Гроші депутатам та підвищення мінімалки: зміни до бюджету-2022

Сьогодні парламент почав приймати в першому читанні проект бюджету на 2022 рік. Документ підтримало 264 депутати. При цьому, ОПЗЖ, "Європейська солідарність" та "Голос" не дали жодного голосу "за", а "Батьківщина" – два голоси, хоча голова фракції Юлія Тимошенко й назвала проект "бюджетом крайньої бідності" та "бюджетом катастрофи", пише Людмила Ксенз, Страна UA.

Варто зазначити, що до Бюджетного комітету подали майже 3,3 тисячі поправок, але врахували лише окремі пропозиції. Тож завтра Рада продовжить розгляд поправок. З врахованих – на 6,5 млрд. збільшили надходження від імпортного ПДВ, виділили ще по мільярду на боротьбу з коронавірусом, програму з питної води, субвенції регіонам на інфраструктуру, 2,2 млрд. на аеропорти.

Втім, насправді битва за бюджет ще тільки починається, і до другого читання поправок, напевно, буде більше. Бюджетний комітет у своїх висновках просто розгромив проект, вказавши на низку проблемних моментів. Наприклад, надто низьку цифру за субсидіями (пропонується виділити всього 36 млрд, що на 12 млрд нижче, ніж фактично буде витрачено цього року), нереальний прожитковий мінімум тощо. Усього комітет підготував таблиці з правками майже на 970 сторінок. Усі вони тягнуть на рекордну суму – 86,8 трлн. гривень.

Доопрацьовуючи проект до другого читання, ці зауваження мають як мінімум взяти до уваги. Хоча, зрозуміло, що більша їх частина, зрештою, не буде врахована.

"Загалом поки проект бюджету виглядає нереалістичним. Інфляція 6% при нинішніх 11%, курс долара 28,6 при сьогоднішньому 26,5, 28 млрд субсидії при рекордних цінах на енергоносії - багато ключових цифр викликають великі питання", - говорить голова економічного дискусійного клубу Олег Пєндзін.

Втім, міністр фінансів Сергій Марченко вважає проект "реальним та збалансованим" , а "слуги" назвали його "унікальним" , оскільки документ вперше верстається на основі Бюджетної декларації.

Що змінили у проекті бюджету до першого читання та які статті можуть ще переписати – далі у матеріалі.

"Депутатські хотівки", ПДВ та аеропорти

Доходи плануються на рівні 1,267 трлн. гривень, що на 14,4% більше, ніж у бюджеті на цей рік. Витрати становитимуть 1,44 трлн (плюс 7,2% до бюджету -2021). Дефіцит бюджету наступного року очікується на рівні 188 млрд (або 3,5% ВВП), що на 23,77% нижче, ніж цього року.

Мінімальна зарплата має зрости незначно – з 6,5 тисяч (до такого рівня вона підвищиться у грудні цього року) до 6,7 тисяч у жовтні 2022 року. Прожитковий мінімум зросте з 2270 гривень до 2684 до кінця 2022 року.

Середньорічний курс закладено на рівні 28,6 гривні за долар.

Найбільшу надбавку, порівняно з цим роком, отримають Укравтодор (на 66,4%), РНБО (плюс 21,61%), Генпрокуратура (майже на 17,5%) та НАБУ (10,6%). Планується зростання витрат також на медицину та освіту, але він все одно набагато нижчий від реальних потреб.

Це дозволило експертам відразу ж заявити, що проект бюджету традиційно заточено під силові структури, і "антисоціальний" . Чимало з поправок, що надійшли до бюджетного комітету, майже 3,3 тисячі стосувалися саме соціалки. Але зрештою – більшу частину їх у комітеті або одразу міли, або залишили на потім.

У текст проекту до першого читання внесли лише окремі редагування. Ось основні:

1. 3,3 млрд гривень перекинули зі статті "оновлення рухомого складу для перевезення пасажирів" на статтю "забезпечення заходів щодо безпеки дорожнього руху" .
2. Передбачили додаткові 6,5 млрд. гривень надходжень від імпортного ПДВ.
3. Виділили додатково 1 млрд. гривень на боротьбу з коронавірусом у школах.
4. Додатково передбачили 1 млрд на програму з питної води.
5. Плюс 2,2 млрд. на аеропорти.
6. Плюс 1 млрд на субвенції місцевій владі на реалізацію інфраструктурних проектів та розвиток об'єктів соціально-культурної сфери.
7. З'явилася стаття із соцекономрозвитку регіонів. Спочатку у проекті бюджету її не було. Тепер під неї пропонується передбачити фінансування в 6 млрд. Ці гроші заберуть у Державного фонду регіонального розвитку. Цю статтю ще називають "хотілками депутатів" . За рахунок виділення коштів вони фактично купують голоси мажоритарників, для яких важливо вибити фінансування під свої округи.
8. Для розподілу коштів на соцеконом розвиток буде створено спеціальну групу, половину учасників якої мають скласти нардепи з Бюджетного комітету.
9. Оскільки з ДФРР забрали на соц-економ досить значну суму – 6 млрд, – норма Бюджетного кодексу про те, що на Фонд регіонального розвитку має йти фінансування не менше ніж 1% доходної частини загального фонду держбюджету, вже не буде виконано. Тому її на 2022 рік зупинять.
10. На 1,3 млрд (до 4 млрд) збільшили фінансування на розробку та реалізацію державних інвестпроектів. Причому курируватиме їх не Мінекономіки, як планувалося раніше – гроші розділить Міжвідомча комісія з питань державних інвестиційних проектів.
11. Зі спеціального фонду до загального перейдуть надходження в рамках програм допомоги та грантів міжнародних організацій, донорів та держав.
12. Фінансування щодо низки освітніх програм ділитиме комісія, в якій не менше 50% займуть представники Бюджетного та освітнього комітетів ВР.

Тобто кардинально у проекті бюджету нічого не змінилося. Найважливіше – поява статті щодо соц-економ розвитку регіонів із фінансуванням у 6 млрд. Але особливим сюрпризом це нововведення не стало – те, що соц-економ рано чи пізно з'явиться, експерти прогнозували ще на етапі презентації проекту бюджету в Кабміні.

"Перше читання бюджету – суто технічне. Фактично, ним парламент закріплює за собою право власності на проект, адже доки він не проголосований у Раді, він залишається фактично "власністю" Кабміну. Тепер розпочнеться серйозна робота над бюджетом. Між першим та другим читанням з'являться найбільші серйозні поправки", – каже Олег Пензін.

Прожитковий мінімум та зарплати – якщо будуть гроші

Хоча поправок до бюджету до першого читання внесли мало, Бюджетний комітет надав Раді досить об'ємні висновки, наголосивши на найбільш проблемних моментах проекту.

Вони враховані, зокрема, зауваження Рахункової палати. Наприклад, у проекті бюджету плануються надходження дивідендів від держкомпаній лише на рівні 48,6 млрд. Але немає розрахунків із цих надходжень.

Також у Рахунковій палаті зазначили, що тенденція до скорочення кількості працюючих українців (на 3,6% за 7 місяців цього року) та динаміка надходжень податку на доходи фізосіб підвищує ризики невиконання планових показників з ПДФО на 2022 рік. Зазначимо, що щодо ПДФО у проекті бюджету-2022 заплановано збільшення надходжень на 24,12%, порівняно з цим роком – до 170,8 млрд гривень.

У той же час, на думку Рахункової палати, не врахували додаткові резерви доходів бюджету на суму 32,7 млрд. Зокрема, 19,2 млрд. податку на прибуток підприємств, 1163 млрд. від сигаретних акцизів, 1,2 млрд. від ренти, що на подорожчав газ.

Крім того, не було враховано перевиконання планів у 2021 році щодо акцизу на паливо та іномарки, транспортний збір.

Також у Рахунковій палаті звернули увагу на надто великі показники дефіциту бюджету – 3,5% ВВП, хоча за нормами Бюджетної декларації має бути не більше 3%. Тому, заключні положення Бюджетного кодексу щодо нормативу дефіциту бюджету пропонується не застосовувати у 2022 році.

При цьому, як йдеться у висновках Бюджетного комітету, покривати дефіцит бюджету пропонується за рахунок зовнішніх запозичень, що призведе до зростання боргового навантаження. Але через загрозу нової хвилі коронавірусу план по позиках може бути недовиконаний, що підвищує ризики скорочення бюджетних видатків.

А от зовнішні кредити від іноземних держав, фінансових установ та організацій на реалізацію інвестиційних проектів становитимуть лише 25,5 млрд.

"Залучення таких кредитів на невисокому рівні спостерігається вже багато років, що свідчить про системні недоліки у плануванні та використанні коштів", – йдеться у висновках Бюджетного комітету.

Також профільний комітет вказує на ризик невиконання планів щодо надходжень від приватизації (закладено 8 млрд). Також він розкритикував соціальні статті проекту бюджету-2022.

Зокрема, у висновках йдеться про те, що зростання прожиткового мінімуму лише на 2% перевищить інфляцію, а динаміку з мінімалки взагалі хочуть уповільнити вдвічі.

Тому Комітет рекомендує уряду розглянути наближення прожиткового мінімуму до його реальних значень (а це більше 5 тисяч гривень на місяць), а також збільшення мінімалки. Але при цьому все це супроводжується формулюванням "виходячи з фінансових можливостей держави" , що фактично робить цю вимогу необов'язковою.

Також у висновках бюджетного комітету зазначаються ризики щодо Пенсійного фонду. Для нього заклали 200,6 млрд, адже з'являються додаткові платежі, але розрахунків – чи вистачить грошей – немає. При цьому вже зараз зростають касові розриви, які перекриває Держказначейство.

Ще один проблемний момент – субсидії. На них запропоновано закласти 38 млрд, що більше від початкової суми на 2021 рік на 5,6%. Але цього року до бюджету вносили виправлення, додавши на субсидії 12 млрд. І з урахуванням цих коштів фінансування наступного року пропонується зрізати на 18,8%. Цих грошей у результаті може не вистачити, наголошується у висновках бюджетного комітету.

"Їх точно не вистачить. У наступному році ми всі розбагатіємо або знизяться тарифи, або, можливо, буде така верифікація, що субсидіантів стане набагато менше?" – запитує Олег Пензін.

У бюджетному комітеті наголошують і на недостатньому фінансуванні охорони здоров'я – замість прописаних у законі про медгарантії 5% ВВП хочуть виділити всього 4,2% (224,1 млрд гривень).

Щодо депутатських поправок, поданих до проекту бюджету, то у профільному комітеті зазначили, що деякі депутати подали пропозиції, джерела покриття коштів на які виявилися "нереалістичними" . Усі запропоновані поправки тягнуть на рекордну суму близько 86,7 трлн гривень.

Проте поправки внесені до таблиць (їх 969 сторінок), і Кабмін має їх розглянути під час підготовки проекту до другого читання та "в реалізації бюджетної політики на наступні роки" .

Правки на трильйони: мінімалка в 8,5 тисячі, більше соц-економу, плани лобістів

Головна інтрига зараз – як перепишуть проект бюджету другого читання.

"Буде багато пропозицій щодо соціалки, спробують ще більше збільшити суму соц-економу плюс різні лобістські правки", – каже Олег Пензін.

Зазначимо, що у таблиці поправок, яку надав бюджетний комітет, вже є багато поправок щодо прожиткового мінімуму та мінімальної зарплати.

Так, прожитковий мінімум пропонується збільшити до 5000-5466 гривень, а з мінімалки пропонують суми від 7 до 8,5 тисяч гривень. З медицини пропонують враховувати плани збільшення зарплат медикам (до 20 тисяч) при розрахунку тарифів на лікування від НСЗУ.

Є також правка про зарахування до спеціального фонду бюджету 5-7% ренти від лісових резервів, також пропонується передбачити у бюджеті проект створення нового лісорозсадницького комплексу на 50 млн. гривень. Іншою поправкою пропонується брати у лісників 5% податку на прибуток у спецфонд бюджету.

Також у спецфонд пропонують перераховувати 10% від перевищення плану зі зборів митних платежів (акцизів та зборів).

Вже є пропозиції також щодо соц-економу – 20 млрд, які додатково надійдуть до держбюджету у вигляді платежів від прибутку Нацбанку.

Багато пропозицій щодо субвенцій місцевих бюджетів. Наприклад, на покриття різниці в тарифах на тепло, доплати медикам плюс 10 млрд на дороги і т.д. Є пропозиція виділити 100 млн. гривень Харкову на оновлення парку громадського транспорту.

Позначили свої інтереси і лобісти зеленої енергетики – пропонується збільшити виробництво електроенергії з альтернативних джерел до більш ніж 3,7 млрд. гривень, а зелені тарифи покривати за рахунок коштів, які хочуть забрати з дорожнього будівництва.

Ще одна цікава поправка – про створення Фонду внутрішніх водних ресурсів із фінансуванням у мільярд гривень. У розвитку внутрішньої водної логістики давно зацікавлені зернотрейдери.

Також є пропозиція щодо створення аналогічного залізничного фонду з фінансуванням у 14,7 млрд та авіаційного фонду на мільярд. Зрозуміло, що такі фонди, у разі їхньої появи, ризикують обрости численними корупційними схемами з освоєння бюджетних коштів.

За словами економіста Олексія Куща, спочатку бюджет верстався на занижених макроекономічних прогнозах.

"За номінальним ВВП заклали 5,3 трлн гривень, тоді як цього року він буде 5 трлн. Зрозуміло, що фактично в 2022 році цей показник буде вищим. Думаю, його переглянуть між першим і другим читанням, збільшивши на 100-150 млрд, які і підуть на "хотілки" олігархічних груп. Що стосується соціальної частини бюджету, то, станом на зараз, її планують явно недофінансувати. Скажімо, базова величина - прожитковий мінімум - вдвічі нижча за реальний показник, мало грошей передбачили також для медицини. як і минулими роками, бюджет буде антисоціальним", – вважає Кущ.

Як зазначає аналітик Інституту Growford Віктор Скаршевський, судячи з практики минулих років, підсумкові цифри щодо доходної та видаткової частини бюджету між першим та другим читанням змінювалися в межах 3-5%.

"Швидше за все, так буде і цього разу. Торги йтимуть за суми від 30 до 80 млрд гривень. Кардинально бюджет навряд чи перепишуть. Зокрема, сумнівно, що підвищать прожитковий мінімум до реальних показників, оскільки на це потрібно близько 300 млрд. ", - каже експерт.