Австралія втретє підняла ставку через нафтовий шок і ризик нової інфляції

Резервний банк Австралії підвищив ключову ставку до 4,35% і показав, як війна на Близькому Сході знову змінює політику центробанків: дорожча енергія вже б'є по цінах, а регулятори бояться, що тимчасовий шок перетвориться на стійку інфляцію.

За рішенням від 5 травня Резервний банк Австралії підняв цільову ставку cash rate на 25 базисних пунктів - із 4,10% до 4,35%. Це третє підвищення поспіль у 2026 році. Рішення підтримали вісім членів ради, один голосував за збереження ставки без змін.

Регулятор прямо пов'язав новий крок із наслідками конфлікту на Близькому Сході. У заяві RBA йдеться, що війна вже спричинила різке зростання цін на пальне та пов'язані сировинні товари, а компанії, які стикаються з вищими витратами, починають перекладати їх у ціни на товари й послуги.

Ключова проблема для центробанку - не лише дорожчий бензин. RBA попереджає про ризик так званих вторинних ефектів: коли паливний шок проходить через логістику, виробництво, послуги та зарплатні очікування. Саме тоді тимчасове подорожчання енергії може закріпитися в ширшій інфляції.

Оновлений прогноз RBA став помітно жорсткішим. У базовому сценарії, який передбачає відносно швидке завершення конфлікту й поступове зниження цін на нафту, інфляція в Австралії все одно має залишатися вище цільового діапазону 2-3% ще певний час. Центробанк очікує, що споживча інфляція сягне піку 4,8% у середині 2026 року, а базова інфляція залишатиметься вище 3% до середини 2027-го.

Водночас вища ставка і дорожче пальне гальмуватимуть економіку. RBA знизив прогноз зростання ВВП Австралії: на кінець 2026 року він очікує річне зростання лише 1,3% проти попереднього прогнозу 1,8%. Це класичний для енергетичного шоку ризик: інфляція прискорюється не через перегрітий попит, а через дорожчу сировину, тоді як реальні доходи домогосподарств слабшають.

Австралійське рішення важливе ширше, ніж для одного ринку. Воно показує, що енергетичний шок у районі Перської затоки може змусити центробанки діяти жорсткіше навіть тоді, коли економічне зростання сповільнюється. Якщо ціни на нафту залишаться високими довше, інші регулятори також можуть отримати менше простору для зниження ставок або паузи в монетарній політиці.

Для України це сигнал через кілька каналів: імпортне пальне, логістичні витрати, ціни на промислові товари, інфляційні очікування та вартість грошей на глобальних ринках. Коли великі центробанки довше тримають ставки високими або повертаються до підвищень, дорожчає фінансування, слабшає апетит до ризикових активів і зростає тиск на країни, які залежать від зовнішнього капіталу.

Найближчий тест для ринків - чи залишиться близькосхідний шок коротким епізодом, чи переросте у триваліший режим дорогих енергоносіїв. У першому випадку центробанки можуть поступово повернутися до м'якшої риторики. У другому - навіть сповільнення економіки не гарантуватиме швидкого зниження ставок.

За матеріалами: RBA, RBA Statement on Monetary Policy, The Guardian