Акул цього літа дедалі частіше знімають біля берегів Європи — моря перебудовують звичні маршрути хижаків
Влітку 2026 року акули регулярно з'являються в новинах європейських курортів. У червні в Сицилійській протоці дайвери отримали рідкісні підводні кадри дорослої великої білої акули. У серпні через появу великої акули тимчасово закривали пляж на острові Джерсі. Біля берегів Британії та Середземномор'я знімають блакитних акул, мако та гігантських акул — Cetorhinus maximus, другу за розміром рибу у світі.
За сплеском спостережень стоїть одразу кілька процесів. Європейські моря нагріваються, змінюється розподіл риби та кальмарів, за здобиччю перебудовують маршрути хижаки. Водночас відновлення деяких морських популяцій повертає великим акулам кормову базу, а дрони та смартфони фіксують зустрічі, які ще недавно залишилися б непоміченими.
Море нагрівається — кормова база зміщується
За даними британської метеослужби, води навколо Великої Британії за останні 40 років нагрівалися приблизно на 0,3°C за десятиліття. Морські хвилі спеки стають тривалішими, а в окремі періоди температура біля узбережжя перевищує багаторічну норму приблизно на 2°C.
Змінюється і склад морського життя. Атлантичний блакитний тунець, якого ще недавно рідко зустрічали біля Британії, знову регулярно з'являється в цих водах. На південному заході країни спостерігалося різке зростання чисельності восьминогів.
Для акул температура сама по собі лише частина картини. Ключовий фактор — здобич. Скумбрія, сардини, кальмари та тунець змінюють райони годівлі та міграції, а великі хижаки слідують за ними.
Подібний механізм добре вивчений біля Кейп-Кода в США. Після відновлення популяції сірих тюленів біля узбережжя там різко зросла кількість спостережень великих білих акул, для яких тюлені є важливою здобиччю.
У Середземному морі зняли дорослу білу акулу
Найпомітнішою зустріччю цього літа стала велика біла акула в Сицилійській протоці між Італією та Тунісом. Дайвери, які звільняли затонуле судно від покинутих рибальських сіток, зняли дорослу особину під водою. Дослідники вважають ці кадри першою подібною підводною зйомкою дорослої білої акули в Середземному морі.
Для регіону це древній, але сьогодні дуже рідкісний хижак. Генетичне дослідження, опубліковане в Journal of Biogeography, датує походження середземноморської лінії великої білої акули приблизно 3,23 млн років тому.
При цьому її популяція пережила важке скорочення. Вчені, проаналізувавши 773 історичні спостереження, оцінили загальне зниження приблизно в 61%, а в окремих районах Середземного моря — до 96%. Місцева популяція великої білої акули перебуває під критичною загрозою зникнення.
Середземне море залишається домом для десятків видів
У Середземному морі мешкають десятки видів акул і скатів. Серед акул тут зустрічаються блакитна акула, короткопера мако, морські лисиці, гігантська акула та велика біла.
Більшість великих видів значну частину часу проводять у відкритому морі. Проте зміна кормової бази здатна періодично приводити їх ближче до узбережжя, де ймовірність зустрічі з човнами, дайверами та відпочивальниками різко зростає.
На статистику спостережень працює і технологія. Дрони дозволяють переглядати великі ділянки мілководдя зверху, а практично будь-яка зустріч біля пляжу сьогодні одразу потрапляє в соціальні мережі та національні ЗМІ.
Напади залишаються рідкістю
Зростання кількості гучних відео поки що не супроводжується відповідним зростанням нападів на людей. International Shark Attack File зареєстрував у 2025 році 65 підтверджених неспровокованих укусів акул у всьому світі. Дев'ять випадків були смертельними.
Тому нинішній сезон цікавий передусім як ілюстрація змін у самих морях. Потепління та морські хвилі спеки перебудовують харчові ланцюги, відновлення окремих видів повертає великим хижакам здобич, а сучасні камери роблять ці процеси значно помітнішими.
Саме тому акула біля європейського курорту сьогодні одночасно може бути сенсацією для туристів і цілком закономірним учасником мінливої морської екосистеми.
За матеріалами: The Telegraph, Fish and Fisheries, Journal of Biogeography
