Рахункова палата України виявила системні порушення під час надання компенсацій за пошкоджене та знищене внаслідок війни житло. Частині громадян відмовляли у виплатах без належного обґрунтування, інші місяцями чекали на розгляд заяв, а передбаченого фінансування не вистачало для покриття всіх потреб.
Про це йдеться у звіті Рахункової палати, результати якого представили 10 листопада. Аудит охопив 2024-2025 роки та весь процес отримання компенсації - від подання заяви до фактичної виплати коштів.
Однією з найсерйозніших проблем стали необґрунтовані відмови. Аудитори вибірково перевірили 240 рішень про відмову в компенсації та встановили, що лише 65% із них містили належне обґрунтування. При цьому 22,5% перевірених рішень не відповідали вимогам законодавства.
У деяких випадках комісії застосовували різні підстави для відмови за однакових обставин. Частина рішень не містила необхідних відомостей про заявника, нерухомість або причини відмови, що ускладнювало їх оскарження.
Загалом протягом 2024-2025 років громадяни подали близько 139,7 тис. заяв на компенсацію за пошкоджене житло та 98,2 тис. - за знищене. За пошкоджене майно майже 29 тис. заяв отримали відмову, а розгляд понад 2,8 тис. було зупинено. Щодо знищеного житла кількість призупинених заяв перевищила 31 тис.
Аудит також виявив випадки, коли люди чекали на початок розгляду заяв понад рік. Станом на 1 січня 2026 року в громадах, де комісії працювали і безпекова ситуація дозволяла проводити перевірки, 245 заяв залишалися без розгляду понад 30 днів, із них 79 - більше року.
Окремою проблемою стала відсутність належного обміну даними між державними реєстрами. Через це громадян іноді змушували самостійно отримувати документи, які державні органи мали перевіряти без їхньої участі. Зокрема, ненадання довідок про відсутність судимості стало причиною трьох відмов у компенсації та призупинення ще восьми заяв.
Порушення виявили й у механізмі визначення черговості виплат. Якщо людина отримувала право на пріоритетну компенсацію вже після схвалення заяви, система не дозволяла оновити її статус. У результаті таке право не враховувалося під час розподілу фінансування.
Додатковим обмеженням залишався брак бюджетних коштів. У 2024-2025 роках на компенсації передбачили 37,7 млрд грн, фактичні видатки становили 36,2 млрд грн. Водночас фінансування покрило лише 55-57% оціненої потреби у компенсаціях за знищене житло та 57-66% - за пошкоджене.
За даними аудиту, за два роки громадянам виплатили майже 12,4 млрд грн компенсацій за пошкоджене житло та 1,5 млрд грн - за знищене. Крім того, було видано понад 34,6 тис. житлових сертифікатів загальною вартістю 48,5 млрд грн, із яких реалізовано близько 22 тис.
За результатами перевірки Рахункова палата рекомендувала уряду встановити чіткіші правила розгляду заяв, відмов і визначення черговості виплат. Відповідальним міністерствам запропоновано налагодити обмін даними між реєстрами, забезпечити врахування пільгового статусу заявників та посилити контроль за рішеннями комісій.
Наразі йдеться про рекомендації аудиторів, а не про вже ухвалені зміни до порядку надання компенсацій.
За матеріалами: Рахункова палата України
