Рада остаточно проголосувала за скасування пільги на закордонні посилки до 150 євро

Верховна Рада 15 жовтня остаточно ухвалила пакет законодавчих змін, які передбачають скасування пільги з ПДВ для комерційних посилок з-за кордону вартістю до 150 євро. Парламент підтримав обидва необхідні законопроєкти - податковий і митний. Нові правила мають запрацювати не раніше липня 2027 року.

Про результати голосувань повідомив народний депутат Ярослав Железняк. Відповідні законопроєкти також розміщені на сайті Верховної Ради.

За законопроєкт №16051-1 про оподаткування міжнародних посилок проголосували 255 депутатів, а за пов'язаний із ним законопроєкт №15460 щодо митних процедур - 249. Обидва документи ухвалили в другому читанні та в цілому.

Таким чином, парламент завершив ухвалення законодавчого пакета, який тривалий час не вдавалося провести через недостатню підтримку депутатів. Для набрання чинності ухвалені закони ще мають пройти процедуру підписання та офіційного опублікування.

Що зміниться для міжнародних посилок

Головне нововведення - скасування звільнення від ПДВ для комерційних товарів вартістю до 150 євро, які надходять в Україну міжнародними поштовими та експрес-відправленнями.

Наразі такі покупки не обкладаються ПДВ, якщо їхня вартість не перевищує встановленого порога. Після набрання чинності новими правилами до них застосовуватимуть стандартну ставку ПДВ у розмірі 20% незалежно від вартості товару.

При цьому йдеться саме про скасування пільги з ПДВ, а не про автоматичне запровадження ввізного мита на кожну посилку. Порядок справляння мита та ПДВ регулюється різними нормами законодавства.

Для покупок через іноземні маркетплейси запроваджують спеціальний механізм сплати податку. Передбачається, що електронні торговельні платформи або їхні уповноважені представники нараховуватимуть і перераховуватимуть ПДВ до українського бюджету.

Це дозволить сплачувати податок безпосередньо під час оформлення покупки в інтернет-магазині. Мінфін розробляє відповідну систему за аналогією з європейською моделлю IOSS.

Водночас законодавство зберігає низку винятків. Зокрема, ПДВ не стягуватиметься з некомерційних посилок вартістю до 45 євро, які одна фізична особа безоплатно надсилає іншій для особистого або сімейного використання.

Також зберігається звільнення для товарів у несупроводжуваному багажі вартістю до 150 євро та передбачені пільги для окремих товарів оборонного призначення, зокрема комплектуючих для забезпечення Сил оборони.

Навіщо знадобився окремий митний закон

Ухвалений законопроєкт №15460 вносить зміни до Митного кодексу та визначає порядок оформлення товарів, які надходять в Україну в міжнародних поштових і експрес-відправленнях.

Якщо податковий закон встановлює правила нарахування та сплати ПДВ, то митний документ забезпечує механізм їх практичного застосування під час ввезення товарів.

Зокрема, зміни передбачають адаптацію митних процедур до нової системи дистанційної торгівлі, обміну інформацією та взаємодії з операторами міжнародних відправлень.

Міністр фінансів Сергій Марченко раніше пояснював, що без відповідного митного механізму нові податкові правила не зможуть повноцінно працювати.

За словами Железняка, після ухвалення другого документа парламент фактично завершив усі необхідні голосування щодо оподаткування міжнародних посилок.

Коли почнуть діяти нові правила

Попри остаточне ухвалення законодавчого пакета, посилки до 150 євро не почнуть оподатковувати за новими правилами одразу.

Згідно з позицією Міністерства фінансів, положення Податкового та Митного кодексів мають запрацювати не раніше 1 липня 2027 року.

Відтермінування необхідне для розроблення та впровадження інформаційних систем, через які маркетплейси, митниця та податкові органи адмініструватимуть платежі.

До запуску нової моделі чинні правила оподаткування міжнародних посилок продовжують діяти.

Чому парламент кілька разів не міг ухвалити зміни

Запровадження ПДВ на міжнародні посилки викликало тривалі дискусії у Верховній Раді. Попередня редакція податкової реформи, зареєстрована під №15112-д, не отримала необхідної підтримки депутатів.

Зокрема, 1 вересня за її ухвалення в першому читанні проголосували лише 198 парламентаріїв за необхідних 226. Не вдалося набрати достатньо голосів і для альтернативних процедурних рішень.

Після цього пакет документів доопрацювали та повторно внесли до парламенту. 16 вересня депутати підтримали податковий і митний законопроєкти в першому читанні.

Розгляд численних поправок до податкового документа тривав кілька засідань. 14 жовтня парламент не завершив цю процедуру, а остаточні голосування відбулися 15 жовтня.

Ухвалення законів важливе для міжнародного фінансування

Реформа оподаткування міжнародних посилок є частиною зобов'язань України в межах співпраці з Міжнародним валютним фондом та умов отримання макрофінансової підтримки від Європейського Союзу.

За інформацією Мінфіну, своєчасне ухвалення пакета законопроєктів необхідне для отримання близько 4 млрд євро міжнародної фінансової допомоги на потреби державного бюджету.

Таким чином, завершення голосувань усуває одну з ключових законодавчих перешкод для подальшого фінансування. Водночас сам факт ухвалення законів не означає автоматичного перерахування коштів: рішення про їх виділення ухвалюють міжнародні партнери після перевірки виконання відповідних умов.

Міністерство фінансів також розраховує, що після запуску нової системи додаткові надходження від оподаткування посилок становитимуть близько 10 млрд грн на рік.

Кошти від ПДВ за операціями дистанційного продажу товарів планують спрямовувати до спеціального фонду державного бюджету для забезпечення потреб Збройних Сил України.

Поправка про PEP та інші фінансові зобов'язання

Разом із податковими змінами парламент зберіг у законопроєкті №16051-1 поправку щодо фінансового моніторингу політично значущих осіб (PEP).

За словами Железняка, її не ставили на окреме підтвердження, тому вона залишилася в остаточно ухваленому документі.

Поправка стосується застосування ризик-орієнтованого підходу до перевірки колишніх високопосадовців. Після завершення першого року посиленого моніторингу фінансові установи повинні оцінювати індивідуальні ризики та застосовувати додаткові заходи контролю відповідно до їхнього рівня.

Це не означає автоматичної втрати статусу PEP через рік після звільнення з посади.

За оцінкою Железняка, ухвалення цієї поправки також усуває перешкоду для підписання раніше прийнятого закону №15111-д про оподаткування доходів через цифрові платформи, який тривалий час залишався без підпису через суперечності навколо фінансового моніторингу.

Водночас депутат розкритикував парламент за відсутність голосувань щодо антикорупційних реформ. За його словами, цього тижня Верховна Рада не розглянула жодного з десяти законопроєктів, включених до запропонованого ним антикорупційного пакета, а проєкт антикорупційної стратегії зняли з розгляду.

Железняк наголосив, що виконання податкових зобов'язань є важливим для міжнародного фінансування, однак для отримання інших обсягів допомоги Україні необхідно продовжувати антикорупційні та інституційні реформи.

За матеріалами: Ярослав Железняк, Верховна Рада - законопроєкт №16051-1, Верховна Рада - законопроєкт №15460