Китай почав тіснити Росію на ринку озброєнь Центральної Азії
Китай дедалі активніше займає позиції Росії на ринку озброєнь країн Центральної Азії. Пекін постачає державам регіону системи ППО, безпілотники, бронетехніку та транспортні літаки, а можлива закупівля Узбекистаном китайських винищувачів J-10CE може стати однією з найпомітніших ознак ослаблення багаторічної російської монополії.
Про це пише The Moscow Times з посиланням на аналіз The Caspian Post та дані профільних видань. Після розпаду СРСР Росія десятиліттями залишалася природним постачальником зброї для Казахстану, Узбекистану, Киргизстану, Таджикистану і Туркменістану, оскільки їхні армії були побудовані на радянській техніці та відповідній інфраструктурі.
Однак останніми роками країни регіону почали активніше диверсифікувати закупівлі. Цей процес прискорився після повномасштабного вторгнення Росії в Україну, яке обмежило експортні можливості російського військово-промислового комплексу і підвищило для інших країн ризики залежності від Москви.
Узбекистан може отримати до 24 китайських винищувачів
Найпомітнішим новим епізодом стали повідомлення про можливу купівлю Узбекистаном багатоцільових винищувачів Chengdu J-10CE. За даними Eurasianet і низки профільних ресурсів, Ташкент міг отримати перші чотири літаки, а передбачувана угода передбачає постачання загалом до 24 машин.
При цьому ні влада Узбекистану, ні Китай офіційно постачання і контракт не підтверджували. У серпні у відкритих джерелах з'явилися фотографії J-10CE, які аналітики пов'язали з можливим узбецьким замовленням, однак вони самі по собі не доводять, що літак уже прийнято на озброєння ВПС країни.
Якщо інформація підтвердиться, J-10CE стане для Узбекистану одним із найзначніших відходів від традиційної залежності від російської та радянської авіаційної техніки. Раніше країна розглядала можливість придбання російських Су-30СМ.
Китай уже зміцнився і в узбецькій системі протиповітряної оборони. Країна закуповувала китайські комплекси FD-2000 — експортну версію системи HQ-9.
Китайські ППО, літаки і дрони з'являються по всьому регіону
Туркменістан придбав китайські системи ППО великої дальності HQ-9 і середньої дальності HQ-12. Казахстан експлуатує китайські військово-транспортні літаки Y-8F-200.
Країни Центральної Азії також активно купують китайські безпілотні системи. Казахстан, Узбекистан і Туркменістан поповнювали свої арсенали ударними дронами сімейств Wing Loong і CH.
Таджикистан закуповував у Китаю бронетехніку, самохідні мінометні установки та стрілецьку зброю. Пекін також бере участь у фінансуванні і створенні інфраструктури безпеки в районі таджицько-афганського кордону.
Особливо показовим вважається проникнення Китаю в сегменти ППО та бойової авіації. Купівля подібних систем пов'язує замовника з постачальником на роки: державі потрібні ракети, запчастини, двигуни, програмне забезпечення, ремонт, модернізація і підготовка персоналу.
При цьому Казахстан, Киргизстан і Таджикистан залишаються членами Організації Договору про колективну безпеку разом з Росією. Розширення використання китайської техніки показує, що навіть формальні військові союзники Москви прагнуть мати альтернативних постачальників.
Російський експорт зброї обвалився на 64%
Ослаблення російських позицій у Центральній Азії відбувається на тлі різкого падіння збройового експорту РФ загалом.
За даними Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем миру (SIPRI), обсяг російського експорту основних видів озброєнь у 2021–2025 роках скоротився на 64% порівняно з 2016–2020 роками. Росія виявилася єдиною країною серед десяти найбільших постачальників зброї, у якої експорт знизився.
Її частка на світовому ринку впала з 21% до 6,8%. Росія зберегла третє місце серед найбільших експортерів зброї, однак розрив із США і Францією різко збільшився. Китай за підсумками 2021–2025 років контролював 5,6% світового експорту.
SIPRI не пов'язує все падіння виключно з війною проти України, однак російська оборонна промисловість після 2022 року змушена передусім забезпечувати власну армію. Водночас санкції ускладнили виробництво деяких систем і обслуговування техніки зарубіжних клієнтів.
У результаті для Китаю, Туреччини та інших виробників відкрився додатковий простір на ринках, де російські озброєння раніше домінували. У Центральній Азії цей процес поступово перетворює колишню майже виключну залежність від Москви на систему з кількома великими постачальниками.
За матеріалами: The Moscow Times, The Caspian Post, Eurasianet, SIPRI
