радіозв'язок і наведення з безпілотників. Така тактика дозволяє знизити помітність, але не вирішує головну проблему Росії — слабку підтримку піхоти та високі втрати при виявленні груп.
У районі Торецька українські військові повідомляли про групи по три-чотири людини, які намагаються непомітно підійти до позицій Сил оборони, іноді використовуючи мотоцикли, багі та підручні засоби для подолання протитанкових ярів. Бронетехніка при цьому майже не з'являється біля переднього краю.
Для України такий перехід означає не зниження загрози, а її зміну. Замість великих цілей для артилерії та дронів на фронті з'являється більше дрібних, розосереджених груп, які складніше своєчасно виявити. Це підвищує значення постійної розвідки, FPV-дронів, тепловізорів, інженерних загороджень і захисту логістики.
Військовий сенс нової тактики — не швидкий великий прорив, а поступове розмивання оборони: просочування в сірі зони, створення прихованих позицій, порушення постачання та спроба змусити українські підрозділи витрачати більше людей і ресурсів на зачистку малих груп. Для української економіки та оборонного сектора це означає подальший попит на дешеві засоби спостереження, дрони-перехоплювачі, РЕБ, наземні роботизовані системи й обладнання для малих підрозділів.
За матеріалами: The Telegraph, ArmyInform, RUSI, RBC-Ukraine