Пенсія для заробітчан: кому і скільки
Протягом 2020 року на заробітки за кордон виїхали 61,9 тис українців. Такі дані наводить Державний центр зайнятості. Загалом близько 3 млн українців працюють постійно на іноземних роботодавців і від 7 млн до 9 млн — час від часу, повідомляє Минфин.
Що буде з цими людьми, коли вони досягнуть пенсійного віку.
Українці, які мають стаж, набутий під час роботи за кордоном, можуть отримувати пенсію в Україні. Але це правило діє, якщо між країною, в якій працювала людина, і Україною укладено договір про соціальне (пенсійне) забезпечення.
Принцип угоди: за кордоном, як в Україні
Простіше питання вирішується, якщо йдеться про країни пострадянського простору. З більшістю з них підписано угоду за територіальним принципом.
Територіальний принцип передбачає, що українцям робота за кордоном зараховується як страховий стаж, здобутий в Україні.
Наприклад, українець має 35 років страхового стажу, 15 з яких він напрацював в Грузії. При досягненні пенсійного віку — 60 років, він може звернутися у Пенсійний фонд для призначення пенсії. Фонд зараховує 15 років отриманого за кордоном стажу так, наче він напрацьований в Україні.
При цьому Пенсійний фонд бере до уваги не тільки роки трудової діяльності, але й заробітну плату, отриману в іншій країні.
«Зарплата, отримана за кордоном, починаючи з 01.07.2000 р., обов’язково враховується при призначенні пенсії. Якщо виплати здійснювалися в іншій валюті, то для розрахунку пенсії ми перераховуємо їх у гривні відповідно до курсу НБУ на дату виникнення права на призначення пенсії», — каже заступник начальника управління — начальник відділу ПФУ Ольга Шушкова.
Винятки з цього правила становлять дві країни — Білорусь і Молдова. Угоди з цими країнами передбачають, що для розрахунку пенсії береться до уваги тільки стаж, набутий на їх територіях, а ось зарплати — не враховуються.
Деякі види пенсій регулюються додатковими угодами. Сюди, зокрема, належить Тимчасова угода між Україною і Росією. Вона стосується тих громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі або в місцевостях, які прирівняні до регіонів Крайньої Півночі. Згідно цієї угоди за стаж, набутий після 01.01.1991 р. на зазначених територіях, виплати призначає і виплачує Російська Федерація.
За договорами, що базуються на територіальному принципі, витрати на виплату пенсій здійснює держава, на території якої проживає отримувач.
Країни, з якими Україною укладено угоду про пенсійне забезпечення за територіальним принципом:
- Білорусь
- Вірменія
- Казахстан
- Киргизстан
- Російська Федерація
- Таджикистан
- Туркменістан
- Узбекистан
- Молдова
- Грузія
- Азербайджан
- Монголія
- Румунія
- Угорщина
Принцип угоди: кожен платить за своє
З частиною країн в України укладено угоди за пропорційним принципом. За договорами, які базуються на цьому принципі, країна призначає та виплачує пенсію тільки за роки, які людина пропрацювала на її території. Стаж іншої країни враховується тільки для визначення права на отримання пенсії загалом і жодним чином не впливає на її розмір.
Наприклад, українка досягла пенсійного віку — 60 років. Щоб вийти на пенсію за віком їй потрібно мати не менше 28 років стажу. В Україні вона здобула тільки 23 роки, а ще 15 років, наприклад, в Португалії.
«Угода, укладена між Україною і Португалією, дає змогу підсумувати стаж і визначити право на призначення пенсії особі на території України. Але пенсію ми будемо призначати тільки за 23 роки, набутих безпосередньо на території України, з урахуванням зарплат, отриманих виключно за цей період», — пояснює Ольга Шушкова.
Отже, при призначенні пенсії ПФУ підсумовує увесь стаж і з нього визначає теоретичну пенсію. Далі розмір української пенсії розраховується пропорційно до стажу, отриманого в Україні.
Наприклад, за 38 років теоретична пенсія виходить 6000 грн. ПФУ визначає, скільки з цієї суми припадає за 23 роки роботи в Україні. Для цього застосовується умовна формула: (6 тис грн х 23 р.)/ 38 р. = 3631 грн. Це та сума, яка припадає на українську пенсію.
Наша потенційна пенсіонерка може звернутися також до органів пенсійного забезпечення Португалії і претендувати на пенсію за відпрацьовані там 15 років. Але у цьому випадку пенсія буде призначатися вже відповідно до законодавства Португалії.
Там, наприклад, пенсійний вік і для чоловіків, і для жінок становить 66,6 років. Тому за португальський стаж людина отримуватиме пенсію тільки після досягнення цього віку.
Іншими словами, обидві сторони призначають пенсію тільки за свій стаж і відповідно до умов власного законодавства.
Але з цього правила теж є виключення. Чотири угоди України з країнами ЄС — Латвія і Литва, Чехія і Словаччина — мають певні нюанси.
Наприклад, особа проживає на території України і подає тут заяву на призначення пенсії. При цьому у неї є стаж, набутий на території Латвії до 01.01.1991 р (на території Литви — до 01.01.1992 р). Тоді ці періоди роботи ПФУ зараховує як український стаж і призначає за нього пенсію.
«І навпаки, якщо людина проживає на території цих країн і там подає заяву на призначення пенсії, і має стаж, набутий до зазначених дат на території України, то Латвія і Литва зарахує наш стаж, як свій, і сплачуватиме відповідно за нього пенсію», — зауважує заступник начальника управління — начальник відділу ПФУ.
Особливості угод з іншими двома країнами полягають у тому, що період роботи на території Чехії до 31.03.2003 р., а на території Словаччини до 01.01.2002 р. зараховується в український стаж, якщо на ці дати особа проживає на території України.
Країни, з якими Україною укладено угоду про пенсійне забезпечення за пропорційним принципом:
- Латвія
- Королівство Іспанія
- Литва
- Естонія
- Словаччина
- Чехія
- Болгарія
- Португалія
- Польща
Що ж до інших країн, тут нашим трудовим мігрантам пощастило менше. Роки роботи, скажімо, в Італії, Франції чи Греції до страхового стажу враховуватися наразі не будуть.
Але з часом перелік країн, з якими Україна матиме «пенсійні» угоди, розширюватиметься. Зараз вже підписані і чекають ратифікації договори з Німеччиною та Ізраїлем.
Умови для врахування «закордонного» стажу
Для зарахування закордонного стажу для призначення пенсії в Україні необхідно дотримання двох умов:
- легальне працевлаштування за кордоном,
- належна сплата пенсійних внесків в іншій державі.
Також пенсійні органи відсікають будь-які маніпуляції зі стажем. Якщо стаж, здобутий за кордоном, збігається у періоді зі стажем в Україні, то при призначенні пенсій він зараховуватися тільки однією стороною — тією, яка перша призначила і вже виплачує пенсію. Тобто подвійного нарахування пенсії за один і той же період не буде.
Як отримати пенсії за «закордонний» стаж
Щоб особі призначити пенсію за стаж, напрацьований на території іншої держави, не потрібно їхати до іншої країни та звертатися до її соціальних органів. Достатньо звернутися до територіального органу ПФУ, де особа перебуває на обліку. Водночас повідомити про наявність стажу, здобутого в іншій країні, й подати відповідний пакет документів:
- паспорт,
- копія закордонного паспорта,
- ідентифікаційний код,
- документи, що свідчать про роботу за кордоном.
Далі усю роботу з пересилання документів для отримання пенсії беруть на себе пенсійні органи. Аби прискорити цей процес, фахівці ПФУ радять завчасно збирати документи, які знадобляться при призначенні пенсії.
«Приїжджаючи з іншої країни, трудовому мігранту бажано мати на руках документ, який підтверджує його працевлаштування. Це може бути свідоцтво про реєстрацію в соціальному реєстрі, або реєстрацію в податкових органах, або витяги із соціального реєстру, або підписані з роботодавцями угоди», — наголошує Ольга Шушкова.
У випадку призначення пенсій відповідно до угод за територіальним принципом, стаж зараховується по трудовій книжці або уточнюючих довідках. Особи, які працювали за кордоном з 01.01.2004 р., обов’язково мають надати до ПФУ документ про сплату соціальних або страхових внесків.