Уряду запропонували нову систему підтримки бізнесу після російських атак

Українські аналітичні центри закликали Кабінет Міністрів змінити підхід до підтримки підприємств, які постраждали внаслідок російських атак. Замість масштабної прямої компенсації збитків із бюджету пропонується розширити страхування воєнних ризиків, запровадити державне перестрахування та створити окремий напрям програми "Доступні кредити 5-7-9%" для відновлення бізнесу.

Відповідне звернення до уряду оприлюднила Економічна експертна платформа.

Автори документа зазначають, що регулярні ракетні та дронові удари призводять до втрати виробничих і торговельних об'єктів, складів, логістичної інфраструктури та товарних запасів. Для підприємств критичним стає не лише відшкодування вартості знищеного майна, а можливість швидко відновити роботу, зберегти працівників та отримати оборотний капітал.

Аналітичні центри вважають, що держава не повинна самостійно брати на себе весь обсяг приватних збитків. Натомість бюджетні кошти пропонується використовувати для розподілу ризику між самими підприємствами, страховиками, банками, міжнародними перестраховиками та фінансовими організаціями.

Державі пропонують перестраховувати найбільші збитки

Одним із головних елементів пропозиції є масштабування страхування воєнних ризиків. Чинну компенсацію частини страхових премій пропонують зробити багаторічною та передбачуваною, щоб підприємства не залежали від того, чи залишилися кошти у річному бюджетному ліміті.

Водночас експерти вважають, що простого субсидування вартості полісів недостатньо, оскільки український страховий ринок не може самостійно взяти на себе потенційно величезні збитки від масованих атак.

Тому пропонується запровадити багаторівневу модель M3. Частину ризику залишатимуть самому бізнесу у вигляді франшизи орієнтовно 5-10% вартості об'єкта. Наступну частину покриватимуть страхові компанії, далі - Експортно-кредитне агентство та міжнародні перестраховики.

Держава вступатиме в систему лише на останньому рівні та покриватиме так званий катастрофічний шар - надзвичайно великі сукупні збитки, які приватний ринок уже не здатний прийняти.

За розрахунками авторів звернення, така система може забезпечити до 1,59 грн страхового покриття на кожну гривню бюджетного ресурсу.

Страхувати пропонують також товари та сировину

Аналітичні центри також закликають значно розширити перелік майна, яке охоплюватиметься програмою. Крім будівель та обладнання, страхувати пропонують товарні запаси, сировину, готову продукцію, товари в дорозі та у виробництві, транспорт і орендоване майно.

Це особливо актуально для ритейлу, фармацевтичних компаній, логістики та виробництва, де внаслідок удару підприємство може втратити не стільки саму будівлю, скільки великі запаси продукції.

Для підтвердження обсягів таких активів пропонується використовувати цифрові дані РРО, бухгалтерського обліку, товарно-транспортних накладних та інших інформаційних систем.

Крім того, експерти пропонують створити єдине вікно для фіксації воєнних збитків. Інформація про ураження має вноситися до одного реєстру протягом 72 годин, а оцінювання проводитимуть незалежні фахівці. Один набір підтверджених даних можна буде використовувати для страхових, кредитних, податкових та бюджетних процедур.

Для постраждалих підприємств хочуть розширити "5-7-9%"

Другим головним напрямом має стати спеціальний механізм у межах програми "Доступні кредити 5-7-9%" для підприємств, майно яких було пошкоджене або знищене внаслідок атак.

Державна портфельна гарантія у такому механізмі могла б покривати орієнтовно 70-80% кредитного ризику. Решту ризику банк залишав би за собою.

Пропонується передбачити одразу три види фінансування: короткострокові позики на ремонт та заміну обладнання, кредити на оборотний капітал і зарплати, а також довгострокові інвестиційні кредити на модернізацію, релокацію та створення резервних виробничих потужностей.

Пільгову ставку пропонують залишити на рівні 5-7% у гривні. Кредитування нерухомості може надаватися на строк до 10 років, а погашення основної суми - відкладатися на 12-18 місяців.

Окремо пропонується дозволити участь у такій програмі великим платникам податків і групам пов'язаних компаній із встановленням для них окремих лімітів.

Перші гроші бізнес має отримувати протягом місяця

Для підприємств, яким потрібні кошти одразу після атаки, автори звернення пропонують створити спеціальний механізм Claims-Liquidity Facility.

Він дозволятиме здійснювати авансові виплати ще до остаточного завершення процедури визначення збитків - на основі попередньої оцінки та даних єдиного реєстру.

Орієнтовний обсяг такого механізму пропонується встановити на рівні 3 млрд грн, а цільовий медіанний строк від подання заяви до першої виплати - 30 днів.

Також для постраждалих підприємств пропонують запровадити перенесення підтверджених воєнних збитків на майбутні прибуткові періоди, прискорену амортизацію нового обладнання, податкові відстрочки та звільнення окремого цільового фінансування від оподаткування.

Пряма компенсація могла б коштувати бюджету 78 млрд грн

Автори звернення окремо наголошують на фіскальному ефекті запропонованої системи. За їхніми розрахунками, пряма компенсація аналогічного масштабу збитків могла б потребувати близько 78 млрд грн бюджетних коштів.

Натомість модель із страхуванням, перестрахуванням, кредитними гарантіями та участю приватного капіталу передбачає орієнтовно 8-14 млрд грн чистих бюджетних видатків на рік.

При цьому очікується можливість залучити близько 30 млрд грн страхових премій самого бізнесу, міжнародні перестрахувальні ресурси та додатковий банківський капітал.

Аналітичні центри закликали уряд створити спільну робочу групу за участю Кабміну, НБУ, ЕКА, банків, страховиків, бізнес-асоціацій та міжнародних фінансових організацій. Перші процедурні зміни, за їхньою оцінкою, можна реалізувати за 30 днів, пілотні механізми - протягом 31-90 днів, а необхідні законодавчі зміни - за 3-6 місяців.

За матеріалами: Економічна експертна платформа