Зеленський ризикує новим конфліктом із Трампом перед виборами у США - Bloomberg
Відносини президента України Володимира Зеленського та американського лідера Дональда Трампа опинилися перед ризиком нового серйозного загострення. Напередодні проміжних виборів до Конгресу США Вашингтон дедалі наполегливіше вимагає припинити українські удари по російських нафтопереробних заводах, пов'язуючи їх зі зростанням цін на пальне для американських споживачів.
Про це повідомляє Bloomberg, аналізуючи погіршення відносин між Києвом і Вашингтоном та можливі наслідки для військової підтримки України.
За даними агентства, адміністрація Трампа дедалі більше розглядає війну Росії проти України крізь призму внутрішніх економічних проблем США. Високі ціни на бензин і дизель стали важливим політичним питанням напередодні листопадових виборів, а Білий дім намагається збільшити пропозицію пального на світовому ринку.
Саме цим пояснюється посилення американського тиску на Україну через її атаки на російські НПЗ. Для Києва такі удари залишаються одним зі способів завдати економічних збитків Росії та обмежити її можливості фінансувати війну. Натомість Трамп вважає, що вони сприяють подорожчанню пального у США.
Новий етап напруженості розпочався після домовленості Трампа з Владіміром Путіним щодо російського дизельного пального 9 жовтня. За інформацією джерел Bloomberg, українська делегація після цього достроково завершила переговори з американськими представниками в Маямі.
Під час зустрічі спецпосланець президента США Стів Віткофф і Джаред Кушнер нагадали українським переговорникам, що Вашингтон залишається важливим постачальником озброєння та розвідувальної інформації. На їхню думку, Київ не повинен проводити операції, які негативно впливають на американських споживачів.
Деякі співрозмовники Bloomberg сприйняли ці слова як непряме попередження про можливе обмеження обміну розвідданими. Водночас представник американської адміністрації раніше заперечував Axios, що Віткофф і Кушнер погрожували українській делегації припиненням співпраці.
За інформацією Financial Times, американські посадовці також попереджали європейських партнерів про можливе блокування механізму PURL, через який країни НАТО закуповують американське озброєння для України. Офіційних рішень про припинення таких постачань наразі не оголошено.
Додаткові суперечності викликала заява Трампа від 11 жовтня про нібито досягнуте енергетичне перемир'я між Росією та Україною. Зеленський заявив, що Київ готовий підтримати припинення ударів по енергетичній інфраструктурі за умови взаємних зобов'язань Москви. Росія домовленість не підтвердила, а атаки на українські енергетичні об'єкти продовжилися.
Напередодні Трамп також публічно поставив під сумнів подальше перебування Зеленського на посаді президента України, запропонувавши розглянути зміну керівництва держави.
Колишня радниця Трампа з питань Росії Фіона Гілл вважає, що спроби американського президента безпосередньо впливати на українську внутрішню політику можуть створити для Києва значно серйозніші проблеми, ніж попередні дипломатичні конфлікти.
Подібна криза у відносинах двох президентів уже виникала 28 лютого 2025 року. Тоді переговори Зеленського й Трампа в Овальному кабінеті Білого дому переросли в публічну суперечку за участю віцепрезидента США Джей Ді Венса. Американська сторона звинуватила Зеленського в недостатній вдячності за допомогу, а заплановане підписання угоди щодо українських корисних копалин зірвалося.
Після тієї зустрічі Вашингтон тимчасово призупинив військову допомогу Україні та обмін розвідувальною інформацією. Співпрацю згодом відновили після переговорів делегацій двох країн в Саудівській Аравії.
Нинішнє загострення може мати особливо серйозні наслідки через залежність України від американських систем озброєння. Зокрема, Київ відчуває постійний дефіцит ракет-перехоплювачів для комплексів Patriot, які залишаються основним засобом протидії російським балістичним ракетам. Європейські партнери фінансують значну частину закупівель, однак не можуть повністю замінити американські постачання.
Крім військових потреб, Україна стикається з фінансовими труднощами напередодні п'ятої воєнної зими. За оцінками Міжнародного валютного фонду, дефіцит зовнішнього фінансування країни у 2027 році може перевищити 30 млрд доларів.
Водночас рішення Трампа щодо російського дизелю викликало критику і всередині США. Семеро сенаторів від обох партій закликали адміністрацію відмовитися від домовленості, заявивши, що імпорт російських енергоносіїв суперечить законодавчим обмеженням, запровадженим після повномасштабного вторгнення РФ.
Поки Вашингтон намагається стримати ціни на пальне, Москва продовжує атаки на Україну. За повідомленням Зеленського, лише протягом минулого тижня російські війська застосували близько 1450 керованих авіабомб, 75 ракет і понад 1640 ударних безпілотників.
За матеріалами: Bloomberg, Axios, Financial Times