Україна змінює правила охорони праці: соціальні гарантії викликали суперечки

В Україні готують масштабну реформу охорони праці, яка змінить підхід до безпеки на підприємствах та відповідальності роботодавців. Нові правила, передбачені законопроєктом №10147, мають наблизити українське законодавство до стандартів Європейського Союзу. Водночас реформа спричинила суперечки через можливі наслідки для працівників шкідливих виробництв і гарантій захисту вагітних жінок.

Зміни передбачені законопроєктом "Про безпеку та здоров'я працівників на роботі", який Верховна Рада ухвалила 12 жовтня. Його основна мета - перейти від системи, що переважно регламентує правила виконання небезпечних робіт, до моделі, за якої роботодавець повинен заздалегідь виявляти та усувати ризики для здоров'я працівників.

Чим нова система відрізнятиметься від чинної

Як пояснюється в супровідних документах до законопроєкту, нинішня українська система охорони праці переважно працює за реактивним принципом. Держава встановлює численні правила безпеки, контролює їх дотримання та застосовує санкції за порушення.

Автори реформи вважають цей підхід застарілим. На їхню думку, значна частина нормативних вимог має формальний характер і не завжди допомагає запобігати виробничим травмам.

Натомість нова система передбачає регулярне оцінювання професійних ризиків на кожному робочому місці. Роботодавець повинен буде визначати небезпечні фактори, оцінювати можливі наслідки для працівників та впроваджувати заходи для усунення або мінімізації загроз.

При цьому перевагу пропонують надавати усуненню самих джерел небезпеки, а не лише використанню індивідуальних засобів захисту. Наприклад, замість постійної роботи з небезпечним обладнанням із додатковими засобами захисту роботодавець має розглядати можливість його заміни на безпечніше.

Також запроваджуються нові для законодавства поняття, зокрема професійного ризику, оцінювання ризиків, інциденту та аудиту системи безпеки працівників.

Підприємства повинні будуть не лише розслідувати нещасні випадки, а й обліковувати небезпечні інциденти, які могли призвести до травмування, навіть якщо цього вдалося уникнути.

Чому зміни пов'язані з євроінтеграцією

Реформа є частиною зобов'язань України за Угодою про асоціацію з Європейським Союзом. Її основою стала рамкова Директива Ради ЄС 89/391/ЄЕС, яка встановлює принципи запобігання професійним ризикам та відповідальності роботодавців за безпеку працівників.

Європейська модель виходить із того, що роботодавець повинен адаптувати робочі місця до потреб людей, своєчасно модернізувати обладнання та враховувати небезпеки ще на етапі організації виробничих процесів.

У пояснювальній записці зазначено, що зміни мають наблизити Україну також до інших директив ЄС, зокрема щодо мінімальних вимог безпеки на робочих місцях, захисту вагітних працівниць та працевлаштування неповнолітніх.

Автори законопроєкту очікують, що перехід на європейські стандарти сприятиме підвищенню безпеки, спрощенню регулювання для бізнесу та конкурентоспроможності українських підприємств на міжнародних ринках.

Водночас європейські директиви встановлюють передусім вимоги до захисту здоров'я працівників, а не обов'язок держави скасувати національні соціальні пільги. Тому зміни в системі охорони праці та можливий перегляд компенсацій за шкідливі умови роботи потрібно розглядати окремо.

Чи скасовують пільги працівникам шкідливих виробництв

Найбільші суперечки викликали можливі наслідки реформи для працівників підприємств зі шкідливими та небезпечними умовами праці.

Після голосування проти документа виступили окремі народні депутати та представники профспілок. Вони заявили про ризики втрати пільгових пенсій, додаткових оплачуваних відпусток, скороченого робочого часу та інших компенсацій для працівників металургійної, хімічної, гірничодобувної та інших галузей.

Однак ці твердження потребують важливого уточнення.

Законопроєкт №10147 безпосередньо не скасовує статтю 114 Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", яка регулює призначення пенсій на пільгових умовах. Тому саме ухвалення документа не означає автоматичного позбавлення працівників права на такі пенсії або анулювання раніше набутого стажу.

Водночас дискусійним залишається вплив нової системи оцінювання професійних ризиків на підтвердження шкідливих умов праці. Представники працівників побоюються, що зміна підходів до класифікації ризиків може в майбутньому ускладнити отримання окремих компенсацій.

У початковій порівняльній таблиці законопроєкту, датованій жовтнем 2023 року, передбачалося виключення глави XI Кодексу законів про працю, присвяченої охороні праці, із перенесенням регулювання цієї сфери до нового спеціального закону.

Проте виключення положень з одного законодавчого акта саме по собі не означає скасування всіх відповідних прав, якщо вони зберігаються або врегульовуються іншими законами.

Для остаточної оцінки впливу на додаткові відпустки, оплату праці та компенсації необхідно враховувати повний текст, доопрацьований до другого читання, а також чинні норми пенсійного і трудового законодавства.

Гарантії для вагітних жінок: європейський підхід

Окрему увагу привернули повідомлення про можливу зміну правил залучення вагітних жінок і матерів малолітніх дітей до роботи.

Наразі Кодекс законів про працю України передбачає заборону залучати вагітних жінок та жінок, які мають дітей віком до трьох років, до нічних, надурочних робіт і роботи у вихідні дні. Також вагітним за медичним висновком гарантується переведення на легшу роботу без впливу несприятливих виробничих факторів зі збереженням середнього заробітку.

Європейська Директива 92/85/ЄЕС використовує дещо інший механізм захисту. Вона передбачає оцінювання небезпек для вагітних працівниць, жінок після пологів і тих, які годують грудьми.

Якщо робота загрожує здоров'ю, роботодавець повинен спочатку змінити її умови або робочий час. Якщо це неможливо - перевести працівницю на іншу роботу, а за відсутності такої можливості надати відпустку відповідно до національного законодавства.

Щодо нічних змін європейські правила вимагають забезпечити можливість звільнення від нічної роботи за наявності медичного підтвердження відповідної необхідності.

Водночас твердження про повне скасування права вагітних на переведення на безпечнішу роботу або автоматичний дозвіл роботодавцям залучати їх до нічних змін не підтверджується наданою порівняльною таблицею 2023 року. Зокрема, вона не передбачає прямого виключення статей 176 та 178 КЗпП, які встановлюють відповідні гарантії.

Оскільки документ доопрацьовувався до другого читання, остаточні правові наслідки для цих категорій працівниць слід визначати за фінальною редакцією закону, а не лише за його початковими матеріалами.

Роботодавці нестимуть відповідальність за виробничі ризики

Реформа також змінює підхід до відповідальності підприємств за травмування працівників.

У пояснювальній записці до законопроєкту передбачено можливість покладення на роботодавця матеріальної відповідальності за шкоду життю та здоров'ю працівника через недостатні або неефективні заходи безпеки.

За рішенням суду роботодавець може бути зобов'язаний компенсувати системі соціального страхування витрати на виплати та послуги, пов'язані з виробничим нещасним випадком.

Водночас у початковій порівняльній таблиці зберігається положення, згідно з яким порушення працівником правил безпеки не звільняє страховика від зобов'язань перед потерпілим.

Тому повідомлення про автоматичне скасування безоплатного лікування всіх працівників, які зазнали виробничих травм, не випливає безпосередньо з наданих документів.

Коли нові правила почнуть діяти

Станом на 14 жовтня законопроєкт №10147 ухвалений парламентом, але ще не набув чинності.

Після голосування 12 жовтня у Верховній Раді зареєстрували дві постанови про скасування рішення щодо його прийняття - №10147-П та №10147-П1. Через це завершення процедури підписання документа залишається відкритим.

Ще під час підготовки законопроєкту профспілкова сторона не погодила його початкову редакцію. Це зафіксовано в пояснювальній записці 2023 року.

Таким чином, головна зміна, яку передбачає євроінтеграційна реформа, - перехід від формального дотримання правил охорони праці до обов'язкового запобігання ризикам для працівників. Водночас вплив нової системи на конкретні соціальні гарантії залишається предметом дискусії та потребує аналізу остаточної редакції документа.

За матеріалами: Верховна Рада України - законопроєкт №10147, Юлія Тимошенко, Михайло Волинець