США вдарили санкціями по криптобіржах Ірану: кого зачепили обмеження
Мінфін США вніс до санкційного списку найбільшу іранську криптобіржу Nobitex та ще три платформи. Вашингтон заявляє, що вони допомагали Ірану обходити санкції, переказувати кошти за кордон і проводити операції, пов'язані з Корпусом вартових ісламської революції.
Управління з контролю за іноземними активами Мінфіну США запровадило нові санкції проти іранського крипторинку. До списку SDN внесли Nobitex, яку американське відомство називає найбільшою біржею цифрових активів в Ірані, а також платформи Wallex, Bitpin і Ramzinex.
Під обмеження також потрапили керівники та співзасновники Nobitex, зокрема голова ради директорів, співзасновник і колишній CEO компанії Амір Хоссейн Рад, нинішній CEO Сеїд Алі Хої та інші посадовці, пов'язані з біржею.
За даними Мінфіну США, Nobitex у 2025 році обробила понад 50% усіх надходжень цифрових активів в Ірані. Відомство стверджує, що біржа сприяла платежам, пов'язаним із терористичною діяльністю, обходом санкцій та операціями осіб, пов'язаних із Корпусом вартових ісламської революції, включно з активністю гаманців, пов'язаних із прорежимними ransomware-акторами.
Окремо у Вашингтоні заявили, що Nobitex допомагала Центральному банку Ірану отримувати доступ до сотень мільйонів доларів у стейблкоїнах, які використовувалися для підтримки іранського ріала. Біржа, за версією Мінфіну США, також дозволяла представникам іранського режиму виходити на міжнародні криптоплатформи та обходити санкції в кількох юрисдикціях.
Санкції запроваджені за двома правовими підставами: контртерористичним указом США EO 13224 та указом EO 13902, який дає змогу карати осіб і компанії, що працюють у фінансовому секторі Ірану. У Мінфіні США назвали це частиною кампанії "максимального економічного тиску" на Тегеран.
Крім Nobitex, під санкції потрапила Wallex, яку Мінфін США називає другою за обсягами іранською біржею цифрових активів. За оцінкою американського відомства, вона отримала 12% усіх надходжень цифрових активів в Ірані у 2025 році та також проводила транзакції, пов'язані з КВІР.
Bitpin, за даними Мінфіну США, отримала 10% іранських надходжень цифрових активів у 2025 році та обробляла операції на мільйони доларів, зокрема транзакції, пов'язані з КВІР. Ramzinex, заснована у 2018 році в Тегерані, за версією Вашингтона, провела операції на понад $2,45 млрд і використовувалася для обходу санкцій.
Наслідок включення до SDN-списку - блокування майна та майнових інтересів цих осіб і компаній у США або під контролем американських осіб. Американським громадянам і компаніям зазвичай заборонено проводити операції з підсанкційними структурами без дозволу OFAC.
Нові обмеження важливі не лише для американського ринку. OFAC окремо пояснило, що іноземні фінансові установи та неамериканські особи також можуть потрапити під санкційний ризик, якщо проводитимуть значні операції з Nobitex, Wallex, Bitpin або Ramzinex чи допомагатимуть їм товарами, послугами, технологіями або фінансовою підтримкою.
Для крипторинку це означає посилення комплаєнс-ризиків навколо операцій, пов'язаних з Іраном. Біржам, платіжним сервісам, банкам і OTC-посередникам доведеться уважніше перевіряти транзакції, які можуть мати зв'язок із підсанкційними іранськими платформами або їхніми клієнтами.
США також пов'язують нові санкції з ширшою кампанією проти фінансових каналів КВІР. Державний департамент через програму Rewards for Justice пропонує винагороду до $15 млн за інформацію, яка допоможе зруйнувати фінансові механізми Корпусу вартових ісламської революції та його підрозділів.
Для України ця тема важлива через санкційний і безпековий вимір. Іран залишається одним із ключових партнерів Росії у військовій сфері, зокрема у постачанні ударних дронів. Посилення тиску на фінансові канали Тегерана може ускладнювати доступ режиму до коштів, які використовуються для обходу санкцій, підтримки проксі-структур і військових програм.
За матеріалами: OFAC, Мінфін США