Прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр виступив проти пов'язування ухвалення наступного семирічного бюджету Євросоюзу із зобов'язаннями щодо подальшого фінансування України. При цьому він не вважає позицію канцлера Німеччини Фрідріха Мерца шантажем, хоча називає такий підхід неправильним.

Про це Мадяр заявив у вівторок, 10 листопада, на спільній прес-конференції з Мерцем після переговорів у Берліні, повідомляє угорське видання 24.hu.

За словами глави угорського уряду, довгостроковий бюджет ЄС повинен насамперед забезпечувати фінансування спільних європейських програм, включаючи сільське господарство, регіональний розвиток, підтримку підприємств та освіту.

«Я не вважаю правильним напрямом пов'язувати європейський бюджет, який зрештою стосується самого Євросоюзу, з будь-яким іншим питанням», — заявив Мадяр.

Він підкреслив, що не розглядає дії німецького канцлера як шантаж, однак вважає подібну постановку питання невдалим сигналом для європейських партнерів.

«Я не сприймаю це як шантаж і не хочу використовувати таке слово, оскільки в сучасному світі все взаємопов'язано. Але я не впевнений, що це правильний сигнал», — пояснив прем'єр.

Мадяр також заявив, що Угорщина не може брати на себе нові багатомільярдні боргові зобов'язання для фінансування України. Він пояснив цю позицію складною ситуацією з державними фінансами та необхідністю скорочувати бюджетний дефіцит.

При цьому угорський прем'єр підкреслив, що його країна продовжить надавати Україні гуманітарну допомогу. Він нагадав, що Угорщина приймає українських біженців і бере участь у забезпеченні європейської безпеки, зокрема в захисті зовнішніх кордонів ЄС та повітряного простору країн Балтії.

На думку Мадяра, фінансовий внесок держав у підтримку спільної безпеки необхідно оцінювати з урахуванням їхніх економічних можливостей та вже існуючих зобов'язань.

Окремі заперечення Будапешта стосуються проекту бюджету ЄС на 2028–2034 роки. Мадяр вважає, що в нинішньому вигляді документ передбачає надмірне фінансове навантаження на Угорщину.

За його словами, згідно з чинною пропозицією, країна може стати одним із найбільших чистих платників до бюджету Євросоюзу в розрахунку на одного жителя. Для держави, яка отримує підтримку в рамках європейської політики згуртування, такий підхід неприйнятний.

Угорський уряд має намір домагатися збереження фінансування сільськогосподарських та регіональних програм. Разом з тим Мадяр запевнив, що Будапешт буде конструктивно брати участь у бюджетних переговорах.

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, зі свого боку, наполягає на тому, що фінансування України має стати спільною відповідальністю всіх держав Євросоюзу.

На прес-конференції він заявив, що подальша фінансова підтримка Києва безпосередньо пов'язана з колективною безпекою Європи. На його думку, відповідні зобов'язання необхідно повноцінно передбачити в наступному багаторічному бюджеті ЄС.

Мерц нагадав, що наприкінці 2025 року 24 з 27 держав Євросоюзу погодилися брати участь у наданні Україні кредиту на 90 млрд євро. Однак канцлер вважає продовження практики окремих винятків не найкращим рішенням.

Німеччина, яка є найбільшим платником до бюджету ЄС, домагається більш рівномірного розподілу витрат між державами об'єднання.

Раніше повідомлялося, що Мерц у листі президенту Європейської ради Антоніу Коште поставив підтримку нового семирічного бюджету в залежність від готовності всіх країн ЄС брати участь у фінансуванні України.

Проти такого підходу також виступили прем'єр-міністри Чехії Андрей Бабіш та Словаччини Роберт Фіцо. Останній назвав вимоги Німеччини шантажем, тоді як Мадяр від такої оцінки відмовився.

За підсумками переговорів у Берліні сторони не оголосили про досягнення компромісу. Мерц повідомив, що питання подальшої підтримки України та розподілу фінансового навантаження обговорюватиметься найближчими днями та тижнями.

Мадяр підтвердив готовність продовжити консультації в Берліні, Дубліні та Брюсселі, підкресливши, що Угорщина має намір відстоювати свої фінансові інтереси при узгодженні нового бюджету Євросоюзу.

За матеріалами: 24.hu, Уряд Німеччини.