ЄС готує запаси критичних ліків: що зміниться для українців у Європі

Новий Critical Medicines Act має зменшити ризик дефіциту базових препаратів у країнах ЄС. Для українців за кордоном це означає більший захист від перебоїв із ліками, але для систем охорони здоров'я - потенційно вищу ціну за безпеку постачання.

Європейський Союз погодив Critical Medicines Act - нові правила, які мають захистити країни блоку від дефіциту ключових ліків і залежності від постачальників із третіх країн. Документ передбачає створення запасів критичних препаратів, підтримку виробництва в ЄС, спільні закупівлі між країнами та зміну підходу до державних тендерів.

Головна ідея акта - щоб лікарні та аптеки не залишалися без базових препаратів під час пандемій, воєн, логістичних криз або експортних обмежень. Єврокомісія пояснює, що закон має поліпшити доступність, постачання і виробництво критичних ліків у межах ЄС, а також розширити доступ до препаратів "спільного інтересу", зокрема для рідкісних захворювань.

До критичних препаратів у ЄС належать ліки, нестача яких може завдати серйозної шкоди пацієнтам або роботі системи охорони здоров'я. У переліку Європейського агентства з лікарських засобів - сотні позицій, серед них антибіотики, інсулін, знеболювальні, препарати для хронічних хвороб і частина ліків, потрібних у кризових ситуаціях.

Для українців у Європі це практична тема. Станом на кінець березня 2026 року в ЄС під тимчасовим захистом перебували 4,33 млн людей, які виїхали з України через війну. Для них доступ до ліків залежить не лише від права на медичну допомогу в конкретній країні, а й від того, чи є потрібний препарат у національній системі закупівель, аптеках і лікарнях.

Новий акт не означає, що кожен пацієнт автоматично отримає дешевші ліки. Навпаки, частина рішень може зробити постачання дорожчим: ЄС хоче, щоб під час закупівель державні системи враховували не тільки найнижчу ціну, а й надійність ланцюга постачання, диверсифікацію виробників і наявність запасів.

Це важливо після досвіду COVID-19, коли країни конкурували за маски, вакцини, компоненти та препарати, а також після кількох років перебоїв із базовими ліками. ЄС хоче зменшити залежність від Китаю та Індії, які залишаються важливими постачальниками активних фармацевтичних інгредієнтів і генериків для європейського ринку.

Для України наслідок подвійний. По-перше, українці в ЄС можуть отримати стабільніший доступ до препаратів, особливо якщо йдеться про лікування діабету, астми, інфекцій, болю або хронічних станів. По-друге, для України як країни-кандидата це сигнал, у який бік рухатиметься європейське фармрегулювання: більше контролю за ланцюгами постачання, більша роль державних закупівель і більша увага до стратегічних запасів.

Для українського фармринку це також може створити можливості. Якщо ЄС розширюватиме виробництво ближче до себе та шукатиме надійних партнерів поза залежністю від одного постачальника, українські виробники з відповідними стандартами якості потенційно зможуть претендувати на більшу роль у регіональних ланцюгах постачання. Але це залежатиме від сертифікації, регуляторного наближення до ЄС і здатності стабільно виробляти потрібні препарати або компоненти.

Окремий блок акта - спільні закупівлі. За логікою ЄС, кілька країн зможуть об'єднувати попит і просити Єврокомісію допомогти із закупівлею критичних препаратів. Це має зменшити різницю між великими й малими ринками, де дефіцит іноді відчувається гостріше через слабшу переговорну позицію покупців.

Водночас закон ще не означає миттєвого зникнення дефіциту. Угоду мають формально завершити, а її ефект залежатиме від того, чи готові країни ЄС фінансувати запаси, підтримувати виробництво і платити більше за надійність. Для пацієнтів головна зміна буде не в новому праві на конкретний препарат, а в тому, що ЄС намагається зробити дефіцит ліків менш імовірним і менш хаотичним.

За матеріалами: Financial Times, Politico, European Commission, European Parliament, European Medicines Agency, Eurostat