Іран відкинув план Оману щодо Ормузу і висунув власні умови
Тегеран не погодився на спільне регіональне управління стратегічною протокою, через яку проходить близько п'ятої частини світових поставок нафти. Це зменшує шанси на швидкий дипломатичний прорив і відновлення стабільного судноплавства.
Іран відкинув пропозицію Оману щодо створення спільного регіонального механізму управління Ормузькою протокою. План не має шансів на успіх, заявив високопоставлений іранський чиновник у коментарі Reuters.
Відмова стала новим поворотом у переговорах щодо одного з головних спірних питань у війні. Оман намагався знайти модель, яка дозволила б відновити безпечний рух суден, але не залишала б Тегерану одноосібного контролю над стратегічною водною артерією.
Раніше КУРС України писав, що Оман передав Ірану підтриманий країнами Перської затоки план спільного регіонального управління протокою. Він передбачав добровільні платежі від судноплавних компаній та інших користувачів маршруту.
За даними Al Jazeera, посередники розглядали створення регіонального консорціуму, який відповідав би за морську безпеку, пошуково-рятувальні операції та інші послуги. Одним із варіантів було спрямування платежів до спільного фонду, роботу якого координувала б Міжнародна морська організація.
За основу пропонували взяти механізм співпраці Малайзії, Сінгапуру та Індонезії у Малаккській і Сінгапурській протоках. Кошти могли б використовуватися для гарантування безпеки судноплавства, захисту довкілля та оплати практичних послуг.
Іран наполягає, що повинен зберегти вирішальний вплив на управління Ормузькою протокою. Тегеран вимагає, щоб проходження суден координувалося з іранською стороною, а маршрути пролягали ближче до узбережжя Ірану.
Позиції сторін розходяться і щодо платежів. Міжнародне право не дозволяє стягувати плату лише за прохід природною міжнародною протокою. Водночас прибережні держави можуть отримувати оплату за фактично надані суднам послуги, зокрема рятувальні, навігаційні або портові.
Оман та Іран ще 23 червня домовилися продовжити діалог у межах спільної робочої групи двох міністерств закордонних справ. Як повідомляло МЗС Оману, сторони мали узгодити майбутнє управління навігацією, перелік послуг та пов'язані з ними витрати відповідно до міжнародних стандартів.
До консультацій також планували залучити інші прибережні держави Перської затоки та зацікавлені сторони. Обидві країни тоді заявляли про прихильність до безпечного проходу суден і збереження Ормузької протоки відкритою для міжнародної навігації.
Міністр закордонних справ Оману Бадр аль-Бусаїді згодом наголошував, що Маскат прагне знайти практичну, довгострокову та юридично обґрунтовану модель вільного судноплавства. За його словами, результат консультацій має значення не лише для держав регіону, а й для світової економіки.
Міжнародна морська організація нагадує, що чинну схему розподілу руху в Ормузькій протоці запропонували Іран та Оман, а IMO затвердила її у 1968 році. Організація вимагає забезпечити безперешкодний і недискримінаційний прохід усіх суден без транзитних мит і зборів.
Ормузька протока залишається одним із найважливіших енергетичних маршрутів світу. За оцінкою Управління енергетичної інформації США, у першій половині 2025 року через неї щодня перевозили в середньому 20,9 млн барелів нафти й нафтопродуктів. Це відповідало приблизно 20% світового споживання рідких вуглеводнів і чверті морської торгівлі нафтою.
Через протоку також проходило понад 20% світової торгівлі скрапленим природним газом. Основними напрямками постачання були Китай, Індія, Японія та Південна Корея.
Відмова Ірану від оманського плану зберігає невизначеність для судноплавних компаній, трейдерів і страхового ринку. Відсутність компромісу може підтримувати високі витрати на перевезення та страхування суден, а також посилювати коливання цін на нафту й газ.
За матеріалами: Reuters, Al Jazeera, МЗС Оману
