IBM показала нову технологію чипів, ШІ може стати швидшим і дешевшим

IBM представила нову технологію виробництва чипів, яка може зробити майбутні системи штучного інтелекту швидшими й менш енерговитратними. Йдеться не про готовий процесор для масового продажу, а про архітектуру, на якій можуть будуватися наступні покоління AI-чипів.

Компанія IBM заявила про першу у світі технологію чипів із вузлом менше 1 нанометра. Нове рішення має розмірність 0,7 нанометра, або 7 ангстремів. Для ринку це важливо, тому що виробники чипів наближаються до фізичних меж традиційного зменшення транзисторів.

Щоб пояснити простіше: транзистор - це базовий "перемикач" усередині чипа. Чим більше таких перемикачів вміщується на одній площі, тим більше обчислень може виконувати процесор. IBM стверджує, що її нова технологія дозволяє розмістити майже 100 млрд транзисторів на чипі розміром приблизно з людський ніготь.

Ключова ідея IBM - не просто зробити елементи меншими, а скласти їх у більш щільну тривимірну структуру. Компанія називає цю архітектуру nanostack. Якщо традиційно розвиток чипів значною мірою відбувався через зменшення елементів на площині, то тут частина виграшу досягається через "надбудову" вгору - тобто через вертикальне розміщення шарів.

За розрахунками IBM, така технологія може дати до 50% більше продуктивності або до 70% кращу енергоефективність порівняно з її 2-нм технологією, представленою у 2021 році. Це означає, що майбутні чипи зможуть або виконувати більше обчислень за той самий обсяг енергії, або виконувати подібні завдання з меншим споживанням електрики.

Для штучного інтелекту це критично. Великі AI-моделі потребують дедалі більше обчислювальної потужності, а дата-центри витрачають багато електроенергії на роботу серверів і охолодження. Тому енергоефективність стає не менш важливою, ніж швидкість: дешевше обчислення означає дешевше навчання моделей, дешевші AI-сервіси й менший тиск на енергосистеми.

Водночас важливо не перебільшувати. Позначення "0,7 нанометра" не означає, що кожна фізична деталь у чипі буквально має такий розмір. У сучасній напівпровідниковій індустрії такі назви переважно позначають покоління технології, а не точний розмір усіх елементів. На це звертає увагу і сама IBM.

Ще одне обмеження - це стадія розробки. IBM описує прорив як технологію для майбутніх AI-датацентрів, а не як продукт, який уже завтра з'явиться в ноутбуках, смартфонах чи серверах. Компанія бачить шлях до виробництва приблизно протягом найближчих п'яти років.

IBM також не є масовим виробником чипів у тому сенсі, як TSMC, Samsung або Intel. Її роль - розробляти ключові технології, які потім можуть використовувати виробничі партнери. Саме тому для ринку важливе не лише саме оголошення, а й те, чи зможуть інші компанії перенести цю архітектуру у стабільне й економічно виправдане виробництво.

IBM назвала розробку важливим моментом для напівпровідникової галузі. Для інвесторів це сигнал, що гонка AI-чипів не закінчується нинішнім поколінням 3-нм і 2-нм технологій: компанії шукають нові способи підвищити продуктивність після того, як просте зменшення транзисторів стало набагато складнішим і дорожчим.

Якщо такі технології дійдуть до масового виробництва, вони можуть знизити енергоспоживання датацентрів і зробити обчислення дешевшими. Але в короткостроковій перспективі це радше сигнал про напрям розвитку ринку, ніж новина про швидке здешевлення гаджетів.

За матеріалами: IBM, Ars Technica, Barron's