Скасування безкоштовних гектарів: що вирішив Кабмін 21 квітня

Кабмін 21 квітня розпочався вже за традицією з коронавірусу. Прем'єр-міністр Денис Шмигаль констатував, що статистика з ковіду пішла на спад, але розслаблятися рано - поки не час для "масових гулянь і вечірок", повідомляє Страна.ua.

Карантин продовжили до 30 червня. Тому провести Великдень і травневі свята прем'єр закликав "з дотриманням усіх карантинних норм". З цього приводу в п'ятницю уряд радитиметься з Радою церков, яка має видати рекомендації віруючим щодо великодніх заходів.

Ще одна тема, про яку згадав Шмигаль - видача 8 тисяч від держави ФОПам і найманим працівникам в червоних карантинних зонах. Заявки, нагадаємо, вже активно приймають - їх надійшло близько 206 тисяч. Шмигаль пояснив: за 8 тисячами можуть звертатися і ті, хто проживає в областях, які вже вийшли з червоних зон, наприклад, Івано-Франківської та Закарпатської - всім заплатять.

При цьому уваги держави зараз вимагають не тільки ті українці, які не змогли працювати в локдаун, а й ті, хто продовжує трудиться, але не отримує зарплати. Глава Федерації профспілок Григорій Осовий зазначив на Кабміні, що борги із зарплати зростають як снігова куля - вони збільшилися за останні місяці на 58%. Зокрема, понад мільярд - борги по зарплатах шахтарів, але зриваються терміни виплат і в інших галузях.

Що буде робити уряд з цією проблемою - поки невідомо. Нині обмежилися протокольним дорученням вивчити ситуацію.

Скасування безкоштовних двох гектарів і укрупнення паїв

Кабмін погодив законопроект про внесення змін до закону про консолідацію земель сільськогосподарського призначення, а також ряд інших земельних законів.

Йдеться про об'єднання ділянок різних власників, причому допускається навіть примусове укрупнення. Якщо власник невеликого паю не захоче добровільно продати його або обміняти, це можуть зробити через суд.

"У зв'язку з впровадженням в Україні з 1 липня 2021 року ринкового обороту земель сільгосппризначення, виникає необхідність встановлення правил про примусову консолідацію на основі прав власності", - йдеться в пояснювальній записці.

Навіщо це робиться? У пояснювальній записці говориться, що після розпаювання землі біля 6,9 млн селян отримали паї загальною площею майже 28 млн гектар. Але це не стало стимулом для соціально-економічного розвитку агросектора. Ті, хто хоче вести фермерський бізнес часто не мають достатньої кількості землі або ж вона розпорошена по різних територіях, що не дозволяє обробляти паї ефективно. Фермери, нібито, не можуть компенсувати кошти, витрачені на техніку, сільгоспхімію тощо. Середній розмір паю в Україні - всього 4 гектара.

Під укрупнення в разі прийняття закону можуть потрапити ті, хто володіє паєм, але не обробляє його. Тобто, мовиться про так звані "покинуті" ділянках, зокрема державної і комунальної форми власності.

Якщо фермер виявить таку по сусідству зі своїм паєм, він може вимагати від власника продати її або обміняти, зокрема через суд, якщо не домовляться по-хорошому.

Також про консолідацію землі може йтися, якщо, скажімо, є проблеми з проектом землеустрою (наприклад, ділянки заходять одна на одну клинами, немає доступу до дороги тощо).

Зрозуміло, що в українських реаліях такий закон може спровокувати справжні земельні війни. Наприклад, якщо претенденту на «укрупнення» запропонують явно занижену суму для викупу або, скажімо, нерівноцінний обмін.

Варто зазначити, що правові норми для фактичного відбирання землі вже є. В Україні діє закон про консолідацію земель, і там прописано, що селяни мають забезпечувати використання земельної ділянки за цільовим призначенням. Тобто, якщо землю не обробляєш - продавай.

Що цікаво - новим проектом пропонується прибрати з чинного закону "Про особисте селянське господарство" частину статті 5, в якій прописано, що для ведення особистого сільського господарства використовуються передані у власність 2 га землі. Це ті самі безкоштовні 2 гектара, на які, згідно з чинним законодавством, мають право всі українці.

Ліси перерахують

В Україні запустять інвентаризацію лісів. Відповідну постанову про порядок її проведення затвердив Кабмін.

У пояснювальній записці зазначено, що державний облік лісів проводився в 1996 і 2011 роках, тобто, останній раз - десять років тому.

Держава не в курсі, що зараз відбувається з лісами, наскільки великі масштаби вирубок, зокрема незаконних.

Повну інвентаризацію землі проведуть за 6 років, при цьому п'ять років піде на збір даних з інвентаризаційних ділянок, а рік - на підготовку звіту. Більш оперативне проведення моніторингу не буде ефективним і не дозволить забезпечити якість робіт, - зазначено в пояснювальній записці.

Щоб вибрати інвентаризаційні ділянки, територію країни поділять на квадрати розміром 5 на 5 кілометрів, і в кожному виберуть ділянку для дослідження площею 500 квадратних метрів і радіусом 12,62 метра. Будуть міряти дерева і пні, також планується використовувати систему дистанційного зондування землі.

Мінус 2 мільярди дивідендів від держкомпаній

Кабмін сьогодні мав визначитися з розмірами дивідендів, які повинні перерахувати в бюджет державні компанії.

Але в останній момент документ зняли на доопрацювання.

До проекту виникли зауваження у Мінфіну.

Усього цьогоріч розраховували отримати 24,4 млрд гривень. Зокрема враховувалися дивіденди від "Нафтогазу" в розмірі 11,5 млрд.

Але цієї суми не буде, оскільки НАК заявив про збитки за минулий рік в 11,8 млрд.

Тому суму планованих надходжень від дивідендів у проекті знизили до 22,3 млрд гривень, тобто, більше ніж на 2 мільярди.

При цьому базовий норматив для відрахування частини прибутку держкомпаніями запропонували встановити на рівні 50%. Але не для всіх.

Для "Укргідроенерго" та Ощадбанку - 30%, для Приватбанку - 80%, для Нафтогазу - 95%.

У порівнянні з минулорічними нормами, змінилися цифри для Приватбанку та Ощадбанку - у 2020 році перший платив не 80%, а 75%, другий - не 30%, а 50%.

У разі несплати дивідендів до 1 липня 2021 року з керівниками компаній погрожують розірвати контракти.

Втім, у Мінфіну виникли зауваження по цифрах. Відомство Сергія Марченка у своїх зауваженнях до проекту вказало, що оскільки через збитки "Нафтогазу" "втрачається" більше 2 млрд бюджетних надходжень, базовий норматив для всіх потрібно підвищити з 50% до 80%.

Бізнес для бідних

Уряд затвердив постанову, яка повинна зробити малозабезпечених українців "економічно самостійними".

Тим, хто зараз сидить на виплатах, запропонують одноразову допомогу - на організацію власного бізнесу.

На ці гроші можна буде купити устаткування і матеріали, щоб відкрити свою справу.

Всього обіцяють виділити на наступний рік близько 380 млн гривень, на 2023- більше 455, на 2024 - понад 546 млн. Очікується, що скористатися цією програмою зможе на першому етапі близько 3,9 тисяч громадян, у наступні роки - до 5,6 тис .Тобто на руки кожен малозабезпечений може отримати близько 100 тисяч гривень.

Щоб отримати гроші малозабезпечені громадяни повинні будуть подати в центр зайнятості бізнес-план, довідку про несудимість, заяву, також претендентів перевірять через держреєстри на наявність обмежень на їх майно.

Якщо одержувач протягом місяця після видачі коштів не зареєструвався як ФОП або юрособа, він втрачає право на допомогу.

Також будуть піднімати питання дострокового повернення коштів, якщо в новоявленого бізнесмена з'явиться 3 місячна заборгованість по податках.

Виплати - з поверненням. Гроші потрібно буде повернути через три роки. Але з суми вирахують сплачені за цей час податки, єдиний соціальний внесок. Також можна не повертати кошти, якщо підприємець візьме на роботу, як мінімум, двох безробітних з малозабезпечених сімей, але не менше ніж на два роки.

Якщо ж гроші не повернути вчасно, на боржника подадуть у суд.

Розрахунок держави - зробити малозабезпечених бізнесменами - цілком зрозумілий. Таким чином людей хочуть зняти з виплат, за рахунок яких зараз живуть багато сімей. Але наскільки вдалим буде такий експеримент - питання. По-перше, на 100 тисяч стартового капіталу від держави особливо не розкрутитись, особливо з урахуванням того, що вже через три роки потрібно все повернути. По-друге, далеко не всі малозабезпечені українці мають схильності до підприємництва.

Дотації на корів і гектари посівів

Ми вже писали, що на одному з недавніх засідань Кабміну були затверджені нові дотації для аграріїв - на картоплю, гречку, велику рогату худобу, а також компенсації за втрати врожаю.

На засіданні 21 квітня уряд погодив порядок розподілу коштів для фермерських господарств.

Так, на допомогу можуть розраховувати фермери, який мають не менше п'яти корів - по 5 тисяч за кожну голову, але не більше 250 тисяч гривень.

Також на часткові компенсації можуть розраховувати нові фермерські господарства, а також діючі по такому напрямку як консультаційні послуги (з ветеринарії, агрономії, органічного виробництва та ін.). Компенсувати обіцяють 90% від вартості послуг, але не більше 10 тисяч гривень, а для нових господарств - 30 тисяч. Гроші будуть виплачуватися через уповноважені банки.

При цьому з чинного порядку розподілу сільгоспдотацій прибрали сільськогосподарські кооперативи. Також скоротили ряд напрямків, за якими дотації були передбачені раніше, наприклад, компенсація вартості насіння вітчизняного виробництва, часткова компенсація вітчизняної сільгосптехніки, здешевлення кредитів.

Усього на підтримку фермерів обіцяють виділити 4,5 млрд гривень на чотири роки. У цьому році - 240 млн, з них для новостворених господарств - 10 млн, для діючих - 170 млн в якості дотації на гектар оброблюваних угідь - 60 млн (по 5 тисяч на гектар). Максимальна сума дотації в одні руки - не більше 10 тисяч мінімальних зарплат.

Українські вузи для іноземців

Іноземцям спростять процедуру вибору ЗВО і надходження. Для цього планується створити спеціальну Е-платформу, де буде зібрана інформація про всі навчальні заклади, які приймають іноземних студентів. Через неї можна також буде подати пакет документів на вступу й отримати електронне запрошення від вузу. При цьому є ще одна мета - вести електронний облік іноземних студентів, щоб перекрити схему нелегальної міграції і працевлаштування в Україні.

Додатково для популяризації українських вузів планується проведення щорічної міжнародної виставки Study in Ukraine, а також рекламних кампаній, розрахованих на закордонну аудиторію.

Скільки на це знадобиться грошей і де їх візьмуть - у Міносвіти, яке і розробило проект, не уточнили. Як і те, чому міністерство не робить фактично нічого для утримання власних студентів, які все активніше виїжджають на навчання в Європу, зокрема, до Польщі.

Мінекономіки отримало свинарники, склади і туалети ДПЗКУ

У збиткової Державної продовольчої-зернової компанії забирають частину майна.

Кабмін розпорядився передати в управління Мінекономіки майнові комплекси ДПЗКУ в трьох областях. Вони вже вилучені з власності держкомпанії і зараз знаходяться під контролем Кабміну.

У списку - об'єкти, розташовані в Полтавській, Сумській та Черкаській областях. Перелік досить великий - склади, гаражі, свинарники, лабораторії, сушарки та навіть туалети. Як розпорядиться цим майном Мінекономіки - поки неясно. Швидше за все, об'єкти підуть на приватизацію.

Конкуренція без досліджень

Кабмін ліквідував Центр комплексних досліджень з питань антимонопольної політики. Останній був створений ще в 1996 році для наукового забезпечення демонополізації економіки й розвитку конкуренції. Малося на увазі, що його послугами користуватимуться підприємства, замовляючи ті чи ті дослідження

Але, як зазначено в пояснювальній записці, працював Центр не дуже ефективно. За 2018-2020 роки провели 10 досліджень з питань захисту економічної конкуренції та 2 - за господарськими договорами.

При цьому Центр отримав за ці дослідження всього трохи більше 47 тисяч гривень, а на його утримання бюджет витратив більше 4 млрд з 2018 по 2020 роки.

Ліквідували Центр за наполяганням АМКУ, який заявив, що самостійно зможе проводити дослідження, надіславши на цю мету 520 тисяч гривень на рік. А в разі закриття цієї програми можна буде заощадити 1,5 млн бюджетних коштів.

В "Антонова" забирають приміщення за борги

У заводу "Антонов" забирають приміщення на проспекті Перемоги, 41. Кабмін розпорядився передати цю будівлю в управління Вищого антикорупційного суду.

Це висотка "Антонова" - вона знаходиться далі по проспекту Перемоги - №100 / 1 на Святошино.

Будівля на проспекті Перемоги, 41 більше відома як колишнє приміщення "Брокбізнесбанку". Вона знаходиться ближче до центру - між КПІ і Шулявкою.

"Після того, як "Брокбізнесбанк" розвалився, будівля була передана нам за їх борги. Тому зараз вона наше. Однак за "Антоновим" за програмою Ан-70 нарахували багато боргів. І тепер виводять активи", - пояснив представник профспілки "Антнова" Володимир Папіж.

Заборгованість стара - її "Антонов" отримав у спадок від "Київського заводум"Авіант", що випустив у 2009 році облігації під державні гарантії. За даними Мінфіну, на сьогоднішній день борг "Антонова" перед державою становить 423,6 млн гривень. Черговий платіж за договором реструктуризації повинен був надійти наприкінці березня. До бюджету на цей рік закладено надходження від повернення боргу підприємством у розмірі 70,6 млн. Але, як відзначають у Мінфіні, є ризики, що сума буде меншою, оскільки точно не визначено ринкову вартість приміщення "Антонова".