Синьогнійна паличка (Pseudomonas aeruginosa) діагностика та лікування
Бактерія, яка вміє виживати у найсуворіших умовах, невидима, але дуже небезпечна, особливо для тих, чий організм ослаблений. І це – синьогнійна паличка! Саме вона є справжнім викликом для сучасної медицини через свою стійкість до антибіотиків. У медичній лабораторії ДІЛА ви можете здати аналіз на синьогнійну паличку, щоб підтвердити чи спростувати її наявність та за потреби якомога швидше почати лікування.
Що таке синьогнійна паличка?
Синьогнійна паличка в мікробіології – це грамнегативна бактерія, що виділяє екзотоксини, утворює синьо-зелений пігмент, резистентна до більшості антибіотиків і дуже стійка в зовнішньому середовищі, в тому числі й до дезінфектантів (наприклад, має фермент, що руйнує формальдегід). Вона широко поширена в природі, а саме у воді, грунті та на рослинах.
Синьогнійна паличка є мікроорганізмом, що зазвичай спричиняє опортуністичні інфекції, тобто для здорових людей бактерія зазвичай не несе загрози, але для осіб зі зниженим імунітетом або хронічними захворюваннями може стати причиною серйозних інфекцій. Також вона є причиною нозокоміальних або ж внутрішньолікарняних інфекцій, особливо при неналежній обробці медичного інструментарію.
Синьогнійна паличка викликає такі хвороби, як пневмонія, сепсис, інфекції сечовивідних шляхів (цистит, пієлонефрит), менінгіт, інфекції шкіри та м’яких тканин (фолікуліт, абсцеси), тонзиліт, фарингіт, а також післяопераційні та госпітальні інфекції.
Симптоми синьогнійної інфекції
Як правило, синьогнійна паличка є постійним супутником опікових, терапевтичних та ЛОР відділень і, відповідно, найчастіші ураження, що вона викликає – інфікування опікових поверхонь, зовнішні отити та внутрішньолікарняні пневмонії. За статистикою, кожна десята внутрішньолікарняна пневмонія спричинена саме синьогнійною паличкою. Симптоми синьогнійної інфекції залежать від місця ураження:
- у дихальних шляхах – кашель, задишка, біль у грудях, лихоманка;
- у сечовидільній системі – біль при сечовипусканні, часті позиви, кров у сечі;
- на шкірі та ранах – гноїння, почервоніння, підвищення температури навколо рани, часто є причиною «дерматиту плавця», бо полюбляють теплі вологі місця і дуже швидко розмножуються в гідромасажних ваннах, басейнах і при неналежній обробці поверхонь і знезараженні води викликають зараження;
- на очах чи вухах – біль, почервоніння, зниження зору чи слуху, є частим ускладненням після операцій на рогівці;
- в кістках – є причиною остеомієліту, особливо при колотих глибоких ранах;
- при сепсисі – висока температура, слабкість, зниження тиску, прискорене серцебиття.
Синьогнійна паличка в сечі зʼявляється зазвичай при інфікуванні сечовивідних шляхів – цистит (запалення сечового міхура) або пієлонефрит (запалення нирок). Синьогнійна паличка на шкірі може викликати фолікуліт або абсцеси, особливо в разі наявності порізів, саден чи інших ушкоджень. Синьогнійна паличка в горлі може стати причиною тонзиліту або фарингіту з симптомами болю, запалення і почервоніння слизової.
У деяких випадках синьогнійна інфекція може мати прихований характер, що ускладнює її діагностику.
Як передається синьогнійна паличка?
Передача синьогнійної палички відбувається кількома шляхами:
- Контактно-побутовий шлях – через забруднені предмети, наприклад, рушники, медичні інструменти, воду в басейнах.
- Повітряно-крапельний шлях – через вдихання забрудненого повітря або водяного пилу.
- При госпітальних інфекціях – бактерія часто поширюється в лікарнях через катетери, апарати штучної вентиляції легень або інші медичні пристрої при недотриманні умов асептики й антисептики.
Синьогнійна паличка стійка до несприятливих умов, що дозволяє їй виживати в складних середовищах і сприяє поширенню інфекції.
Діагностика синьогнійної інфекції
Щоб виявити синьогнійну паличку проводять такі дослідження, як:
- бактеріологічний посів – аналіз біоматеріалу (кров, сеча, мокротиння, ранова рідина) на спеціальних живильних середовищах;
- антибіотикограма – визначення чутливості бактерії до антибіотиків;
- молекулярні методи – ПЛР-тестування для швидкої і точної ідентифікації бактерії;
- імуноферментний аналіз (ІФА) – для виявлення специфічних антитіл до бактерії.
Сучасні методи лікування синьогнійної палички
Лікування синьогнійної палички від важкості стану та місця ураження:
- Застосування комбінації антибіотиків широкого спектра дії (карбапенеми, аміноглікозиди, цефалоспорини). Перед призначенням обов’язково проводять антибіотикограму.
- У випадку шкірних уражень використовують антисептичні засоби, мазі з антибіотиками. Наприклад, синьогнійна паличка на нігтях лікується антисептиками, а також антибактеріальними мазями.
- Для підтримки водно-сольового балансу у важких випадках може призначатись інфузійна терапія.
- Призначення імуноглобулінів або інших препаратів, що підвищують імунітет.
- Фаготерапія – використання бактеріофагів для знищення синьогнійної палички, особливо при стійких формах інфекції.
До лікування слід підходити з особливою увагою, адже захворювання, спричинене синьогнійною паличкою часто має важкий перебіг і переходить у хронічну форму. Правильна діагностика та вчасне лікування допомагають уникнути ускладнень, які можуть виникнути через зараження синьогнійною паличкою.