Україна може втратити можливість приєднатися до Єдиної зони платежів у євро (SEPA) за чинними правилами через затримку з ухваленням законодавства про фінансовий моніторинг. Ключовий законопроєкт досі не пройшов перше читання у Верховній Раді, а нові вимоги Євросоюзу набудуть чинності у 2027 році.

Про це 9 листопада повідомляє The Kyiv Independent з посиланням на народну депутатку Ольгу Василевську-Смаглюк, одну з авторок законопроєкту №14327-д.

За оцінкою депутатки, приєднання до SEPA дозволило б українським громадянам та бізнесу щорічно економити близько 10 млрд грн на банківських комісіях та витратах при грошових переказах. Однак реалізація цієї можливості залежить від узгодження законодавчих змін.

Законопроєкт №14327-д планують винести на розгляд у першому читанні 10 листопада. При цьому на ранок вівторка також призначено засідання парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, який повинен повторно розглянути своє рішення щодо документа від 6 квітня.

Як випливає з опублікованого порядку денного комітету, засідання розпочнеться о 8:30.

Суперечки виникли навколо доступу до банківських даних

Головною перешкодою для ухвалення закону залишається питання доступу державних органів до інформації про банківські рахунки громадян.

Законопроєкт передбачає створення централізованого реєстру, який дозволить визначати, у яких банках фізичні особи мають рахунки або індивідуальні сейфи.

При цьому реєстр не буде містити інформацію про залишки коштів, історію операцій або вміст банківських сейфів. Його основна функція — надавати уповноваженим органам відомості про наявність рахунків для проведення фінансових розслідувань.

За словами Василевської-Смаглюк, представники Єврокомісії наполягають на наданні доступу до реєстру правоохоронним органам, які розслідують фінансові злочини, організовану злочинність та корупцію.

Однак українські парламентарі поки не досягли згоди щодо кола відомств, які зможуть користуватися системою.

Як компроміс пропонується спочатку надати безпосередній доступ Бюро економічної безпеки, Національному агентству з питань запобігання корупції та Агентству з розшуку та менеджменту активів (АРМА).

Питання доступу інших правоохоронних органів передбачається додатково розглянути під час підготовки законопроєкту до другого читання.

Раніше міністр фінансів Сергій Марченко пояснював, що створення такого реєстру дозволить скоротити кількість запитів, які правоохоронним органам доводиться направляти до банків під час проведення розслідувань.

Україна може зіткнутися з жорсткішими вимогами ЄС

Ситуацію ускладнюють зміни європейського законодавства про протидію відмиванню грошей. Нові правила Євросоюзу мають почати застосовуватися з 10 липня 2027 року.

За словами Василевської-Смаглюк, якщо Україна не встигне виконати чинні умови, процедура приєднання до SEPA може стати значно складнішою.

«Якщо ми не вкладемося в нинішній термін, то можемо втратити можливість приєднатися до SEPA за чинними правилами», — попередила депутатка.

Вона зазначила, що виконання майбутніх вимог потребуватиме більш масштабних законодавчих та інституційних змін, які Україна навряд чи зможе реалізувати в короткі терміни.

У опублікованому 4 листопада звіті Єврокомісії також наголошується на необхідності подальшого приведення українського законодавства у сфері протидії відмиванню грошей та фінансуванню тероризму у відповідність до норм ЄС для просування до SEPA.

Василевська-Смаглюк допускає, що за умови схвалення законопроєкту в першому читанні 10 листопада парламент зможе повернутися до нього в середині грудня. Для цього потрібно скоротити терміни подання поправок.

За найсприятливішого розвитку подій закон може бути ухвалений до кінця 2026 року. Це дозволить Національному банку України подати заявку на приєднання до SEPA до Європейської платіжної ради.

Однак саме ухвалення закону не означає автоматичного підключення України до системи. Для цього потрібно виконати решту критеріїв та пройти передбачену процедуру розгляду заявки.

Приєднання до SEPA дозволить знизити вартість переказів

SEPA — єдина зона платежів у євро, яка об'єднує 41 країну та територію. Вона дозволяє проводити стандартизовані банківські перекази між учасниками за правилами, наближеними до внутрішніх платежів.

Для України приєднання до системи означає можливість прискорити та здешевити перекази в євро. Передусім це торкнеться українців, які працюють або проживають у країнах ЄС та регулярно надсилають гроші родичам.

Переваги також можуть отримати українські підприємці, експортери та компанії, що співпрацюють з європейськими контрагентами. Спрощення розрахунків має скоротити витрати на міжнародні платежі.

Як приклад The Kyiv Independent наводить Молдову, яка приєдналася до SEPA у жовтні 2025 року. За даними молдовського центробанку, за перші десять місяців роботи у системі громадяни та компанії країни заощадили близько 14,7 млн доларів.

Таким чином, подальші терміни європейської платіжної інтеграції України залежатимуть від здатності парламенту узгодити законодавчі зміни та виконати вимоги Єврокомісії.