Зміна клімату загрожує знаменитим хвилям у найкращих місцях для серфінгу: де пляжі ризикують залишитися лише місцями для купання
Щоб знищити одне зі знаменитих місць для серфінгу, не обов'язково затоплювати весь пляж. Іноді достатньо трохи змінити рівень моря, перемістити пісок на дні або побудувати вздовж берега захисну стіну — і хвиля, заради якої люди роками приїжджали сюди з усього світу, починає ламатися зовсім інакше.
Нове дослідження показало, що більшість вивчених серф-спотів світового рівня вразливі перед зміною клімату та перебудовою узбереж. Учені разом з місцевими експертами оцінили 57 знаменитих хвиль у восьми країнах — від Каліфорнії та Великої Британії до Австралії, Перу та Сальвадору.
За кількома ключовими параметрами частка місць із середнім або високим ризиком сягає трьох чвертей і більше. І наслідки можуть зачепити далеко не лише серферів.
Чому одна й та сама хвиля взагалі існує роками
Збоку здається, що хвилі просто приходять з океану і розбиваються об берег.
Насправді знаменитий серф-спот виникає з дуже точного поєднання умов: напрямку океанської брижі, глибини води, форми морського дна, розташування рифів або піщаних мілин, припливу та конфігурації берегової лінії.
Саме тому в одному місці хвиля може поступово розвертатися і утворювати довгу гладку стіну, а всього за кілька сотень метрів — безладно обрушуватися.
Якщо змінюється один з елементів цієї системи, змінюється й сама хвиля.
Тому під загрозою опиняється не обов'язково пляж як географічне місце. Люди можуть продовжувати приходити на ту саму ділянку узбережжя, але знаменитої хвилі, яка зробила його відомим, уже не буде в колишньому вигляді.
Дослідили 57 хвиль у восьми країнах
Роботу провели дослідники Каліфорнійського державного університету Channel Islands спільно з природоохоронною організацією Save The Waves.
Результати опубліковані в науковому журналі Climatic Change.
Для дослідження обрали 57 серф-спотів, що входять до Всесвітніх заповідників серфінгу — World Surfing Reserves. Такий статус отримують місця, що мають особливе культурне, історичне та природне значення для серфінгу.
В оцінці взяли участь майже 200 місцевих фахівців, які добре знають конкретні узбережжя та те, як змінювалися хвилі протягом багатьох років.
Дослідження охопило Австралію, Бразилію, Велику Британію, Коста-Рику, Перу, Португалію, Сальвадор та США.
Серед вивчених місць — знамениті Малібу та Санта-Крус у Каліфорнії, Нуса в Австралії, Кройд та Саунтон-Сендс у Великій Британії, а також інші відомі серф-зони.
Найбільша проблема — берег більше не може вільно змінюватися
Один із найпомітніших результатів дослідження пов'язаний не лише з підвищенням рівня моря, а й з тим, що люди вже побудували на узбережжях.
За оцінкою вчених, 89% досліджених серф-спотів мають середній або високий ризик, пов'язаний зі здатністю берегової лінії пристосовуватися до змін.
Природний берег здатний поступово відступати, пісок може переміщуватися, а пляж — змінювати форму слідом за рівнем моря.
Але якщо позаду пляжу проходить дорога, стоять будівлі, дамби, хвилеломи або бетонна морська стіна, берегу часто просто нікуди відступати.
Океан продовжує наступати, а піщана смуга виявляється затиснутою між водою та спорудами.
У результаті може зникати не лише частина пляжу — змінюється рельєф дна, від якого залежить форма хвилі.
Підйом моря змінює місце, де ламається хвиля
Ще 79% досліджених місць отримали середній або високий рівень ризику через чутливість до підвищення рівня моря.
Навіть порівняно невелика зміна глибини здатна вплинути на те, де і яким чином хвиля починає руйнуватися.
В одному місці вона може перестати розбиватися над звичним рифом, в іншому — почати ламатися занадто близько до берега, а десь умови для серфінгу можуть зміщуватися разом з піском.
Причому зміни не обов'язково відбуваються однаково скрізь. Деякі хвилі здатні пристосуватися до нового рівня моря значно краще за інших.
Саме тому дослідники не стверджують, що всі ці місця обов'язково зникнуть. Вони оцінюють їх уразливість і ймовірність того, що звичні умови зміняться.
Пісок під водою важливий не менше самого океану
Ще один фактор майже непомітний людині, яка просто стоїть на пляжі.
У 75% досліджених хвиль середній або високий ризик пов'язаний зі складом і стійкістю морського дна.
Піщане дно постійно переміщується під впливом течій, штормів і надходження нових наносів із суші.
Якщо дамби перекривають ріки або берег укріплюють спорудами, природний приплив піску може скорочуватися. Одночасно сильніші шторми здатні швидше його відносити.
І тоді змінюється підводний рельєф — фактично невидима поверхня, яка формує хвилю.
У Малібу зміни вже можна побачити
Один із найвідоміших прикладів — Surfrider Beach у Малібу.
Це місце відіграло величезну роль у популяризації серфінгу в США і відоме довгими хвилями, придатними для катання на лонгборді.
Але місцеві серфери вже помічають, що пляж став вужчим, а звична форма хвиль змінилася.
Проблема пов'язана не лише з глобальним підвищенням рівня моря. Протягом десятиліть дамби, дороги та берегові споруди обмежували природне надходження піску на узбережжя.
Зміна клімату посилює вже наявну вразливість такого берега.
Чому це стосується навіть тих, хто ніколи не вставав на дошку
Для багатьох прибережних міст хороша хвиля — такий самий туристичний ресурс, як гарний пляж, гірськолижний схил або історична пам'ятка.
Серфери приїжджають заради конкретних умов, зупиняються в готелях, орендують житло, їдять у місцевих кафе, купують спорядження та користуються послугами шкіл серфінгу.
У деяких невеликих прибережних громадах навколо цього формується значна частина туристичної економіки.
Тому зникнення знаменитої хвилі може означати не лише втрату спортивного місця, а й скорочення потоку відвідувачів і доходів місцевого бізнесу.
Дослідники підкреслюють і інший бік проблеми: природні пляжі та дюни одночасно слугують захистом узбережжя від штормів і підвищення рівня моря.
Збереження простору для природного руху піску тому може захищати і серф-споти, і розташовані поруч міста.
Іноді захистити хвилю можна не будівництвом, а навпаки
Звичайна реакція на наступ моря — укріпити берег бетонною стіною, хвилеломом або іншою спорудою.
Але для серф-зони таке рішення іноді здатне прискорити проблему.
Якщо берег жорстко закріпити, пляж втрачає можливість природно переміщуватися вглиб суші. Хвилі починають доходити безпосередньо до споруд, пісок вимивається, а звичний підводний рельєф змінюється.
Тому автори дослідження вважають, що при адаптації узбереж до зміни клімату необхідно враховувати не лише будівлі та дороги, а й природний рух пляжів.
У деяких країнах такі хвилі вже отримали спеціальний правовий захист. Подібні механізми діють, зокрема, в Перу та Новій Зеландії, а окремі заходи застосовуються і в Австралії.
Знаменита хвиля виявляється набагато крихкішою, ніж здається
З океаном зазвичай асоціюється щось постійне: хвилі приходили до цього берега задовго до появи людей і, здається, повинні приходити завжди.
Але знаменита хвиля — це не просто вода. Це результат точної взаємодії океану, припливу, піску, каміння та берегової лінії.
Зміна навіть кількох елементів здатна перетворити відомий у всьому світі серф-спот на зовсім інше місце.
І саме тому результати дослідження важливі не лише для любителів серфінгу. Вони показують, наскільки непомітно може змінюватися звичне узбережжя: пляж залишається на карті, море, як і раніше, перед очима — а природна особливість, яка десятиліттями приваблювала туди людей, поступово зникає.
За матеріалами: The Guardian, Climatic Change, Save The Waves.