Вакцина, створена за допомогою ШІ, вперше пройшла випробування на людях: що показали результати

 Iván Díaz / Unsplash
Фото: Iván Díaz / Unsplash

Вчені повідомили про перше випробування на людях вакцини проти коронавірусів, ключовий компонент якої був розроблений за допомогою штучного інтелекту. Препарат поки не готовий до масового застосування, але перші дані показали, що технологія виглядає безпечною на ранньому етапі й може стати основою для вакцин проти майбутніх вірусних загроз.

Йдеться про вакцину pEVAC-PS, яку розробили дослідники Кембриджського університету спільно з біотехнологічною компанією DIOSynVax. Вакцина націлена не на один конкретний штам коронавірусу, а на ширшу групу sarbecoviruses. До неї входять SARS-CoV-2, що спричинив пандемію COVID-19, SARS-CoV і споріднені коронавіруси, які циркулюють у тварин і потенційно можуть перейти до людини.

Головна особливість цієї розробки — спосіб вибору антигену. Антигеном називають активний компонент вакцини, який має “показати” імунній системі, на що їй реагувати. У цьому випадку вчені використали машинне навчання і комп’ютерне моделювання, щоб знайти спільні ділянки у різних коронавірусів однієї групи та зібрати так званий “суперантиген”.

Ідея полягає в тому, щоб відійти від постійної гонитви за новими варіантами вірусу. Звичайні вакцини часто створюють під уже відомий штам або варіант. Але віруси мутують, і захист із часом може гірше збігатися з тим, що реально циркулює серед людей. Новий підхід намагається заздалегідь націлитися на елементи, які зберігаються у цілої групи споріднених вірусів.

Перше клінічне випробування було дослідженням фази 1. Це найраніший етап перевірки препарату на людях, де головне завдання — оцінити безпеку і переносимість, а не довести реальний захист від хвороби. У випробуванні брали участь 39 здорових дорослих добровольців у Великій Британії, раніше вакцинованих проти COVID-19.

Учасники отримали експериментальну вакцину в різних дозуваннях. Її вводили без звичайної голки — за допомогою мікроструменевого пристрою для внутрішньошкірної доставки. Такий спосіб може бути важливим для майбутніх масових кампаній вакцинації, тому що він потенційно спрощує введення препарату і може бути зручнішим для людей, які бояться ін’єкцій.

За опублікованими даними, серйозних проблем із безпекою, пов’язаних із вакциною, дослідники не виявили. Найтиповішими реакціями були біль у місці введення, втома, головний біль і короткочасне нездужання. Переважно вони були легкими або помірними.

Крім безпеки, вчені оцінювали імунну відповідь. Вакцина викликала реакцію не лише на SARS-CoV-2, а й на SARS і деякі споріднені коронавіруси кажанів. Саме це робить результат помітним: дослідники перевіряють не просто ще одну вакцину від COVID-19, а платформу для ширших вакцин проти вірусів, які можуть стати причиною майбутніх спалахів.

Однак важливе обмеження залишається: фаза 1 не показує, чи захищає вакцина людину від зараження, тяжкого перебігу хвороби або смерті. Для цього потрібні більші дослідження фази 2 і фази 3 з більшою кількістю учасників, різноманітнішими групами людей і порівнянням ефективності.

Тому говорити, що “універсальну вакцину від коронавірусів” уже створено, передчасно. Наразі коректний висновок інший: уперше на людях перевірили вакцину, активний компонент якої був спроєктований штучним інтелектом, і ранні результати не показали серйозних проблем із безпекою.

Для медицини це важливо не лише через коронавіруси. Якщо такий підхід підтвердиться у більших випробуваннях, він може змінити розробку вакцин проти вірусів, що швидко змінюються, — від нових коронавірусів до грипу та інших патогенів із пандемічним потенціалом. Замість того щоб щоразу наздоганяти новий варіант, учені хочуть заздалегідь створювати препарати проти цілих груп споріднених вірусів.

Але до практичного застосування ще далеко. Розробникам належить довести, що імунна відповідь достатньо сильна, тривала і справді захисна. Лише після цього можна буде говорити про реальне значення технології для пацієнтів і систем охорони здоров’я.

За матеріалами: ICH GCP, University of Cambridge, Health Research Authority

analytics