Зеленський попередив про загрозу продовольчої кризи через блокування українського експорту
Президент України Володимир Зеленський попередив про загрозу нової міжнародної продовольчої кризи через блокування експорту української агропродукції Чорним морем. За його оцінкою, протягом найближчих двох-трьох місяців проблеми з постачанням зерна можуть призвести до дефіциту продовольства в окремих країнах Африки, Азії та Близького Сходу.
Про це глава держави заявив 12 жовтня під час Варшавського безпекового форуму, відповідаючи на запитання щодо наслідків війни та міжнародної енергетичної кризи.
Зеленський звернув увагу, що світові лідери зараз зосереджені на проблемах постачання дизельного пального та зростання цін на енергоносії. Водночас блокування морських торговельних шляхів створює не менш серйозну загрозу для глобального продовольчого ринку.
За його словами, вже через два-три місяці міжнародна спільнота може зіткнутися з кризою в сільському господарстві та нестачею продовольства в країнах, які залежать від українського аграрного експорту.
Президент наголосив, що Україна постачає мільйони тонн продовольства на ринки Африки, Азії та Близького Сходу, однак нині морські маршрути заблоковані або працюють із суттєвими обмеженнями. Він закликав міжнародних партнерів не зосереджуватися виключно на енергетичних проблемах, оскільки порушення продовольчих поставок може мати тяжкі гуманітарні наслідки.
Український агроекспорт скоротився більш ніж удвічі від потенційного рівня
Попередження Зеленського пролунало на тлі масштабного скорочення експорту української агропродукції через російські атаки на чорноморські порти та торговельні судна.
За даними Міністерства аграрної політики та продовольства України, у вересні країна експортувала лише 2,4 млн тонн сільськогосподарської продукції, або 46% потенційно необхідного обсягу. Зокрема, експорт зернових становив 1,4 млн тонн - лише 38% від потенційного рівня.
Через обмежений доступ до глибоководних портів Великої Одеси основне навантаження перейшло на альтернативні маршрути. У вересні через дунайські порти експортували 1,3 млн тонн агропродукції, залізницею - 993 тис. тонн, автомобільним транспортом - 120 тис. тонн.
Міністр аграрної політики Тарас Висоцький раніше пояснював, що без повноцінного використання чорноморських портів Україна фактично обмежена можливістю експортувати лише 45-50% необхідних обсягів.
Водночас альтернативна логістика значно дорожча. За оцінкою генерального директора Українського клубу аграрного бізнесу Олега Хоменка, транспортування агропродукції через румунський порт Констанца потребує додаткових 50-60 євро на тонні, а через польський Гданськ - приблизно 90 євро.
Через додаткові витрати частина українського зерна втрачає конкурентоспроможність на зовнішніх ринках. Навіть подорожчання пшениці не завжди компенсує аграріям транспортні витрати.
За оцінкою Хоменка, Україна недоотримує до 500 млн доларів експортної виручки щомісяця. Обмеження продажів змушує аграрні підприємства скорочувати капітальні інвестиції, економити оборотні кошти та переглядати плани виробництва на наступний сезон.
Щоб збільшити поставки, Україна запропонувала Європейському Союзу виділити щонайменше 1,1 млрд євро на компенсацію додаткових логістичних витрат. За оцінками Мінагрополітики, така підтримка могла б забезпечити можливість додаткового експорту до 20 млн тонн агропродукції.
Атаки на судна поширилися за межі українських портів
Додаткові ризики для міжнародної торгівлі створюють удари по цивільному судноплавству в Чорному морі. Вони зачіпають не лише український експорт, а й перевезення російського зерна та комерційні судна під прапорами третіх країн.
За інформацією S&P Global, 17-18 серпня поблизу російських портів Новоросійськ і Туапсе під атаки безпілотників потрапили п'ять суден, залучених до перевезення зернових. Пошкодження портової інфраструктури та загроза нових ударів змусили судновласників обмежувати заходи до російських чорноморських портів.
На початку жовтня атаки на торговельні судна відбулися також у західній частині Чорного моря.
Зокрема, 6 жовтня російський безпілотник, за даними Одеської обласної військової адміністрації, пошкодив комерційне судно під прапором Маршаллових Островів, яке перевозило ріпакову олію. Внаслідок удару одна людина загинула, ще семеро постраждали.
Того самого дня у виключній економічній зоні Болгарії атакували два торговельні судна. Судно Alfa Watan під прапором Того затонуло, а Able під прапором Палау, яке перевозило пшеницю, загорілося. Екіпаж другого судна вдалося врятувати.
Болгарська влада підтвердила ці інциденти, але на момент перших повідомлень не встановила походження безпілотників. Тому відповідальність за ці атаки залишається предметом розслідування.
Світові ціни на пшеницю відреагували на проблеми в Чорному морі
Порушення морських поставок зерна з України та Росії вже вплинуло на світові ціни. Наприкінці серпня ф'ючерси на пшеницю на Чиказькій товарній біржі піднялися приблизно до 7,61 долара за бушель - найвищого рівня за три роки. За даними The Wall Street Journal, від кінця червня ціни зросли приблизно на 30%.
Особливо помітним стало подорожчання зерна для країн, залежних від чорноморських поставок. За даними S&P Global, 15 вересня вартість пшениці з доставкою до Єгипту досягла 316 доларів за тонну проти 246 доларів у липні.
Таке зростання пов'язане не лише з ціною самого зерна, а й із подорожчанням фрахту, страхування та необхідністю використовувати довші маршрути.
Водночас 12 жовтня світові ф'ючерси на пшеницю знизилися приблизно до 6,70 долара за бушель на тлі сподівань на деескалацію після заяви президента США Дональда Трампа про нібито досягнуте енергетичне перемир'я між Україною та Росією. Проте підтвердженої домовленості щодо відновлення безпечного торговельного судноплавства наразі немає.
Крім того, ціни на саму пшеницю в чорноморських портах і вартість її доставки імпортерам рухаються по-різному. Через слабкий попит та неможливість відвантаження експортні ціни можуть знижуватися, тоді як покупці в інших країнах продовжують платити більше за перевезення.
Найбільші ризики виникають для імпортерів зерна
За даними S&P Global, у вересні імпорт пшениці до Єгипту скоротився на 74% у річному вимірі. Частина покупців відклала закупівлі, очікуючи зниження цін або відновлення стабільних поставок із Чорного моря.
Проблеми з логістикою також змушують імпортерів шукати альтернативних постачальників в Австралії, Північній Америці та інших регіонах. Це збільшує транспортні витрати й посилює конкуренцію за доступні обсяги зерна.
Водночас нинішнє скорочення поставок ще не означає неминучого дефіциту продовольства. Зокрема, за інформацією S&P Global, державних запасів пшениці Єгипту станом на початок жовтня вистачало приблизно на шість місяців споживання.
Однак тривале блокування чорноморського експорту, подорожчання перевезень та можливе скорочення майбутнього виробництва в Україні можуть поступово погіршити ситуацію на міжнародному продовольчому ринку.
Саме на ці ризики звернув увагу Зеленський під час Варшавського безпекового форуму. Його заява про можливу кризу протягом двох-трьох місяців є попередженням щодо розвитку ситуації, а не підтвердженням того, що масштабний світовий дефіцит продовольства вже настав.
За матеріалами: виступ Володимира Зеленського на Варшавському безпековому форумі, LB.ua, The Wall Street Journal