Мінфін планує повністю відмовитися від валютних ОВДП

Міністерство фінансів планує поступово скорочувати випуск облігацій внутрішньої державної позики в іноземній валюті та повністю припинити цю практику в середньостроковій перспективі. Натомість відомство хоче нарощувати частку гривневих запозичень і посилювати роль внутрішнього ринку у фінансуванні держави.

Такий підхід передбачений Середньостроковою стратегією управління державним боргом на 2027-2029 роки, яку затвердив уряд.

Мінфін пояснює зміну підходу необхідністю зменшувати валютний ризик державного боргу. Станом на кінець 2025 року 79,2% державного боргу було номіновано в іноземній валюті, що значною мірою пов'язано з масштабним зовнішнім пільговим фінансуванням під час війни.

При цьому безпосередньо у структурі внутрішнього боргу частка зобов'язань в іноземній валюті значно менша - 7,2%. Мінфін планує надалі збільшувати частку боргу в гривні завдяки розвитку внутрішнього ринку державних цінних паперів.

"Мінфін поступово мінімізуватиме розміщення ОВДП, номінованих в іноземній валюті, з метою повного припинення цієї практики у середньостроковій перспективі", - йдеться у стратегії.

У відомстві зазначають, що збільшення частки гривневого боргу дозволить стримувати зростання витрат на його обслуговування у разі девальвації національної валюти.

Частка боргу в євро зросла

Окремим джерелом валютного ризику Мінфін називає збільшення частки боргу в євро. На кінець 2025 року на європейську валюту припадало 45% загального державного боргу проти 33% на початку року.

Через це зростатиме й обсяг майбутніх платежів у євро. Мінфін планує враховувати цей фактор під час нових запозичень: кошти в євро можуть передусім використовуватися для рефінансування вже наявного єврового боргу та формування ліквідності для його обслуговування.

Крім того, відомство має намір проаналізувати можливість конвертації частини запозичень, залучених в інших валютах. За сприятливих ринкових умов Мінфін також допускає зміну валюти та типу процентної ставки за окремими кредитними договорами.

Мінфін може переглянути частину боргу перед НБУ

Стратегія також передбачає можливість окремої операції з ОВДП, які перебувають у власності Національного банку. Мінфін допускає їх обмін на нові державні облігації на погоджених із НБУ умовах.

Зокрема, може бути переглянуто умови облігацій, виплати за якими прив'язані до інфляції та облікової ставки НБУ. Такий крок розглядатиметься, якщо він дозволить скоротити майбутні процентні витрати та більш рівномірно розподілити платежі після 2035 року.

Водночас Мінфін планує зберегти принцип відмови від прямого фінансування бюджетного дефіциту Національним банком через викуп ОВДП.

Коротких ОВДП стане менше

Ще одним напрямом стане подовження строків внутрішніх запозичень. Під час формування календаря аукціонів Мінфін планує уникати випуску короткострокових облігацій із терміном погашення до одного року та регулярно пропонувати папери на два-чотири роки.

Водночас продовжиться випуск бенчмарк-ОВДП, які банки можуть використовувати для покриття до 60% обов'язкових резервів. Це має підтримувати попит банків на держоблігації та забезпечувати неемісійне фінансування бюджету.

Мінфін також хоче розширювати коло покупців ОВДП. Частка нерезидентів серед власників держоблігацій у 2025 році знизилася до 0,8% з 1,2% роком раніше, однак у майбутньому держава розраховує на повернення іноземних інвесторів у міру послаблення валютних обмежень.

Паралельно зростає роль фізичних осіб. На кінець 2025 року роздрібним інвесторам належало близько 112 млрд грн ОВДП, або 5,7% їх непогашеного обсягу, проти 4,2% роком раніше.

Внутрішні запозичення відіграватимуть більшу роль

У 2026-2029 роках Мінфін розраховує щорічно залучати на внутрішньому ринку близько 420-566 млрд грн. У 2026-2028 роках близько 80% загальної потреби у фінансуванні бюджету все ще мають забезпечувати зовнішні запозичення, однак до 2029 року їхня частка має скоротитися до 67%.

Таким чином, внутрішній ринок поступово має перебрати на себе більшу частину фінансування держави, хоча зовнішня пільгова допомога ЄС, міжнародних фінансових організацій та країн-партнерів у найближчі роки залишатиметься головним джерелом покриття бюджетного дефіциту.

За матеріалами: Міністерство фінансів України, Середньострокова стратегія управління державним боргом