Судновласник з Південної Кореї заробив мільйони на ризикових рейсах через Ормуз
Sinokor став одним із ключових власників супертанкерів, які допомагають вивозити нафту з Перської затоки через Ормузьку протоку. На тлі війни та ризиків для судноплавства ставки на такі рейси зросли в рази.
Корейська судноплавна група Sinokor стала одним із головних бенефіціарів кризи навколо Ормузької протоки. За даними Bloomberg, компанія почала здавати супертанкери в оренду Abu Dhabi National Oil Co. щонайменше з середини квітня для так званих shuttle runs - коротких рейсів із вивезення нафти з портів ОАЕ всередині Перської затоки до танкерів, які чекали вже за межами протоки.
Схема дозволила ОАЕ швидше відновити експорт нафти через один із найнебезпечніших енергетичних коридорів світу. Танкер завантажував нафту в портах на кшталт Zirku або Das Island, проходив Перську затоку й Ормузьку протоку з вимкненими транспондерами, а потім перевантажував нафту на інше судно в Оманській затоці.
За даними Bloomberg, до червня майже половина еміратських нафтових відвантажень йшла на суднах, контрольованих Sinokor. У середньому танкери компанії перевозили щонайменше 680 тис. барелів на добу з портів ОАЕ з квітня, а в червні цей показник зріс до 1,4 млн барелів на добу.
Для Sinokor це стало великою фінансовою можливістю. Умови угод не розкривалися, але опитані Bloomberg брокери оцінювали, що премія за вхід у Перську затоку під час війни могла давати судновласникам у три-чотири рази більше, ніж до війни. За їхніми оцінками, лише три танкери на таких рейсах із середини квітня могли принести Sinokor від 60 млн до 120 млн доларів.
Компанія виявилася готовою до такого ринку. Ще на початку року Sinokor різко наростила контроль над флотом супертанкерів. За галузевими оцінками, до кінця лютого вона контролювала близько 150 дуже великих нафтових танкерів, або майже 40% глобального флоту, який не був під санкціями, не був зайнятий довгостроковими контрактами чи регулярними маршрутами.
Рейси через Ормуз стали частиною ширшої тенденції "темного" судноплавства. Аналітична компанія Vortexa раніше фіксувала сотні проходів через Ормузьку протоку з вимкненими транспондерами з 1 березня; такі рейси становили 57% усіх зафіксованих проходів за цей період.
Ормузька протока залишається одним із ключових вузьких місць світового енергоринку. За даними Управління енергетичної інформації США, у 2024 році через неї проходило в середньому близько 20 млн барелів нафти на добу, що дорівнювало приблизно 20% світового споживання нафти та рідких палив.
Альтернативи для обходу протоки обмежені. Міжнародне енергетичне агентство зазначає, що лише Саудівська Аравія та ОАЕ мають діючі нафтові трубопроводи, які можуть частково перенаправляти потоки в обхід Ормузу. Однак навіть ці маршрути не можуть повністю замінити морський експорт через протоку.
Після проміжного перемир'я між США та Іраном частина трафіку через Ормуз почала нормалізуватися, але ставки залишаються високими за історичними мірками. За даними WSJ із посиланням на Kpler, останніми днями щоденний рух через протоку стабілізувався приблизно на рівні 30-60 проходів суден на добу.
Для ринку це означає, що формальне відновлення руху не прибирає премію за ризик одразу. Якщо судновласники й надалі вимагатимуть підвищену оплату за рейси в Перську затоку, витрати на перевезення нафти можуть залишатися високими навіть після зниження військової напруги.
