"Податок на Google": у скільки обійдеться новий інтернет-збір

"Податок на Google": у скільки обійдеться новий інтернет-збір

Парламент ухвалив, а президент підписав закон щодо оподаткування міжнародних інтернет-компаній, який ЗМІ відразу охрестили "податком на Google". Проте насправді йдеться про значно ширший перелік компаній – починаючи від YouTube і закінчуючи Twitter та Facebook, повідомляє Сегодня.

Чи не ляже цей податок на плечі пересічних українців і чи готові вони платити більше за онлайн-послуги?

Електронні послуги прирівняли до таких товарів, як хліб, молоко чи ковбаса. Ставка ПДВ у нас, як відомо, 20% – з наступного року такий саме податок Україна зобов’яже платити інтернет-компанії, які надають платні сервіси в нашій країні і мають понад мільйон гривень виручки на рік.

Цей збір повинні будуть сплачувати популярні соцмережі, постачальники розважального контенту за передплатою, сервіси реєстрації веб-сайтів, виробники програмного забезпечення тощо.

Українці з пересторогою обговорюють нововведення, багато хто боїться, що це вдарить по них – нібито через це Google може припинити надавати свої послуги Україні, або зробить свій сервіс платним.

Хто заплатить "за Google"

На будівлі немає ані вивіски, нічого. Але за документами товариство Google має бути саме за цією адресою, на Подолі, там кореспондент намагається поспілкуватися зі співробітницею офісу.

Ми розшукуємо офіс "Гугл", він юридично зареєстрований за цією адресою. – Ну, у них все на сайте написано. – Тобто, вони тут знаходяться? – Ну, вроде, да. Никого нет, поэтому связывайтесь по телефону, через почту. Вся информация у них", – все, чого вдалося домогтися.

А телефоном у коментарі відмовили. У ТОВ "Гугл" замовляють рекламу юридичні особи, тож воно і так сплачує податки в Україні. Натомість звичайні користувачі та фізичні особи-підприємці розраховуються за послуги з власних карток: і ці гроші йдуть за кордон, зокрема в Ірландію. Тепер з кожної такої операції Україна хоче мати 20% ПДВ.

Тож чи доведеться платити більше українцям?

"Це жінка-перукар чи жінка, яка виконує замовлення на манікюр і гель-лак. Є там сто доларів, вона може рекламувати свої послуги на свій район. І це буде ефективною рекламою. То дійсно для неї з’являться ці додаткові 20%. Хтось перекладе на споживача", – каже Анастасія Байдаченко, директорка "Бюро інтерактивної реклами Україна".

Тож якщо зачіска або манікюр у вашого майстра трохи подорожчає, причиною може бути той самий "податок на Coogle".

А що буде з платними сервісами? Податкова консультантка Олександра Томашевська нещодавно почала дивитися відео на YouTube без реклами. Щоб активізувати цю функцію, потрібно зазначити банківську картку. Користувачка не виключає, що з податком невдовзі ціна зросте на 20%.

"Ваші 5 доларів спишуться за кордон. Ну буде 6 доларів, включаючи ПДВ. 27 гривень різниця. Український бюджет – якщо звести ці всі дані до купи, то повинна бути значна сума. Але податки завжди лягають на кінцевого споживача всіх товарів, послуг і так далі", – каже консультантка Київського центру підтримки та розвитку бізнесу.

Очікується, що лише від податку на рекламу бюджет поповниться на 3 мільярди гривень. А ще є мобільні застосунки, програмне забезпечення, платний розважальний контент, навчальні курси поза освітньою програмою – усі ці електронні послуги теж можуть подорожчати. Наскільки суттєво – залежатиме від самих компаній.

"Деякі сервіси навіть з цим податком залишаться з такою самою ціною для українців, як була. Цей закон не чіпає нічого, що є зараз безкоштовним. Наприклад, для користувачів Facebook, для користувачів Twitter, Google, Instagram, інших платформ все залишиться як було, безкоштовним", – стверджує Олександр Борняков, заступник міністра цифрової трансформації з питань розвитку IT.

Стрімкого зростання вартості реклами опитані нами експерти також не прогнозують. До того ж, не в усіх країнах подорожчання відбулося пропорційно податковому навантаженню.

"Насправді, мова йде про невеликі бюджети. Наприклад, людина витрачала 100 доларів на місяць, а буде сто двадцять. Це не дуже суттєва різниця", – каже Анастасія Байдаченко

Для зручності нерезидентам створять електронний кабінет англійською і дозволять платити в іноземній валюті.

Інтернет-гіганти не проти?

Ще одна мета закону – спонукати компанії відкривати свої представництва в Україні та вести тут комерційну діяльність. У Міністерстві кажуть, що радилися з інтернет-гігантами.

"Той же Google – він переводить розрахунки з клієнтами на українську компанію. Netflix підтвердив, що вони насправді так платять у десяти інших країнах, тобто, для них це не є якийсь там сюрприз. Ми знаємо, що Amazon до нас приходить також", – каже Олександр Борняков.

Нові податки нікого не тішать. Однак це практика розвинутих країн, коли ПДВ лишається в державі. Щоправда, за розміром ставки Україна випередила Європу: там цифровий збір у середньому 3-7%.

Новини

analytics