Зростання або дефолт та долар по 45 грн. Що чекає економіку
Читати новину російською мовою, повідомляє Вести.
В останні місяці українська економіка почала потихеньку відновлюватися після рекордного за останнє десятиліття падіння.
Але зрозуміло, що радіти передчасно. У кращому випадку зростання може початися лише з другого кварталу наступного року. А поки доведеться тугіше затягнути паски. А в гіршому, якщо коронакриза посилюватиметься, справа може дійти до дефолту.
Журналісти розглянули три сценарії розвитку подій і визначили їх вплив на економіку та громадян.
Базовий сценарій: вижити
Українська економіка переживає унікальне поєднання відразу двох шоків - падіння попиту через карантин та зниження пропозиції товарів через зупинку підприємств. І все це накладається на величезні борги, накопичені до початку кризи.
"У такій ситуації всі прогнози на наступний рік базуються на тому, як буде вести себе зовнішнє оточення. Українська економіка - експортно залежна. Половину нашого ВВП ми формуємо за рахунок експортних надходжень. Якщо ситуація на зовнішніх ринках поліпшується, то будуть і поліпшення по нашому експорту. І ми зможемо говорити, що Україна виходить з кризи. у базовому сценарії ми думаємо, що розвиток в наступному році буде йти по траєкторії англійської букви V. ми вже знаходимося на "дні". І відштовхуємося від нього. Тому наступний рік - це рік помірного зростання", - сказав радник президента з економічних питань Олег Устенко.
За його словами, такий сценарій заснований на припущенні, що ефективна вакцина від коронавірусу стане масово доступною вже в першому кварталі наступного року. "Є очікування, пов'язані з вакциною, і тим, що епідемія буде подолана. Відповідно, ми чекаємо пожвавлення на зовнішніх ринках, яке буде підштовхувати всю світову економіку вгору, в тому числі і українську. В даному випадку прогноз щодо зростанню ВВП буде в межах 4,5%", - говорить Устенко.
Читайте также: Главная экономика Европы погрязнет в долгах
До слова, таке зростання лише поверне Україну на рівень 2019 року і навряд чи дасть передумови для поліпшення якості життя українців. Більше того, в такій ситуації, як сказав економіст, заввідділу фінансів реального сектора Інституту економіки та прогнозування НАН України Владислав Зимовець, в країні можуть виникнути проблеми з виплатами зарплат, пенсій та інших соціальних видатків. Тому, щоб не оголошувати дефолт і не вдаватися до дисбалансу в економіці, уряду доведеться знову йти на ринки зовнішніх і внутрішніх запозичень.
"Прогноз на наступний рік - економічне зростання приблизно 4%. Це базовий сценарій. Але фактично це не зростання, а всього лише компенсація того падіння, яке буде за підсумками 2020 року. За підсумками двох років у нас буде мінус. А це означає, що нам буде складніше виконувати свої зобов'язання за боргами. Основним джерелом їх погашення є податки і в кінцевому підсумку ВВП. і якщо його стає менше, то в країні починаються бюджетні проблеми. в цій сфері і будуть зосереджені основні виклики для економіки. до дефолту не дійде. але, розуміючи ризики, іноземні інвестори будуть підвищувати процентні ставки за нашими запозиченнями. Адже ризики, як відомо, завжди компенсуються підвищеною прибутковістю", - пояснив Зимовець.
Для бюджету це буде означати практично неминуче скорочення витратних статей. "Це можуть бути як соціальні, так і військові або економічні статті витрат. Складність цієї дилеми ми вже побачили при складанні бюджету на наступний рік. А саме - вирішити, за рахунок чого ми будемо економити", - говорить Зимовець.
Читайте также: Как изменит мировую экономику поколение Z
Як вважають аналітики Capital Times, при базовому сценарії середньорічний курс гривні за підсумками року складе 30,3 грн / $ (пік 35 грн / $), а інфляція - 10,5%. Говорить про можливість курсових коливань і Зимовець. Однак, за його словами, вони будуть не настільки істотними. "У певні моменти може наступати істотна нестача валютної ліквідності. Це може дати поштовх зростання курсу долара. Але не більше 10-15%", - сказав Зимовець.
Оптимістичний сценарій: невелике зростання
Більш оптимістичний сценарій, як каже Устенко, можливий тільки в разі зростання економіки не менше ніж на 5% в рік. "Але для того, щоб це стало реальністю, країна повинна проводити більш ефективні реформи і покращувати якість бізнес-клімату, щоб сподіватися на приплив інвестицій", - сказав Устенко.
Варто відзначити, що макроекономічна ситуація в Україні за станом на середину листопада значно покращилася в порівнянні з показниками березня-травня. Ознаки відновлення були очікуваними після скасування жорсткого карантину. Вселяє оптимізм і глибина падіння нашої економіки, яка в кризовому другому кварталі виявилася порівняно невеликою на тлі інших країн. Наприклад, у другому кварталі економіка США обвалилася на рекордні 31,7%, Євросоюзу - на небувалі 14,1%. Тоді як Україна, за даними Держстату, втратила 11,4%.
При цьому, як каже економіст, екс-заступник голови правління НБУ, фінансист Олександр Савченко, навіть при розвитку оптимістичного сценарію труднощів з фінансуванням бюджету не уникнути. "Бюджетний дефіцит залишиться дуже великим в будь-якому випадку. Якщо не буде ніяких ексцесів, я маю на увазі політичну кризу або локдауни, то можна буде розраховувати на трохи більш швидке зростання ВВП в наступному році", - сказав Савченко.
За його словами, оптимістичним для України буде сценарій, за якого реальне зростання складе 3-3,5% ВВП, курс долара буде 29-29,5 грн, а інфляція - на рівні 5-6%. "Але знову ж, це можливо, якщо не буде ніяких ексцесів. Якщо буде локдаун хоча б на два тижні, то прогноз серйозно погіршиться", - вважає Савченко.
Песимістичний cценарій: дефолт і долар по 45
У той же час прогнози міжнародних інститутів не настільки втішні: падіння економіки продовжиться, а безробіття збільшиться. Найбільш драматичну ситуацію для України на найближчий рік малюють в Управлінні ООН з координації гуманітарних питань (UN OCHA). Там прогнозують найгіршу за 10 років рецесію, в результаті якої понад 9 млн українців опиняться за межею бідності. Виною всьому карантин, який позбавив 80% українських сімей колишніх доходів.
Підготували свої прогнози й у Світовому банку (СБ), і Європейському банку реконструкції і розвитку (ЄБРР). Обидва також невтішні. СБ погіршив прогноз падіння ВВП до 5,5% (було 3,5%), а в останньому прогнозі ЄБРР йдеться про те, що реальний ВВП в наступному році зросте лише на 3% (раніше були очікування 5% зростання). Там також зазначають, що це далеко не найгірший варіант, оскільки "є невпевненість щодо подальшого виконання зобов'язань з проведенню політичних і структурних реформ".
Читайте также: Как изменит мировую экономику поколение Z
Крім того, як каже "Вістям" Устенко, в наступному році Україну очікує серйозний виклик в плані фінансової стабільності. Проблема полягає в тому, що за досить незначного фінансового ресурсу нам необхідно шукати можливості для стимулювання економіки і виплат боргів, які активно накопичувалися до 2019 року. Тому якщо уряд піде шляхом увімкнення друкарського верстата, то країна може поринути в інфляційний кризу.
"Україна - це не емісійний центр. Тому ідея "включати верстат" не має глибокої економічної основи, більш того, я вважаю це дуже небезпечним", - сказав Устенко.
У такій ситуації, як каже Зимовець, єдиним шляхом до дешевих грошей для України залишається МВФ. "І те, дешевим - це голосно сказано. У той час як румуни чи болгари, які не є членами єврозони, беруть запозичення під 0,1%, Україна - під 7%, і це вважається добре. Просто тому, що у нас немає альтернативи", - сказав Зимовець.
Але навіть за завищеною ставкою міжнародні партнери не поспішають давати нам гроші в борг. Як заявив днями радник глави ОП і екс-міністр економрозвитку Тимофій Милованов, Україна цього року не отримає транш. Особливо тривожно такі заяви звучать на тлі припинення виплат з боку Держказначейства, про що заявив заступник глави комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк. Він розповів, що ще минулого тижня почав отримувати безліч скарг від держустанов і окремих осіб про те, що вони не отримали належні виплати з Держказначейства.
"Наявні неоплачені фінансові зобов'язання" (простою мовою - платіжки, які треба сплатити, але не оплатили) різко зросли. До понад 7 млрд грн. А це рекорд цього року. І це тільки 15 листопада", - написав нардеп на своїй сторінці в Facebook.
Як пояснює економіст Андрій Новак, якщо казначейство призупинило незахищені виплати, це означає, що в бюджеті залишилися гроші лише на соціальні. "Всі роботи, будівництво, модернізацію казначейство зараз буде зупиняти", - зазначив Новак. При цьому, як каже Савченко, подібні прецеденти були і раніше. "На моїй пам'яті три або чотири рази призупиняли фінансування незахищених статей, але це відбувалося лише в останні два-три тижні року. А тепер це сталося набагато раніше. Моя оцінка - близько 150 млрд грн запланованих в бюджеті витрат ми не зможемо проплатити. Це дуже багато, і це сильно вдарить по ВВП як в цьому році, так і в наступному", - сказав Савченко.
Але головним ризиком, який вже кілька років нависає над Україною, є дефолт, ймовірність якого з кожним днем стає все вище. "Якщо ми не отримаємо транш МВФ, це буде катастрофа. Адже транш фонду - не просто гроші, а й сигнал усім іншим про те, що в цю країну можна стабільно інвестувати. Якщо цього сигналу не буде, в умовах необхідності погашення боргів, це стане дуже великою проблемою для України. Ось тут вже буде реальна загроза, що цей уряд знесуть, буде секвестр і великі політичні пертурбації. і так, все це цілком реально. Якщо у вересні 2021-го ми не зможемо погасити $ 3 млрд, то це буде технічний дефолт. І відразу апокаліптичний сценарій", - вважає Железняк.
Втім, його думку поділяють не всі. По-перше, як каже Савченко, весь останній рік, з тих пір як ми отримали останній транш, ніякого впливу відсутності грошей МВФ на економіку немає. "Україна повністю ігнорує угоду, тому пропустила вже два транші, і, швидше за все, пропустить і третій. На даний момент це не критично. Критично буде - це кінець 2021 року, коли боргове навантаження досягне максимального рівня. Тобто у нас є ще один рік. А в цьому і наступному році ймовірність дефолту мінімальна", - пояснив Савченко.
Читайте также: Инвестиции в экономику Украины сократились
Говорить про те, що дефолт малоймовірний, і Устенко. "Як би там не було, наші золотовалютні резерви поки вищі, ніж сукупний борг. Тому ризику дефолту я поки не бачу. Тим більше що експорт все одно йде, а значить, в країну заходить валюта", - сказав Устенко.
Що стосується курсу долара, то, за прогнозами аналітиків Capital Times, при розгортанні песимістичного прогнозу він може досягти 45 грн. У даному сценарії аналітики виходять з ризиків повторного спалаху коронавірусу.