Різнокольоровий долар дешевшає по-різному
На календарі – 12 червня. Літо у розпалі, і під спекотним сонцем продовжують «плавитися» ціни на іноземну валюту. Гривня зміцнюється виключно завдяки надходженню фінансової допомоги з-за кордону. Золотовалютні резерви НБУ, як стало відомо минулого тижня, досягли 37 311 млн. доларів - максимуму з серпня 2011 року. Втім, ми всі розуміємо, за рахунок чого зростає ця цифра. Добре, що західні партнери нас підтримують, проте хотілося б, щоби ЗВР збільшувалися завдяки успіхам української економіки.
Цінники на надрукованих оголошеннях на вікнах обмінників (цифрові електронні табло продовжують залишатися «поза законом») минулого тижня продовжили зниження, хоча швидкість падіння суттєво сповільнилася через зрозумілу причину: ринковий курс знову наблизився до офіційного (точніше, до курсу, за яким Національний банк проводить інтервенції на міжбанківському валютному ринку).
Якщо 5 червня столичні пункти валютообміну пропонували купити «американця» по 37,16-37,17 гривень, то у вихідні (у суботу 10 червня та неділю 11 червня) деякі крупнооптові обмінники виставили долар на продаж за ціною 37,05-37,07 гривень. Таку ціну призначили виключно за купюри старого зразка (1996-2006 року випуску); нові «сині» долари (2009-2017 роки випуску) дешевше за 37,17-37,18 гривень ніхто віддавати не поспішав. Протрималася така ціна недовго: до понеділкового обіду 12 червня цінники на продаж «американця» піднялися до 37,17-37,18 гривень за долари старого зразка («білий долар»). Нові ж купюри (т.зв. «синій долар») продають на 10-12 копійок за долар дорожче.
Про те, що обмінники по-різному котирують долари різних років випуску, минулого тижня писав народний депутат, голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетьманцев. І ось у суботу 10 червня на офіційному сайті НБУ з'явилося роз'яснення «з обміну готівкової іноземної валюти», в якому Нацбанк дав чіткий меседж: усі долари без ознак сильної зношеності повинні прийматися однаково, а у разі відмов закликав громадян повідомляти йому про подібні факти та погрожував обмінками перевірками.
Зрозумілими та передбачуваними були торги на міжбанківському валютному ринку минулого тижня. Тут, як уже зазначав портал «Курс України», жодного дня не минає без інтервенцій Національного банку, який продає валюту для задоволення потреб імпортерів. Минулого тижня обсяг проданих НБУ доларів знизився до 292,69 млн. доларів, але сталося це виключно через зниження загального обсягу операцій. Обсяг валюти, що продається експортерами, залишається на низькому рівні, і особливих зрушень на краще поки не видно. Одна з причин залишається відкритим питання «зернового коридору», який досі не відновив повноцінну роботу.
Паралельно імпортери скоротили купівлю валюти, скорочуючи свою активність напередодні літа. Купівельна спроможність населення залишається на низькому рівні, що призводить до зниження обсягів імпорту, що надходить.
Що ж буде з доларом найближчими днями? Долар зростатиме чи падатиме?
Як і в попередні тижні, зараз передумов для розвороту тренду зміцнення гривні немає. Тому аналітики порталу "Курс України" припускають, що діапазон тижневих коливань курсу готівкового долара збережеться в межах 36,90-37,40 гривень.
У четвер 15 червня відбудеться чергове засідання правління Національного банку з питань монетарної політики, на якому обговорюватиметься питання облікової ставки. Припускаємо, що ставку збережуть лише на рівні 25%. Не чіпатимуть поки і офіційний курс долара (нагадаємо, з 21 липня 2022 року він встановлений на рівні 36,5686 грн). Якщо напередодні засідання курс долара може незначно зрости (до верхньої межі вищезазначеного діапазону), то після того, як стане очевидною незмінність політики НБУ, долар знову відновить падіння до рівня 37,00 гривень.
Різниця в ціні між доларовими купюрами старого та нового зразка збережеться. Більше того, є причини вважати, що вона зросте з поточних 10-12 копійок до 15 і більше. Причина – у банальному небажанні «держбанків» вирішити проблему із вивезенням зношених купюр та купюр старого зразка за кордон; відмовляючись приймати ті чи інші купюри, банки провокують ажіотаж навколо цього питання.