З'їдаємо половину: куди йдуть зарплати українців

Ледве отримав зарплату, а від неї вже майже нічого не залишилося - знайома ситуація? І найнеприємніше, що абсолютно незрозуміло, куди витекла значна частина заробітку, повідомляє Телеграф.

Продукти: проїдаємо половину

Останні роки в споживчій поведінці середньостатистичного українця мало що змінюється, і перше місце в структурі витрат міцно займає їжа. У січні-вересні 2020 року (остання доступна статистика) майже половина грошей з українських гаманців (48,4%) пішла на продукти. Такі результати показало вибіркове обстеження умов життя українських домогосподарств, проведене Держстатом.

Настільки суворий перекіс споживання в бік харчування призводить до того, що зростання цін на продукти, що відбувається з початку року, найсильніше відчувають на собі найбільш бідні люди.

По-перше, вони не можуть у відповідь на зростання цін скоротити споживання або переключитися на більш дешеві продукти: вони і так споживають усе найдешевше і по мінімуму. Тому для тих, хто живе від зарплати до зарплати, продуктова інфляція обертається скороченням споживання інших товарів, які теж до надмірностей не відносилися, і, відповідно, різким погіршенням якості життя.

По-друге, як правило, при високій інфляції зростання цін не однакове: швидше і найзначніше дорожчають найдешевші продукти. Для малозабезпечених сімей подорожчання хліба, картоплі і макаронів може стати критичним, а забезпечені про це зростання навіть не дізнаються просто тому, що не купують продукти з "соціального набору". Не кажучи про те, що навіть якщо б і купували, це склало б мізерну частку їхніх витрат.

Словом, не дарма економісти кажуть, що судити про добробут суспільства можна по продуктових витратах: чим менша питома вага витрат на харчування в загальній структурі витрат, тим вище рівень добробуту громадян даної країни. Тут можна було б заперечити, що зростання доходів мало що змінює, адже чим більше люди заробляють, тим дорожчі і якісніші продукти купують. Але економісти кажуть, що це не так. У міру збільшення доходу, витрати на харчування справді ростуть, але в загальному обсязі витрат частка продовольчих товарів зменшується.

Для порівняння: якщо в Україні на їжу йде майже половина всіх витрат, то в розвинених країнах - не більше 15%.

Комуналка: віддаємо 14% заробленого

На другому місці в топі українських витрат цілком очікувано виявилася комуналка - на неї йде кожна сьома гривня (13,8%). Але, якщо згадати, скільки підвищень комунальних тарифів ми пережили за останні кілька років, цифри здаються заниженими.

"Держстат бере сукупний дохід українців і сукупні витрати на послуги ЖКГ, - зазначив глава Житлового союзу України Олександр Скубченко. - Але дохід - це дохід усіх, включаючи мільйонні зарплати членів наглядових рад держкомпаній і доходи олігархів. У результаті отримуємо абсолютно некоректний і маніпулятивний показник. У нас 70% пенсіонерів живуть на пенсію менше 3000 грн на місяць, і для них комуналка набагато вище 13%".

За словами експерта, з цього року діє базова норма плати за послуги ЖКГ - 20%, усе що вище - має покриватися субсидіями. Але це не "безумовні 20%", оскільки в Україні ввели ще й формулу для розрахунку. І за нею виходить, що чим вищий дохід, тим більша частка витрат на комуналку. Тобто це може бути і 30%, і 40%, і ще вище, зокрема і для пенсіонерів.

Одяг та взуття: оновлюємо гардероби

Третє "призове" місце дісталося витратам на одяг і взуття. Багатьох ці цифри можуть здивувати, адже карантини і локдауни повинні були звести дані витрати до мінімуму. З іншого боку, ці ж карантини і локдауни змусили багатьох переглянути свої гардероби і замінити в них офісний одяг на домашній і спортивний. А на це теж потрібні гроші.

Медицина: більше витрачати не стали

Витрати на охорону здоров'я вийшли на четверте місце, хоча раніше вони поступалися транспортним витратам. Причина - коронавірус. Але річ не в тому, що українці стали витрачати на лікування більше, а в тому, що через локдауни їздити стали менше. За даними Держстату, якщо за 9 місяців 2019 року частка витрат на медицину склала 4,2%, то у 2020-му - 4,3%.

До настання "епохи коронавірусу" Держстат провів дослідження, присвячене стану здоров'я українців. І якщо відтоді в медицині щось і змінилося, то лише в гірший бік.

Отже, виявилося, що рівень доступності медичної допомоги значно залежить від фінансових можливостей сім'ї. Основною причиною недоступності більшість українських сімей назвали занадто високу вартість ліків, медичних товарів, послуг охорони здоров'я. Третина сімей з низькими доходами при необхідності не змогли оплатити медичні товари та послуги.

Окрема проблема - доступність послуг лікарів. У 39% домогосподарств, у яких хто-небудь з членів при необхідності не отримав медичну допомогу, хворі не мали можливості відвідати лікаря. Три чверті хворих пояснили це високою вартістю послуг, 17% - відсутністю медичного фахівця потрібного профілю, 9% - занадто довгою чергою.

Більшість сімей (93-99%), члени яких потребували проведення медичних обстежень, отримання лікувальних процедур, придбання медичного приладдя, лікуванні в стаціонарі, відвідування стоматолога і протезування, але змушені були відмовитися від цих видів медичної допомоги. Причиною відмови називали високу вартість.

Транспорт: поки 4%, але буде більше

Попри те, що транспорт у 2020-му періодично зупинявся, йому вдалося увійти в топ-5 основних витрат: транспортні витрати забирають у нас кожну 25-у гривню.

Утім, судячи з того, що українські місцеві влади одна за одною говорять про необхідність зростання вартості проїзду, вже через рік ці витрати цілком зможуть увійти в трійку, потіснивши медицину й одяг. Особливо неприємно, що збитки комунального транспорту в великій мірі викликані непродуманими й неузгодженими діями місцевої влади в період карантину, а розв'язувати проблеми хочуть коштами пасажирів.

Тим часом, каже транспортний експерт Василь Шевченко, в усьому світі громадський транспорт є дотаційним. І основна мета міських автобусів і трамваїв - не отримання прибутку місцевою владою, а правильний розподіл робочої сили по місту, щоб кожна людина могла дістатися в потрібний йому пункт швидко, недорого і комфортно. Крім того, зазначає експерт, піднімаючи ціни на проїзд, міська влада повинна враховувати платоспроможність населення, але в нас про це думають в останню чергу.

Шкідливі звички, відпочинок та інше

На шкідливі звички українці витрачають трохи менше, ніж на транспорт або медичні послуги: 2,3% - на покупку тютюнових виробів, 1,2% - на покупку алкоголю.

На зв'язок у наших співгромадян іде в середньому 3,4% доходів, на ресторани й готелі - 1,7%, на освіту - 0,8%.

Показовими є витрати на відпочинок і культуру. За даними Держстату, ця категорія витрат забирає всього 1,5%, з них на оплату туристичних послуг йде 0. Цей "нуль" означає, що на подорожі українці витрачають менше 0,05% витрат. Не дивно, що в порівнянні з мандрівниками з інших країн середньостатистичний український турист виглядає досить скромно, щоб не сказати бідно.

До речі, економісти кажуть: судити про добробут населення можна не тільки за витратами на їжу, але і за видатками на відпочинок і подорожі. Для порівняння: європейці та американці витрачають у категорії "відпочинок і культура" близько 9% своїх доходів.

Загалом простежується пряма залежність: чим благополучніша країна, тим вищі витрати її громадян на задоволення. І, мабуть, наш час для задоволень ще не настав.