Китай та Індія відповіли на загрозу санкцій США за нафту з РФ, Москва заговорила про загрозу переговорам

Росія заявила, що нові санкції США можуть ускладнити переговори щодо завершення війни проти України, тоді як Китай виступив проти втручання у свою торгівлю з іншими країнами. Індія, яка також може потрапити під американські тарифи через закупівлю російської нафти, пообіцяла захищати свої торговельні та економічні інтереси.

Реакція пролунала після того, як Палата представників США 16 вересня ухвалила Lindsey O. Graham Sanctioning Russia and Iran Act of 2026. За законопроєкт проголосували 262 конгресмени, проти - 159. Сенат раніше підтримав документ 86 голосами проти 11, тому тепер він має надійти на підпис президенту Дональду Трампу. 

Документ передбачає нові обмеження проти російського енергетичного та оборонного секторів, фінансових установ, посадовців і суден так званого тіньового флоту. Одна з ключових норм дає президенту США право застосовувати тарифи до 100% проти великих покупців російських нафти та газу, серед яких потенційно можуть опинитися Китай та Індія. 

У Кремлі заявили про загрозу мирним переговорам

Прессекретар президента РФ Дмітрій Пєсков назвав просування санкційного законопроєкту "недружнім кроком" та заявив, що запровадження нових американських обмежень, на думку Москви, ускладнить пошук мирного врегулювання війни проти України.

"Запровадження будь-яких додаткових санкцій з боку США, безумовно, ускладнить зусилля з пошуку мирного врегулювання", - заявив Пєсков.

Водночас саме Росія продовжує бойові дії проти України. На початку вересня Кремль заявляв про готовність відновити тристоронні переговори за участі України та США, однак визнавав, що погодженої дорожньої карти врегулювання наразі немає. 

Китай виступив проти американського тиску

Пекін відкинув можливість того, що Вашингтон визначатиме умови китайської торгівлі з Росією або іншими державами.

Речник Міністерства закордонних справ Китаю Го Цзякунь заявив 17 вересня, що Китай здійснює економічне і торговельне співробітництво з іншими державами на основі рівності та взаємної вигоди, а треті країни не повинні втручатися в такі відносини.

Він також повторив позицію Пекіна про неприйнятність односторонніх санкцій та екстериторіальної юрисдикції, які не мають мандата Ради Безпеки ООН. Заяву Го було зроблено у відповідь саме на запитання про ухвалений Конгресом США законопроєкт щодо Росії.

Китай залишається одним із найбільших покупців російських енергоресурсів, тому тарифи, передбачені американським документом, можуть безпосередньо зачепити китайський експорт до США.

Індія пообіцяла захищати торговельні інтереси

Нью-Делі також підтвердив, що стежить за проходженням законопроєкту у США, і заявив, що готовий ужити "всіх необхідних заходів" для захисту своїх торговельних та економічних інтересів.

Міністерство закордонних справ Індії наголосило, що країна продовжить виходити з необхідності забезпечувати енергетичну безпеку 1,4 млрд своїх громадян.

"Індія залишається твердо відданою забезпеченню енергетичної безпеки своїх 1,4 млрд людей", - йдеться у заяві.

Нью-Делі планує й надалі диверсифікувати джерела постачання та орієнтуватися на ситуацію на ринку. 

В індійському МЗС також повідомили, що протягом останніх місяців обговорювали можливі наслідки американських санкцій із представниками США. Нью-Делі попереджав не лише про вплив на двосторонню торгівлю, а й про можливі наслідки для світового енергетичного ринку. 

Індія є одним із найбільших покупців російської нафти морським шляхом, тому саме вона разом із Китаєм розглядається як один із найбільш імовірних адресатів тарифних повноважень, які новий законопроєкт надає президенту США.

Документ водночас не означає автоматичного запровадження 100-відсоткових тарифів. Він розширює повноваження президента США застосовувати такі заходи, а також містить можливості для винятків і відмови від окремих обмежень, якщо Білий дім визнає це таким, що відповідає національним інтересам США.

До законопроєкту за наполяганням адміністрації Трампа також включили продовження санкційних механізмів щодо енергетичного та збройового секторів Ірану. 

За матеріалами: МЗС Китаю, The Week India, Akashvani News