Blackstone шукає нові мільярди під дата-центри: ШІ розганяє інфраструктурний бум
Компанія AirTrunk, що належить Blackstone, готується залучити кредит на 2,3 млрд доларів для розвитку дата-центру в Малайзії. Угода показує, як бум штучного інтелекту перетворює серверні потужності, електроенергію та землю під дата-центри на один із головних напрямів глобальних інвестицій.
За даними Bloomberg і The Business Times, AirTrunk просуває позику на 2,3 млрд доларів для фінансування проєкту JHB2 у штаті Джохор. Йдеться про дата-центр потужністю близько 200 МВт, а серед банків, які організовують фінансування, називають DBS та UOB.
Малайзія стала одним із ключових майданчиків для нової хвилі будівництва дата-центрів у Південно-Східній Азії. Джохор розташований поруч із Сінгапуром, де земля й енергетичні ресурси обмежені, тому великі оператори переносять частину інфраструктури в сусідні регіони з доступнішими площами та можливістю масштабування.
AirTrunk уже оголосила окрему інвестиційну програму на 12 млрд ринггітів, або близько 3 млрд доларів, для будівництва ще двох кампусів у Джохорі - JHB3 і JHB4. Вони мають додати понад 280 МВт IT-навантаження і будуть розташовані поряд з уже наявними JHB1 та JHB2.
Після розширення малайзійська платформа AirTrunk має перевищити 700 МВт IT-потужності на чотирьох кампусах. Загальний обсяг зобов'язаних інвестицій компанії в країні оцінюється приблизно у 27 млрд ринггітів, або 6,8 млрд доларів.
Для Blackstone це частина ширшої ставки на цифрову інфраструктуру. Компанія купила AirTrunk у межах угоди на 24 млрд австралійських доларів, назвавши її найбільшою платформою дата-центрів в Азійсько-Тихоокеанському регіоні. Blackstone також просуває окремий інструмент Blackstone Digital Infrastructure Trust, який прагне залучити до 1,75 млрд доларів через IPO для купівлі вже побудованих і зданих в оренду дата-центрів.
Причина такого попиту - не лише хмарні сервіси, а й штучний інтелект. Навчання і робота великих моделей потребують дедалі більше обчислювальних потужностей, графічних процесорів, охолодження та стабільної електроенергії. Тому інвестиції в ШІ дедалі частіше йдуть не тільки у виробників чипів, а й у "фізичну" інфраструктуру - дата-центри, енергетику, мережі та кредитування будівництва.
Це змінює і фінансовий ринок. Банки та приватний капітал починають активніше фінансувати дата-центри як окремий клас інфраструктурних активів. Для інвесторів такі об'єкти привабливі довгими контрактами з великими технологічними орендарями, але водночас вони потребують величезних витрат на енергію, землю, підключення до мереж і системи охолодження.
Для України цей тренд важливий як приклад того, куди рухаються глобальні інвестиції після хвилі ажіотажу навколо чипів і програмного ШІ. Найбільші фонди вже заробляють не лише на акціях технологічних компаній, а й на інфраструктурі, без якої ШІ не працює. Це створює довгий попит на електроенергію, будівництво, обладнання, промислову нерухомість і боргове фінансування.
Водночас бум дата-центрів має й обмеження. Країни, які хочуть стати хабами для ШІ, мають забезпечити дешеву й стабільну електроенергію, воду для охолодження, землю, дозвільні процедури та мережеву інфраструктуру. Саме тому конкуренція між регіонами тепер точиться не лише за технологічні компанії, а й за енергетичні ресурси, які здатні витримати нове цифрове навантаження.
Поки що угода AirTrunk показує головне: ШІ-бум уже вийшов за межі фондового ринку й перетворився на капіталомістку інфраструктурну гонку. Переможцями в ній можуть стати не тільки розробники моделей і виробники чипів, а й ті, хто контролює дата-центри, електрику та фінансування їхнього будівництва.
За матеріалами: Bloomberg, The Business Times, AirTrunk, Blackstone