В Україні готують запуск сек'юритизації та облігацій з покриттям

В Україні створюють законодавчу базу для сек'юритизації фінансових активів та випуску облігацій з покриттям - інструментів, які мають дозволити банкам та іншим фінансовим установам залучати довгострокове фінансування, зокрема для розвитку іпотечного та іншого кредитування.

16 вересня Верховна Рада ухвалила у другому читанні та в цілому базовий законопроєкт №15172 "Про сек'юритизацію та облігації з покриттям". У картці документа він уже має статус "закон прийнято" та готується на підпис. Водночас парламент у першому читанні підтримав пов'язаний законопроєкт №15175 про зміни до Цивільного кодексу - за нього проголосували 262 депутати.

Що таке сек'юритизація

Якщо спростити, сек'юритизація дозволяє об'єднати фінансові активи - наприклад, права вимоги за кредитами - у пул і на його основі залучити кошти від інвесторів через випуск цінних паперів.

Для банку це означає можливість не чекати роками, поки позичальники повністю повернуть видані кредити, а отримати новий ресурс раніше й використати його для подальшого кредитування. Саме тому такий механізм розглядається як один зі способів розширення довгострокового фінансування та іпотеки.

Верховна Рада при розгляді базового законопроєкту зазначала, що нові механізми мають дати банкам і фінансовим установам можливість залучати більше довгострокового капіталу, сприяти розвитку іпотечного кредитування, залученню інвестицій та потенційно зменшенню вартості кредитного ресурсу.

З'являться спеціальні платформи та пули активів

Базовий законопроєкт №15172 визначає правила проведення сек'юритизації, випуску облігацій з покриттям та державного нагляду за цим ринком.

Серед іншого передбачено створення спеціалізованих платформ фінансування операцій із сек'юритизації. Закон також встановлює вимоги до пулів сек'юритизованих активів і пулів покриття, врегульовує кредитні ноти як різновид сек'юритизаційних цінних паперів та механізм юридичного відокремлення активів, якими забезпечені відповідні папери.

Таке відокремлення важливе для інвесторів: активи, які забезпечують випущені папери, мають бути захищені від інших зобов'язань учасників операції відповідно до спеціальних правил.

Облігації з покриттям орієнтовані на довгострокові кредити

Другий інструмент - облігації з покриттям. Це боргові папери, виконання зобов'язань за якими додатково забезпечується спеціально сформованим пулом активів.

Практичне значення такого механізму насамперед пов'язують із довгостроковим кредитуванням, включно з іпотекою. Фінансова установа отримує можливість залучати кошти інвесторів під портфель якісних активів і використовувати отриманий ресурс для нових кредитів.

Парламентський законопроєкт розроблявся з урахуванням Регламенту ЄС 2017/2402 щодо сек'юритизації та Директиви ЄС 2019/2162 щодо облігацій з покриттям.

До другого читання правила посилили

Перед остаточним голосуванням базовий законопроєкт суттєво доопрацювали. Зокрема, встановили обмеження для учасників ринку, пов'язаних із державою-агресором, санкційними особами, непрозорими структурами та високоризиковими юрисдикціями.

Такі ж обмеження передбачені щодо фінансових активів, які можуть використовуватися для сек'юритизації. Крім того, посилено захист споживачів у разі передачі права вимоги за кредитом, уточнено правила включення непрацюючих активів до пулів та вимоги до управління ризиками і збереження інформації про походження активів.

Регулювання ринку розподілятиметься між Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку і Національним банком залежно від типу учасника та інструменту.

Для запуску системи пакет законів ще не завершений

№15172 є центральним документом реформи, однак разом із ним у квітні депутати внесли пакет супутніх законопроєктів №15173-15175.

№15175 змінює Цивільний кодекс, щоб узгодити його норми з новим режимом сек'юритизації та облігацій з покриттям. 16 вересня його лише прийняли за основу, тому документ ще має пройти друге читання.

Ще два супутні документи наразі не пройшли парламент. №15173 передбачає зміни до Податкового кодексу, а №15174 - до Кодексу України з процедур банкрутства. За актуальними картками Верховної Ради обидва поки опрацьовуються в комітетах.

Тому ухвалення основного закону ще не означає негайного повноцінного запуску нового ринку: необхідно завершити супутні законодавчі зміни, підписати ухвалений документ та створити підзаконну нормативну базу для роботи нових інструментів.

Реформа також пов'язана із зобов'язаннями України перед міжнародними партнерами. У документах програми з МВФ раніше передбачалася підготовка законодавства про сек'юритизацію та облігації з покриттям відповідно до міжнародних стандартів і найкращих практик.

За матеріалами: Верховна Рада - №15172, Верховна Рада - №15175, НКЦПФР