Україна може закрити доступ іноземцям до сурогатного материнства: під ударом міжнародний ринок

Україна може фактично закрити доступ іноземців до програм сурогатного материнства. У Верховній Раді опрацьовується урядовий законопроєкт №13683 про застосування допоміжних репродуктивних технологій, який може змінити правила для одного з найпомітніших міжнародних сегментів української медичної галузі.

Законопроєкт Кабінету Міністрів був зареєстрований у парламенті 22 серпня 2025 року, а 10 лютого 2026 року його включили до порядку денного. Головним визначено Комітет Верховної Ради з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування. Наразі документ опрацьовується в комітеті.

Ключова зміна стосується замінного, або сурогатного, материнства. Документ передбачає, що скористатися програмою зможуть лише пари, у яких принаймні один із подружжя є громадянином України. Якщо обидва потенційні батьки — іноземці, вони не зможуть користуватися послугами української сурогатної матері.

За поясненням МОЗ, яке наводить LB.ua, законопроєкт передбачає лише альтруїстичне сурогатне материнство — і лише для громадян України. Якщо тільки один із подружжя є українцем, пара повинна перебувати у шлюбі не менше трьох років. Також програма буде недоступна, якщо один із партнерів є громадянином країни, де сурогатне материнство заборонене, або особою без громадянства.

BBC звертає увагу, що Україна стала глобальним хабом сурогатного материнства завдяки поєднанню легального доступу для іноземних гетеросексуальних подружніх пар, нижчої вартості порівняно зі США та країнами Західної Європи, а також зрозумілого правового оформлення батьківства. Саме тому можлива зміна правил означає не технічне уточнення, а потенційний перелом для міжнародного ринку, який роками працював навколо українських клінік.

До повномасштабної війни іноземці були основними клієнтами цього сегмента. За даними, які наводить LB.ua з посиланням на Мін’юст, у 2019 році з 1499 дітей, народжених в Україні через сурогатне материнство, 1418 були передані закордонним батькам. Після початку війни ці показники знизилися, але іноземні клієнти залишалися важливою частиною ринку.

Війна не зупинила галузь повністю, але різко підвищила її ризики. Для іноземних пар це питання безпеки поїздок, документів і вивезення новонароджених. Для сурогатних матерів — ризики вагітності в умовах обстрілів, переїздів і залежності від клінік або агентств. Саме цей воєнний контекст посилив аргументи прихильників жорсткішого регулювання.

МОЗ пояснює обмеження європейськими етичними та правовими нормами. У ЄС і Раді Європи комерційне транснаціональне сурогатне материнство дедалі частіше розглядають як сферу з ризиками експлуатації, торгівлі людьми та юридичних колізій навколо прав дитини, сурогатної матері й біологічних батьків.

Водночас у медичній галузі законопроєкт критикують. Представники репродуктивної медицини попереджають, що документ може вдарити не лише по іноземних програмах, а й по ширшому ринку допоміжних репродуктивних технологій — зокрема через обмеження щодо донації ембріонів, генетичної діагностики та перевезення ембріонів за кордон під час воєнного стану і після його завершення.

Для бізнесу це означає ризик перебудови цілого сегмента медичного ринку. Найбільше постраждати можуть клініки, агентства, юристи й супровідні сервіси, які спеціалізувалися саме на іноземних програмах. Водночас репродуктивна медицина для українських пацієнтів може залишитися ключовим напрямом, особливо на тлі демографічної кризи та державної програми медичних гарантій для лікування безпліддя.

Поки що закон не ухвалений, тому чинні правила не змінилися. Але сам факт просування урядового законопроєкту вже створює невизначеність для клінік, пацієнтів, юристів та іноземних клієнтів: ринок, який зробив Україну одним із головних центрів сурогатного материнства у світі, може перейти до значно жорсткішої моделі.

За матеріалами: BBC, Верховна Рада, LB.ua, Укрінформ, Kyiv Post