США та Росія ведуть переговори про участь американських інвесторів у "Північних потоках" - ЗМІ
Представники США та Росії проводили переговори щодо можливого залучення американських інвесторів до газопроводів "Північний потік", які раніше забезпечували постачання російського газу до Німеччини. Ініціатива може стати частиною ширших планів економічного співробітництва Вашингтона та Москви, які обговорюються паралельно з дипломатичними спробами завершити війну проти України.
Про це 8 жовтня повідомило агентство Reuters із посиланням на п'ятьох співрозмовників, обізнаних із перебігом переговорів.
За інформацією агентства, в обговореннях брали участь спеціальний посланець США Джаред Кушнер, який є зятем президента Дональда Трампа, та Кирило Дмитрієв - наближений до Владіміра Путіна керівник Російського фонду прямих інвестицій.
Сторони розглядали можливість входження американського інвестора до газотранспортного проєкту, що потенційно створило б умови для відновлення постачання російського газу до Європи.
Водночас інформації про підписання угоди, визначення конкретного інвестора чи погодження відновлення роботи газопроводів немає. Наразі йдеться лише про переговори.
Це не перша спроба повернути "Північні потоки" до економічного порядку денного відносин США та Росії. Ще в березні 2025 року Financial Times повідомляла, що колишній керівник оператора "Північного потоку-2" Маттіас Варніг, давній соратник Путіна, намагався організувати відновлення роботи газопроводу за участю американських інвесторів.
Ідея передбачала використання однієї з непошкоджених ниток "Північного потоку-2", яка збереглася після підводних вибухів у Балтійському морі у вересні 2022 року. Американський капітал міг би отримати частку в проєкті та вплив на постачання газу до Німеччини.
Тоді німецька влада розглядала можливості перешкодити реалізації такого сценарію. Берлін наголошував, що повернення до залежності від російського газу суперечить його енергетичній політиці. Крім того, "Північний потік-2" так і не отримав необхідної сертифікації для початку комерційної експлуатації.
У листопаді 2025 року Bloomberg повідомило про значно ширший економічний компонент американсько-російських переговорів. За інформацією агентства, Дмитрієв і спеціальний представник президента США Стів Віткофф обговорювали проєкт довгострокової економічної співпраці між двома державами.
Серед можливих напрямів називали енергетику, видобуток рідкісноземельних металів та будівництво центрів обробки даних. Також розглядалася ідея створення спільного американсько-російського інвестиційного фонду.
За задумом авторів пропозиції, спільні комерційні інтереси мали створити додаткові стимули для досягнення мирних домовленостей та зменшення ризику нового конфлікту. Однак ці положення залишалися частиною переговорних пропозицій, а не затвердженої програми співробітництва.
У лютому 2026 року президент України Володимир Зеленський заявив, що українська розвідка отримала інформацію про масштабний пакет економічних пропозицій Росії для США. За його словами, йшлося про документи, які він назвав "пакетом Дмитрієва", із заявленою вартістю потенційних проєктів близько $12 трлн.
Зеленський наголошував, що частина можливих домовленостей могла стосуватися України, а тому Київ не погодиться на ухвалення рішень щодо українських інтересів без його участі.
Згодом сам Дмитрієв назвав іншу оцінку - понад $14 трлн потенційних спільних проєктів. Водночас він заперечував повідомлення про те, що Москва пропонує інвестиції на $12 трлн саме в обмін на скасування санкцій.
Ці суми є заявленими оцінками можливого співробітництва, а не підтвердженими інвестиціями чи укладеними контрактами. Білий дім тоді публічно не підтвердив існування економічної угоди такого масштабу.
Окремим прикладом інтересу американського капіталу до російських енергетичних активів стала спроба продажу міжнародного бізнесу "Лукойлу".
Наприкінці січня 2026 року російська компанія оголосила про підписання угоди з американською інвестиційною групою Carlyle щодо продажу Lukoil International GmbH, якій належать закордонні активи нафтового концерну.
Однак домовленість передбачала отримання регуляторних дозволів, зокрема від Управління з контролю за іноземними активами Міністерства фінансів США (OFAC).
Згідно з роз'ясненнями OFAC, оприлюдненими у вересні, американські дозволи стосуються проведення переговорів та укладення умовних договорів, але не надають автоматичного права завершувати продаж активів. Для фактичної передачі власності необхідний окремий дозвіл.
Головною перешкодою для відновлення "Північних потоків" залишаються санкції та чинна енергетична політика Європейського Союзу.
У липні 2025 року ЄС запровадив заборону на операції, пов'язані з використанням, обслуговуванням і фінансуванням газопроводів "Північний потік" та "Північний потік-2". Отже, сама поява американського інвестора не усуває цих правових обмежень.
Крім того, 26 січня 2026 року Рада ЄС остаточно затвердила регламент про поступову відмову від імпорту російського природного газу. Для довгострокових контрактів на трубопровідні постачання повна заборона має запрацювати 30 вересня 2027 року, а за певних умов - не пізніше 1 листопада 2027 року.
Європейська комісія зазначає, що частка російського газу в імпорті ЄС скоротилася приблизно з 45% на початку повномасштабного вторгнення до 12% у 2025 році.
Таким чином, навіть за наявності зацікавлених американських інвесторів повернення російського газу через Балтійське море потребувало б не лише комерційної домовленості, а й зміни правових обмежень та згоди Німеччини.
Поки що обговорення економічних проєктів між Вашингтоном і Москвою не призвели ані до відновлення роботи "Північних потоків", ані до укладення всеосяжної угоди про економічне співробітництво. Нове повідомлення про переговори демонструє, що тема повернення російських енергоносіїв на європейський ринок залишається предметом контактів між представниками двох держав, попри війну проти України та курс ЄС на енергетичну незалежність від Росії.
За матеріалами: Reuters, Financial Times, Bloomberg
