Рух танкерів через Ормуз відновлюється, ринок отримав сигнал про зниження ризиків
Трафік через Ормузьку протоку почав зростати після різкого спаду через атаки на судна. Повернення супертанкерів у Перську затоку знижує ризики для нафтового ринку, але ситуація в одному з ключових енергетичних коридорів світу залишається крихкою.
За даними Bloomberg, у понеділок через Ормузьку протоку в обох напрямках пройшли близько 24 товарних суден, зокрема нафтові танкери, газовози LNG і балкери. Рух суден помітно сповільнився після атаки на контейнеровоз минулого тижня, але тепер оператори знову почали відправляти танкери до Перської затоки.
Серед суден, що заходили до Перської затоки, були три порожні супертанкери південнокорейської Sinokor, які відкрито передавали свої координати вздовж узбережжя Оману. Також у затоці з'явився танкер Suezmax, пов'язаний із грецьким оператором, а саудівська Bahri провела через протоку супертанкер Nisalah. Сукупно ці судна можуть перевозити мільйони барелів нафти, що важливо для відновлення експорту з регіону.
Ормузька протока є одним із головних світових енергетичних коридорів: через неї проходять поставки нафти й газу з країн Перської затоки. Коли рух через протоку сповільнюється, ринок швидко закладає у ціни ризик дефіциту; коли танкери повертаються, геополітична премія в цінах на нафту може знижуватися.
Паралельно Франція та Оман підтримали вільний транзит через Ормузьку протоку без додаткових умов. Париж і Маскат виступили за збереження проходу для суден без обмежень, що має зменшити невизначеність для судновласників, страховиків і нафтових трейдерів.
Офіційна позиція Франції також полягає в необхідності повного, негайного й безумовного відкриття Ормузької протоки та відновлення умов вільного проходу, які діяли до війни. У Єлисейському палаці наголошували, що мета такої ініціативи - дати судновласникам і страховикам достатню видимість для відновлення морського трафіку.
Оман, зі свого боку, раніше заявляв про створення судноплавного коридору в Ормузькій протоці та наголошував, що ініціатива має забезпечити свободу навігації без запровадження транзитних зборів. Це важливо на тлі попередніх побоювань, що прохід через протоку можуть спробувати пов'язати з додатковими платежами або політичними умовами.
Для нафтового ринку головне питання тепер не лише в тому, скільки танкерів виходить із Перської затоки, а й скільки порожніх суден заходить туди для завантаження. Саме повернення порожніх супертанкерів показує, що оператори поступово готові знову працювати з регіональними експортерами.
Якщо рух через протоку стабілізується, це може зменшити тиск на нафтові котирування і, з певним лагом, на імпортні ціни пального. Але прямого та швидкого ефекту для українських АЗС це не гарантує, оскільки роздрібні ціни залежать також від курсу гривні, податків, запасів трейдерів і закупівельної вартості попередніх партій.
Ризики для ринку не зникли повністю. Судновласники й страховики досі оцінюють безпеку проходу, а будь-яка нова атака або зрив переговорів можуть швидко повернути премію за ризик у ціни на нафту. Але сам факт зростання трафіку через Ормуз показує, що ринок поступово переходить від сценарію дефіциту до сценарію відновлення поставок.
