Удари України поставили Центробанк РФ перед складним рішенням щодо ставки

Атаки на російські нафтопереробні заводи спричинили дефіцит пального, прискорення інфляції та погіршення настроїв бізнесу. Зниження ставки може посилити зростання цін, а її збереження загрожує новими банкрутствами.

Посилення українських ударів по енергетичних і промислових об'єктах РФ поставило російський Центробанк перед складним вибором щодо ключової ставки. На засіданні 24 липня регулятор має вирішити, чи продовжувати цикл пом'якшення монетарної політики на тлі різкого подорожчання пального та погіршення становища бізнесу.

Як повідомляє Bloomberg, економісти майже порівну розділилися між двома сценаріями: зниженням ставки на 0,25 відсоткового пункту або її збереженням на рівні 14,25%. У другому випадку це буде перша пауза відтоді, як Банк Росії почав знижувати вартість запозичень у червні 2025 року.

Головною перешкодою для нового зниження ставки стало прискорення інфляції. За даними Банку Росії, у червні поточне зростання цін із поправкою на сезонність підскочило до 10,6% у річному вимірі проти 2% у травні.

Регулятор пояснив різкий стрибок переважно разовими факторами, зокрема перебоями з постачанням бензину та дизельного пального на автозаправні станції. Хвилі українських атак на російські нафтопереробні заводи скоротили доступні обсяги пального та підвищили витрати на його перевезення.

За даними Росстату, до 20 липня бензин у Росії подорожчав на 18,3% від початку року, а дизельне пальне - на 20,2%. Лише за тиждень із 14 до 20 липня середня ціна бензину зросла на 2,3%, до 77,31 рубля за літр.

Російські компанії вже почали поступово переносити дорожче пальне у вартість товарів і послуг. Центробанк побоюється, що підвищення транспортних витрат і дефіцит виробничих потужностей поширять ціновий шок на інші сектори економіки.

Заступник голови Банку Росії Олексій Заботкін заявив, що регулятор не може ігнорувати паливну кризу, навіть якщо урядові заходи згодом стабілізують ринок. Після попереднього засідання голова Центробанку Ельвіра Набіулліна також наголошувала, що влада стежить за впливом проблем із пальним на інфляційні очікування.

У липні очікувана населенням інфляція на найближчий рік піднялася до 14,7% - найвищого рівня від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Саме інфляційні ризики змусили Центробанк на попередньому засіданні скоротити крок зниження ставки до 0,25 відсоткового пункту.

Одночасно високі кредитні ставки дедалі сильніше тиснуть на бізнес. Індикатор бізнес-клімату Банку Росії у липні впав до −3,6 пункту та став від'ємним. За даними Bloomberg, це найгірший результат із травня 2022 року.

Голова Російського союзу промисловців і підприємців Олександр Шохін попередив, що збереження ставки на рівні 14,25% може призвести до хвилі банкрутств восени. Компанії стикаються одночасно з дорогими кредитами, підвищенням цін на пальне, транспортними проблемами та слабким попитом.

Українські удари вже позначилися на переробленні нафти. За оцінкою EA Analytics, наведеною Bloomberg, у першій половині липня обсяги перероблення на російських НПЗ впали до найнижчого рівня більш ніж за два десятиліття.

Банк Росії у своєму огляді економічних тенденцій також визнав, що пошкодження нафтопереробних підприємств негативно вплинули на оптову торгівлю та вантажні перевезення. Регулятор попередив про ймовірне збереження слабкої ділової активності в найближчі місяці.

Погіршилася і ситуація на фінансових ринках РФ. Індекс Московської біржі у липні опускався до найнижчого рівня з жовтня 2022 року, а російський Мінфін уперше від 2022 року був змушений призупинити аукціони державних облігацій через слабкий попит.

Висока ставка також збільшує витрати російського бюджету на обслуговування боргу, тоді як прискорення інфляції вимагає додаткових видатків. Ситуацію ускладнює зростання військових закупівель, через яке бюджетні витрати вже перевищують заплановані показники.

Аналітики Bloomberg Economics очікують, що Центробанк збереже ставку без змін, підвищить прогноз її середньої траєкторії та попередить про можливість нового посилення політики. Зниження ставки не здатне відновити пошкоджені НПЗ або збільшити пропозицію пального, однак дешевші кредити можуть додатково розігнати інфляцію.

Таким чином, українські удари створили для російської влади монетарну пастку. Збереження високої ставки посилюватиме тиск на підприємства, державний бюджет і борговий ринок, тоді як її зниження може прискорити інфляцію та ще більше підвищити ціни для населення.