Британський імміграційний офіцер допомагав стежити за гонконгськими дисидентами
Співробітник британської імміграційної служби використовував службову базу даних для пошуку інформації про гонконгських активістів у Великій Британії. Суд визнав його та ще одного фігуранта винними в допомозі іноземній розвідці.
У Великій Британії імміграційний офіцер Chi Leung «Peter» Wai та Chung Biu «Bill» Yuen, який працював у лондонському офісі з торговельно-економічних зв'язків Гонконгу, визнані винними в допомозі іноземній розвідці. Про це повідомляє BBC.
Wai працював у Border Force в аеропорту Хітроу і мав доступ до систем Home Office. За даними обвинувачення, він використовував основний імміграційний реєстр для пошуку інформації про гонконгських дисидентів, які перебували у Великій Британії.
Wai також визнаний винним у посадовому проступку. Цей пункт пов'язаний із тим, що співробітник з офіційним доступом до державних систем використовував конфіденційні дані не за службовою необхідністю.
Другий засуджений, Bill Yuen, раніше служив у поліції Гонконгу, а потім працював адміністративним менеджером Hong Kong Economic and Trade Office у Лондоні. За версією обвинувачення, він брав участь в організації спостереження за людьми, пов'язаними з гонконгським продемократичним рухом.
Британські медіа називають справу першим обвинувальним вироком такого типу за новим законом про національну безпеку. National Security Act був ухвалений для посилення відповідальності за шпигунство, іноземне втручання та допомогу розвідувальним службам інших держав.
Судовий процес важливий не тільки для Великої Британії. Він показує, що державні міграційні бази даних можуть ставати ціллю не тільки хакерів, але й людей всередині системи, які мають легальний службовий доступ.
Мільйони людей з України після початку повномасштабної війни живуть за кордоном, оформлюють статуси захисту, візи, дозволи на роботу і передають державним органам чутливі персональні дані.
Йдеться не тільки про номери документів. У міграційних системах можуть зберігатися адреси проживання, історія заяв, сімейні дані, маршрути в'їзду, контакти та інша інформація, яка є особливо чутливою для біженців, активістів, журналістів, військових сімей та людей, які рятуються від авторитарних режимів.
Тому головний ризик цієї історії — довіра до державних баз даних. Якщо співробітник всередині системи використовує доступ не для службової перевірки, а для допомоги іноземній розвідці, під загрозою опиняються люди, які розраховували на захист країни перебування.
Справа також показує, що західні держави дедалі жорсткіше ставляться до операцій транснаціонального тиску. Авторитарні режими можуть намагатися стежити за діаспорою, опозиціонерами та активістами вже після їхнього переїзду за кордон.
Для України це важливий сигнал у контексті захисту даних переселенців та біженців. Чим більше людей залежать від цифрових держреєстрів та міграційних процедур, тим вищою є ціна внутрішньої безпеки таких систем.
За матеріалами: BBC, The Times, Associated Press