У Раді пояснили, чому Україні потрібно ратифікувати Римський статут
Ратифікація Римського статуту відповідає національним інтересам України, а створений цим документом Міжнародний кримінальний суд - один з небагатьох міжнародно-правових механізмів притягнення Путіна та інших російських воєнних злочинців до відповідальності. Таку думку висловив голова Комітету Верховної Ради з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Олександр Мережко, повідомляє Укрінформ.
"Міжнародний кримінальний суд, заснований Римським статутом, на сьогодні є найбільш авторитетним міжнародним судовим органом кримінальної юрисдикції. В МКС, як учасники, беруть участь 124 держави світу.
Це дуже важливо для України, тому що Міжнародний кримінальний суд є одним із небагатьох міжнародно-правових механізмів, який дозволяє притягнути до відповідальності російських воєнних злочинців, насамперед Путіна і ще декількох осіб, які підозрюються у скоєнні геноциду проти українського народу та інших воєнних злочинів. По суті, це єдиний на сьогодні дієвий міжнародний правовий механізм, який дозволяє вирішувати питання відповідальності російських воєнних злочинців", - сказав Мережко.
Він нагадав, що Україна підписала Римський статут ще у 2000 році, але на ратифікацію цей документ було внесено лише зараз.
"Тобто ми давно це обіцяли. Наприклад, у нас є посилання на Римський статут у Конституції. Це обов'язок, який випливає з угоди між Україною та ЄС про асоційоване членство. Це наше зобов'язання, по суті, за міжнародним договором. В низці безпекових угод, зокрема з Німеччиною, згадується також обов'язок України ратифікувати якомога скоріше Римський статут. Та головне, що це в наших національних інтересах, якихось ризиків тут немає, адже ми вже погодилися на юрисдикцію Міжнародного кримінального суду", - зауважив народний депутат.
Він нагадав, що Верховна Рада зробила дві заяви щодо прийняття юрисдикції Міжнародного кримінального суду. Перша стосувалася Революції гідності і злочинів проти людяності, які були скоєні проти її учасників, а друга заява була пов’язана з агресією Росії у 2014 році, у ній ідеться про воєнні злочини російських військових проти України.
"Тобто ми вже погодилися на юрисдикцію МКС. Те, що ми не ратифікували Римський статут, це неправильно, бо Україна більше від цього втрачає. Ми не можемо брати повноцінну участь в роботі Міжнародного кримінального суду, наприклад, в Асамблеї держав-учасниць, не можемо висунути свого кандидата в прокурори або в судді. Не ратифікуючи статут, ми перебуваємо поза процесами. Водночас ми, по суті, вже погодились на юрисдикцію МКС. Тобто, у нас є певні обов’язки, але немає прав", - наголосив Мережко.
Водночас голова комітету запевнив, що ратифікація Римського статуту не призведе до переслідування українських військовослужбовців.
"Тому що, по-перше, ми вже погодились на юрисдикцію МКС. Тобто, вважати, що такий ризик виникне, нелогічно. По-друге, є стаття 17 Римського статуту, у якій ідеться про прийнятність справ. Там говориться про те, що МКС розглядає справи тоді, коли їх не може розслідувати національний суд. Це називається засадою комплементарності. Міжнародний кримінальний суд, по суті, має допоміжний характер по відношенню до національних судів і національної правоохоронної системи.
По-третє, у документах законопроєкту про ратифікацію Римського статуту йдеться про те, що Україна зробить заяву до статті 124 Римського статуту, згідно з якою протягом семи років після ратифікації Міжнародний кримінальний суд не матиме юрисдикції по відношенню до громадян України у зв'язку з воєнними злочинами. Це ще один додатковий запобіжник", - розповів Мережко.
За його словами, про необхідність ратифікувати Римський статут свідчить інцидент з Мексикою.
"Нова президентка цієї країни запросила на інавгурацію Путіна. Але ж Мексика є державою-учасницею Римського статуту. Тобто вона повинна поважати ордер на арешт Путіна, який було видано Міжнародним кримінальним судом. Оскільки Україна досі не ратифікувала статут, ми не є повноправним членом МКС і нам складніше зараз порушувати це питання перед Мексикою.
Якби ми були членом державного учасництва Римського статуту, то ми могли б безпосередньо ставити це питання перед Мексикою і наполягати на тому, що вона повинна виконати ордер на арешт Путіна, щойно він з’явиться на їхній території. Проте все-таки Мексика знайшла лазівку, щоб пропустити Путіна, і пообіцяла не арештовувати його, а це порушення", - наголосив народний депутат.
Він також нагадав про історію з Південно-Африканською Республікою. "У ПАР дійшли висновку, що якщо Путін приїде на їхню територію, то вони будуть зобов’язанні за Римським статутом виконати наказ про арешт, і Путін не приїхав. Тобто вже є такі прецеденти. Але в кожному такому випадку треба наполягати. Путін має бути нев’їзним до 124 країн світу", - підкреслив Мережко.