Наступний нафтовий шок може бути сильнішим через вичерпання резервів - прогноз МВФ

Світова економіка змогла пережити перший удар від перекриття Ормузької протоки завдяки скороченню попиту, збільшенню видобутку та використанню запасів. Однак більшу частину цього резерву вже витрачено, тому нове тривале порушення постачання може спричинити значно серйозніший стрибок цін.

Про це йдеться в аналізі Міжнародного валютного фонду, присвяченому наслідкам війни на Близькому Сході для нафтового ринку.

Фактичне закриття Ормузької протоки заблокувало близько 20 млн барелів нафти та нафтопродуктів на добу - приблизно п'яту частину світового споживання. Саудівська Аравія та Об'єднані Арабські Емірати переорієнтували частину експорту на трубопроводи й порти за межами протоки, однак ці маршрути компенсували лише невелику частину втрачених обсягів.

До кінця травня на світовий ринок не потрапило понад 1,1 млрд барелів сирої нафти. Це відповідає приблизно десяти дням звичайного глобального споживання. За оцінкою МВФ, на аналогічному етапі дефіцит перевищив масштаби нафтової кризи 1973 року, ірано-іракської війни та війни в Перській затоці.

Попри це, ціни після початкового стрибка певний час утримувалися в діапазоні $90-100 за барель. Ринок урятували три основні чинники.

По-перше, ще до початку війни світовий видобуток перевищував попит приблизно на 2 млн барелів на добу. По-друге, високі ціни змусили споживачів, передусім в Азії, скорочувати використання нафти та переходити на вугілля й відновлювані джерела енергії.

По-третє, виробники за межами Перської затоки збільшили видобуток майже на 2 млн барелів на добу порівняно з 2025 роком. Найбільший внесок зробили США, а додаткові обсяги забезпечили Венесуела, Гаяна та Росія.

Решту дефіциту покрили за рахунок запасів. У березні-травні нестача нафти на ринку становила близько 4 млн барелів на добу і майже повністю компенсувалася скороченням комерційних та стратегічних резервів, зокрема запасів у Китаї.

Саме тому наступний удар може виявитися небезпечнішим. Вільні виробничі потужності вже частково задіяні, споживання скорочене, а запаси наблизилися до рівнів, нижче яких починають виникати фізичні обмеження для роботи ринку.

Навіть повне відкриття Ормузької протоки не забезпечить миттєвого відновлення постачання. За галузевими оцінками, для повернення значної частини нафтових потоків знадобиться два-три місяці. Судноплавним компаніям, страховикам та операторам також потрібен час, щоб переконатися в безпеці маршруту.

Окремим ризиком МВФ називає нафтопродукти. Через бойові дії в регіоні особливо скоротилося виробництво дизельного та авіаційного пального, на яке країни Перської затоки забезпечують близько 10% світової пропозиції.

Це загрожує новим зростанням цін на закордонне пальне в Україні, а також подорожчанням транспортних послуг і логістики. Навіть без нового повного перекриття протоки тривала нестабільність може підтримувати високі оптові ціни на дизель і бензин, збільшуючи витрати бізнесу та інфляційний тиск.

МВФ закликав уряди відновлювати стратегічні запаси, диверсифікувати джерела та маршрути постачання енергії. Допомогу споживачам у разі нового цінового шоку фонд радить робити тимчасовою та адресною, щоб не створювати надмірного навантаження на державні бюджети.

Як зазначає The Wall Street Journal, відновлення бойових дій між США та Іраном знову випробовує здатність світової економіки поглинати перебої з постачанням через Ормузьку протоку. Цього разу запас міцності ринку значно менший, ніж на початку конфлікту.

За матеріалами: МВФ, The Wall Street Journal