Мерц проти нових спільних боргів ЄС: як це може вплинути на допомогу Україні

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц відкинув ідею нових спільних запозичень ЄС, хоча Брюссель готує масштабний бюджет на 2028-2034 роки з акцентом на оборону, конкурентоспроможність і підтримку України.

Позиція Берліна важлива для Києва, тому що саме в новому семирічному бюджеті Євросоюзу закладається довгострокове фінансування України, оборонних програм і європейської промисловості. Якщо Німеччина наполягатиме на жорсткій бюджетній дисципліні, переговори про джерела цих грошей можуть стати складнішими.

За даними Financial Times, Мерц у промові в Аахені заявив, що Німеччина виступатиме проти нових спільних боргів ЄС. Він пояснює це потребою зберігати контрольоване боргове навантаження і фіскальну дисципліну, навіть попри те, що сама Німеччина вже збільшує внутрішні боргові витрати на оборону та інфраструктуру.

Це створює політичну розбіжність із Францією, яка раніше підтримувала ідею нових європейських запозичень для стратегічних інвестицій, оборони та промисловості. Для ЄС питання стає практичним: або країни погоджуються на нові спільні фінансові інструменти, або шукають гроші через перерозподіл витрат, нові власні доходи бюджету та більші внески держав.

Єврокомісія вже запропонувала новий довгостроковий бюджет ЄС майже на 2 трлн євро. Він має діяти з 2028 року і, за задумом Брюсселя, повинен посилити здатність ЄС реагувати на виклики у сфері безпеки, оборони, міграції, енергетики, кліматичної стійкості та конкурентоспроможності.

Окремо в проєкті передбачена підтримка України. Єврокомісія заявляє, що бюджет 2028-2034 років має мобілізувати до 100 млрд євро для України залежно від потреб. Це фінансування має бути гнучким і окремим від військової підтримки, яка проходить через Європейський фонд миру.

Для України головний ризик у тому, що боротьба між прихильниками спільних боргів і бюджетними консерваторами може затягнути погодження фінансування або змінити його структуру. Водночас сама наявність окремої української рамки в проєкті бюджету означає, що Брюссель розглядає підтримку Києва не як коротку кризову програму, а як частину довгострокової політики ЄС.

Переговори щодо нового бюджету триватимуть між Єврокомісією, Європарламентом і Радою ЄС. Остаточно він має запрацювати з січня 2028 року, але ключова боротьба за обсяги, джерела доходів і пріоритети фактично вже почалася.

За матеріалами: Financial Times, European Commission, European Commission